АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-3888/2009 р. Головуючий у 1-й інстанції: Боровікова А.І.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Кримської О.М.
суддів: Кочеткової І.В.
Осоцького І.І.
при секретарі Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА :
У листопаді 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В позові зазначали, що 21.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 170821 грн. 84 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,80% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячні винагороди у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту, з кінцевим терміном повернення 19.12.2014 року.
Відповідно до умов вищезазначеного договору погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку – щомісяця у період сплати, за який приймається період з 21 по 25 число кожного місяця позичальник ОСОБА_1 повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 2714 грн. 24 коп. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору. У порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого у позивача виникло передбачене законом право вимагати повернення всієї суми кредиту.
У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_1 станом на 12.11.2008 року має заборгованість – 140135 грн. 28 коп., яка складається з наступного: поточна заборгованість за кредитом – 115542 грн. 39 коп., прострочена заборгованість за відсотками – 9776 грн. 14 коп., відсотки за користування кредитом – 8860 грн. 07 коп., пеня – 2696 грн. 53 коп., прострочена заборгованість за комісією – 3260 грн. 15 коп..
Позивач просив суд розірвати кредитний договір від 21.12.2007 року, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 140135 грн. 28 коп. та судові витрати.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31.03.2009 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2, оскільки 30.05.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання зобов’язань за кредитним договором, укладеним між банком та ОСОБА_1.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року позов задоволено.
Розірвано кредитний договір №DN81AR30040138 від 21.12.2007 року, укладений між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у сумі 140135 грн. 28 коп., а також судові витрати у сумі 1431 грн. 35 коп., а усього стягнути 141566 грн. 63 коп..
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу повернути на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DN81AR30040138, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 170821 грн. 84 коп. на придбання автомобілю, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,80% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, а також щомісячні винагороди у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту, з кінцевим терміном повернення 19.12.2014 року (а.с.7-12).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не заперечується апелянтом, станом на 12.11.2008 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором 140135 грн. 28 коп., яка складається з: поточної заборгованості за кредитом – 115542 грн. 39 коп., простроченої заборгованості за кредитом – 9776 грн. 14 коп., відсотків за користування кредитом – 8860 грн. 07 коп., пені – 2696 грн. 53 коп., комісії – 3260 грн. 15 коп. (а.с13).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Наслідками порушення договору позичальником своїх зобов’язань, кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до укладеного кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України Кредитор має право вимагати виконання зобов’язання частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Вирішуючи спір, районний суд обґрунтовано дійшов до висновку про те, що заборгованість за кредитним договором виникла у зв’язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов’язань за договором та правомірно задовольнив позовні вимоги про розірвання кредитного договору та стягнення суми заборгованості з ОСОБА_1
Посилання апелянта на необхідність стягнення суми заборгованості з ОСОБА_2 є неприйнятним, оскільки до нього позовних вимог Банком не заявлялось.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини сторін та постановив рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, доводи апеляційної скарги не спростовують його законність, а тому підстав для скасування або зміни судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2009 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .
Головуючий :
Судді :