2-420/11

26.08.2011

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2011 року Токмацький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Юрлагіної Т.В. при секретарі: Панченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Токмак Запорізької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить поділити майно набуте за час шлюбу з відповідачем, та визнати за нею право власності на

2/3 частину квартири квартири АДРЕСА_1, в ході

розгляду справи позивачка надала уточненення що визначення розміру часток та просить визнати за нею право

власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1,

визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в інтересах якої, як законний представник вона діє, визнати за

ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, посилаючись на те, що під час шлюбу, за сумісні кошти, нею з

відповідачем було придбано квартиру. З 20 листопада 1999 року по 29.01.2010 року вона перебувала в офіційному

шлюбі з відповідачем, ОСОБА_2. Зазначене підтверджується свідоцтвом про одруження серії

НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Токмака Запорізької області 20 листопада

1999 року, рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 29.01.2010 року по справі № 2-299/10, а

також свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Токмацьким міським відділом реєстрації

актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 02 квітня 2010 року. Від вказаного шлюбу

у них є малолітня дитина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується

свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого Токмацьким міськвідділом реєстрації актів

громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції 12 червня 2001 року. Після розірвання шлюбу ми з

відповідачем досягай згоди, що дитина буде проживати з нею, що зазначено і в рішенні Токмацького районного суду

Запорізької області від 29.01.2010 року. За час шлюбу з відповідачем за спільні кошти придбали у

власність квартиру АДРЕСА_2

Запорізької області, що підтверджується нотаріально посвідченим договором від

20 липня 2005 року. Вказана квартира була придбана з урахуванням

інтересу дитини, для виділення їй окремої кімнати, необхідної для певного рівня її життя, фізичного та морального розвитку, яка була обладнана саме відповідно до побажань дитини. Після розірвання шлюбу відповідач у квартирі АДРЕСА_2 не проживає. У вказаній квартирі проживає позивачка разом з малолітньою дитиною. ОСОБА_2 жодного разу не здійснив взагалі будь-яких обов'язків з оплати комунальних послуг, не зважаючи на те, що він зареєстрований у встановленому порядку за вищевказаною адресою. ОСОБА_2 фактично проживає та працює в м. Москва Російської Федерації, в добровільному порядку щомісячно аліменти на утримання дитини не надає, у зв'язку з ухиленням відповідача щодо обов'язку утримувати дитину, 01.01.2011 року начальником ВДВС Токмацького районного управління юстиції Запорізької області було внесено подання щодо оголошення розшуку ОСОБА_2

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі не заперечує поділите майно, а саме квартиру, набуту під час шлюбу з урахуванням інтересів дитини визнавши право власності по 1/3 частині за кожним.

Суд вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов належить задоволенню.

З 20 листопада 1999 року по 29.01.2010 року сторони перебували в офіційному шлюбі. Про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Токмака Запорізької області 20 листопада 1999 року, та рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 29.01.2010 року по справі № 2-299/10, а також свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 виданого Токмацьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області 02 квітня 2010 року.

Від вказаного шлюбу у сторін є малолітня дитина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого Токмацьким міськвідділом реєстрації актів громадянського стану Запорізького обласного управління юстиції 12 червня 2001 року.

Відповідно до договору купівлі продажу від 20.07.2005 року відповідачем по справі ОСОБА_2 придбано квартиру АДРЕСА_1, та зареєстровано її на своє і'мя, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів від 20.07.2005 року.

Відповідно до вимог ст. 60,70 СК України якщо майно, набуте подружжям за час шлюбу, то воно належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, та в разі поділу їхні частки є рівними.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної с:місної власності.

Статтею 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально

можливим урахуванням інтересів дитини. Суд застосовує способи захисту які встановлені законом або домовленістю

(договором) сторін. В даній нормі закріплена ціла низка нових принципів, що складають основу сучасного сімейного

законодавства, - принцип регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками; принцип

невтручання в сімейне життя; принцип приватності сімейного життя; принцип регулювання сімейних відносин з

засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно ч. І ст.71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір мо:т -бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей, та інші обставини, що мают істотне значення.

Конституція України у ст. 55 надає кожному громадянину право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань. Ця конституційна норма з певними уточненнями була перенесена до сімейного права.

До числа важливих прав батьків відноситься право на захист прав та інтересів їх дітей. Надаючи батькам можливість захищати дитину, держава намагається не допустити незахищеності дітей. Предметом захисту можуть бути житлові, спадкові, адміністративні інші майнові та особисті немайнові права дитини.

Інститут захисту прав дитини включає в себе не тільки матеріальні, але й процесуальні норми.

Батьки в повній мірі захищають права та інтереси дитини віком до 14 років. Підліткам старшого віку батьки допомагають себе захистити. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суд>. якщо вона досягла чотирнадцяти років (ч. 4 ст. 152 СК). Аналогічна норма закріплена в ч. 2 ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України.

Ч. 2 ст. 154 СК закріплює один з видів представництва, а саме законне (обов'язкове) представництво батьків їх дітей.

Регулюванню відносин представництва присвячена глава 17 ЦК, зокрема ст. 242 ЦК "Представництво за^ законом". Відповідно до цієї статті батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Батьки є законними представниками їх дітей без спеціальних на те повноважень. Достатньо пред'явити свідоцтво про народження дитини або паспорт з відміткою про народження дитини. Батьки представляють свою дитину у відносинах з усіма фізичними, юридичними особами, в тому числі з органами місцевого самоврядування, внутрішніх справ, судом, прокуратурою. При чому таке представництво можливо як після порушення прав дитини, так і для попередження можливого порушення. Батьки є законними представниками як своїх дітей віком до 18 років, так і повнолітніх сина, дочки, якщо вони є непрацездатними.

Батьківське право не може здійснюватись всупереч інтересам дитини і він зобов'язаний виховувати дітей, піклуватися їх здоров'ям, фізичним, духовним та моральним розвитком.

Ч. 2 ст. 155 СК забезпечує, в першу чергу, інтереси дитини. Пріоритет інтересів дитини над інтересами батьків закріплений також в ст. З Конвенції ООН про права дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як встановлено судом спірну квартиру куплено сторонами під час шлюбу, та є їх спільною сумісною власністю, однак відповідач не заперечує щоб поділ майна відбувся з урахуванням інтересів дитину, тому суд вважає за можливим поділити майно визнавши за позивачкою, відповідачем та їх дитиною право власності на квартиру АДРЕСА_1, по 1/3 частині за кожним. Керуючись ст.ст. 10,60,212 , ЦПК України, ст.ст.7, 60,63,71,72 СК України,

ВИРІШИВ

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в інтересах якої, як законний представник діє ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 533 грн. 33 коп., та витрати з оплати за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 33 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Токмацький районний суд шляхом подачі в десятиденний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя