Справа № 2-А-57/2007

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

ПОСТАНОВА Іменем України

15 лютого 2007 року                                                                                     м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: головуючого - судді Коверзнева В.О., суддів - Воронцової С.В., Клопота С.Л., при секретарі - Бабич В.Д., з участю: позивача, представника відповідача - Веремієнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України, Міністерства освіти і науки України про визнання дій неправомірними,

встановив:

23.11.2006 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просив:

1)        визнати, що Генеральною прокуратурою України порушено п.4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян" при розгляді його скарги на бездіяльність посадових осіб Міністерства освіти і науки України (далі по тексту - Міністерство);

2)        визнати, що Міністерством порушено вимоги ст. 40 Конституції України, Закону України "Про інформацію", Закону України "Про звернення громадян" при розгляді його звернення, та зобов'язати надати копії наказу від 03.05.2006 року НОМЕР_1 і протоколу державної акредитаційної комісії від 21.04.2006 року НОМЕР_2.

В обґрунтування позову зазначив, що Міністерство в порушення вимог Закону України "Про звернення громадян" не розглянуло його звернення по суті, а Генеральна прокуратура України отримавши скаргу на бездіяльність посадових осіб Міністерства, в порушення ст. 7 цього ж Закону направило її для розгляду особам, чиї дії оскаржуються.

За згодою позивача, ухвалою суду від 28.12.2006 року, залучено в якості належного відповідача Генерального прокурора України, який зобов'язаний здійснювати нагляд за дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян".

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав і наполягав на задоволенні.

Представник Генерального прокурора України позов не визнав.

Представник Міністерства освіти і науки України не з'явився, при цьому надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини. Позивач є ІНФОРМАЦІЯ_1 Чернігівської колегії адвокатів. 11.10.2006 року він звернувся до Міністерства з ІНФОРМАЦІЯ_2 запитом і просив надати йому копії наказу від 03.05.2006 року НОМЕР_1 та протоколу державної акредитаційної комісії від 21.04.2006 року НОМЕР_2 (далі по тексту - Документи). У запиті зазначив, що має намір оскаржити Документи в суді. Продовжуючи діяти в якості ІНФОРМАЦІЯ_1, 02.11.2006 року позивач подав до Генеральної прокуратури України скаргу і просив спонукати Міністерство вирішити його запит та притягнути винних посадових осіб до відповідальності. Листом від 13.11.2006 року Генеральна прокуратура України повідомила позивача про направлення скарги до Міністерства. Одночасно роз'яснено, що він має право звернутися за захистом порушених прав до суду. Документи були направлені позивачу Міністерством лише 11.12.2006 року.

Питання практичної реалізації громадянами наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади та об'єднання громадян пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі по тексту - Закон).

Згідно ч.1 ст.З Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Проте, позивач діяв як ІНФОРМАЦІЯ_1 і звертався до відповідачів в порядку, передбаченому ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 року № 2887-XII, а тому на спірні правовідносини дія Закону не поширюється.

За таких обставин, в діях відповідачів порушень вимог Закону не вбачається.

В силу ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових чи службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Зокрема, ст. 33 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 року № 2657-XII передбачено, що термін вивчення запиту на предмет його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів, а його задоволення здійснюється протягом місяця.

Таким чином Міністерством порушено вимоги ст. 40 Конституції України та ст. 33 Закону України "Про інформацію" в частині дотримання строків задоволення ІНФОРМАЦІЯ_2 запиту позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 158 - 163, 186 КАС України, ст. 40 Конституції України, ст. 33 Закону України „Про інформацію", ст. З Закону України "Про звернення громадян", ст. 6 Закону України "Про адвокатуру",

постановив:

позов задовольнити частково. Визнати, що Міністерством освіти і науки України порушено вимоги ст. 40 Конституції України та ст. 33 Закону України "Про інформацію"   в  частині  дотримання  строків  задоволення  ІНФОРМАЦІЯ_2  запиту ОСОБА_1 від 11.10.2006 року.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд міста Чернігова. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

Головуючий:

Судді: