АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4402/09 Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бондара В.О.
суддів: Крилової О.В.,
Спас О.В.,
при секретарі: Белименко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2009 року про забезпечення позову
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Інтер», ОСОБА_3, про усунення перешкод у виконанні трудових обов’язків,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Інтер», ОСОБА_3, про усунення перешкод у виконанні трудових обов’язків.
Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2009 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. До винесення судом рішення по цій справі заборонено ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області 23.06.1998 р.; місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) та будь-яким іншим особам, крім ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 02.04.1996 р.; місце проживання: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер: НОМЕР_4), здійснювати керівництво ТОВ «Інтер» (юридична адреса: 70431, Запорізька область, Запорізький район, с.Лежино, вул. Садова,11, код ЄДРПОУ – 0084904); представляти інтереси та діяти від імені ТОВ «Інтер»; підписувати від імені ТОВ «Інтер» будь-яки угоди і договори; видавати від імені ТОВ «Інтер» довіреності;
заборонено ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам перешкоджати ОСОБА_2 здійснювати керівництво ТОВ «Інтер»;
зобов’язано ОСОБА_1 передати директору ТОВ «Інтер» ОСОБА_2 печатку, установчі бухгалтерські та фінансові документи ТОВ «Інтер».
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на незаконність ухвали суду першої інстанції у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування
З матеріалів справи щодо забезпечення позову вбачається, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права.
Судом першої інстанції порушено ч. 3 ст. 151 ЦПК України, яка вказує, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Проте, ані з позовної заяви, ані з заяви про забезпечення позову не вбачається можливість настання наслідків утруднення або неможливості виконання судового рішення.
Судом першої інстанції не взято до уваги п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду №9 від 22.12.2006р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”, яким роз’яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не пересвідчився, чи існує спір між сторонами. А саме, в позові, який пред’явлений з метою захисту порушеного трудового права, вимоги пред’явлені робітником не до юридичної особи (власника або уповноваженого органу), з яким позивач знаходиться в трудових правовідносинах, а до фізичної особи – колишнього працівника, з яким трудових правовідносин у позивача не існує.
Не відповідає оскаржувана ухвалі і іншим вищенаведеним нормам процесуального права та роз’ясненням вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду.
Виходячи з викладеного судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з одночасною відмовою в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Запорізького районного суду Запорізької області від 08 вересня 2009 року про забезпечення позову скасувати та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :