Справа № 521/5350/13-ц
№пр. 2/521/446/14
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2014 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого судді – Буран О.М.
при секретарі – Янкул Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, Управління Держземагенства у м.Одесі Одеської області, ОСОБА_2 міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку, суд-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради Управління Держземагенства у м.Одесі Одеської області, ОСОБА_2 міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку та просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова»: площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для ведення особистого селянського господарства. Зобов*язати Управління Держземагентства у м.Одесі Одеської області внести до Державного земельного кадастру відомості щодо земельних ділянок та виготовити витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відомостей до Державного земельного кадастру про належність ОСОБА_1 на праві власності вказаних земельних ділянок, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова». Зобов*язати ОСОБА_2 міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказані земельні ділянки. Зобов’язати ОСОБА_2 міське управління юстиції в особі Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції видати ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 432 від 15.06.1999 року, її чоловіку, ОСОБА_3 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1471 га, за адресою: вул. М. Бажана, 64, у тому числі: земельну ділянку, площею 0,1 га – для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку, площею 0,0471 га – для ведення особистого підсобного господарства.
Межі земельної ділянки були встановлені відповідно до акту встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки від 14.07.1999 року та додатку до нього, в тому числі і земельних ділянок площею 0,1 га – для обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку і площею 0,0471 га – для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 048422, реєстр. №2617 від 14.09.1999 року чоловіку позивачки - ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,1471 га, яка розташована на території Малиновського району м. Одеси по вул. М. Бажана, 64 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.1999 року, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила частину земельної ділянки площею 238 кв.м., що входить до складу земельної ділянки загальною площею 0,1471 га за адресою м. Одеса, вул. М. Бажана, 64.
На державному акті на право приватної власності на землю серії І-ОД № 048422, реєстр. №2617 від 14.09.1999 року було проставлено відмітку про зміну у межах і розмірах земельної ділянки згідно вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки.
27.02.2011 року чоловік позивача, ОСОБА_3 помер. Згідно з заповітом від 13.01.2011 року все своє майно він заповів своїй дружині, ОСОБА_1. У встановлений законом строк позивач звернулася із відповідною заявою до Сьомої одеської державної нотаріальної контори на предмет прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 27.02.2011року.
26.09.2011 року позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/5 часток домоволодіння № 64, по вулиці Бажана Миколи у м.Одесі, розташованих на земельній ділянці, площею 1471 кв.м., яка знаходилась в приватній власності спадкодавця.
Виданий спадкодавцю державний акт є актом старого зразка, при оформленні державного акту і складанні документації із землеустрою відповідна інформація щодо земельної ділянки не вносилась до Автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК) і кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався. Крім цього на земельну ділянку не оформлювався державний акт на право власності на земельну ділянку з урахуванням відчуження її частини площею 238 кв.м., згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.1999 року.
ОСОБА_2 регіональної філії Центру ДЗК № 08-08/17829 від 26.08.2011 року Сьому одеську державну нотаріальну контору було повідомлено, що відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК), ведення якої здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року, станом на 22.08.2011 року, відсутні відомості щодо виникнення будь-яких прав на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64. Внаслідок цього позивач отримала відмову Сьомої одеської державної нотаріальної контори щодо отримання Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.
В той же час відповідно до геодезичних вишукувань проведених землевпорядною організацією ТОВ «Спектр Нова» 19.03.2013 року складено план поділу земельної ділянки площею 0,1471 га за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64 та визначено межі: відчуженої земельної ділянки площею 0,0238 га; земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельної ділянки площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином внаслідок відсутності кадастрових номерів у вищевказаних земельних ділянок, позивач позбавлена можливості оформити на них право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка, тому з метою відновлення свого порушеного права, змушена звернутися з вказаним позовом до суду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.
Представник відповідача, Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції у судове засідання з*явився, просив вирішити справу згідно чинного законодавства.
Представник відповідача, ОСОБА_2 міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовує тим, що на момент видачі державного акту та на момент продажу частини земельної ділянки, діяло законодавство, що передбачало присвоєння кадастрового номеру. Відповідно до листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об*єкт нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку. У зв*язку з тим, що за життя спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. Згідно з п.10 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до ст..1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншими правовстановлюючими документами. Враховуючи, що у позивача відсутній державний акт на право власності на земельну ділянку з урахуванням відчуження її частини за договором купівлі-продажу, на підставі норм чинного на теперішні час законодавства, набуття права власності на земельну ділянку має вирішуватися у позасудовому порядку.
Представник відповідача, Управління Держземагенства у м.Одесі Одеської області, сповіщений належним чином, у судове засіданні не з*явився.
В останні судові засідання відповідачі, сповіщені належним чином, не з*явилися поважних причин неявки суду не повідомили. У зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання, суд, зі згоди позивача, ухвалив провести розгляд справи в заочному порядку та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених позивачем письмових доказів та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно з рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 432 від 15.06.1999 року ОСОБА_3 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,1471 га, за адресою: вул. М. Бажана, 64, у тому числі: земельну ділянку, площею 0,1 га – для обслуговування житлового будинку та господарських споруд та земельну ділянку, площею 0,0471 га – для ведення особистого підсобного господарства.
Межі земельної ділянки були встановлені відповідно до акту встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки від 14.07.1999 року та додатку до нього, в тому числі і земельних ділянок площею 0,1 га – для обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку і площею 0,0471 га – для ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії І-ОД № 048422, зареєстрованого 14.09.1999 року у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2617, чоловіку позивача - ОСОБА_3 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,1471 га, яка розташована на території Малиновського району м. Одеси по вул. М. Бажана, 64 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд і ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.1999 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_4 купила частину земельної ділянки площею 238 кв.м., що входить до складу земельної ділянки загальною площею 0,1471 га за адресою м. Одеса, вул. М. Бажана, 64.
На державному акті на право приватної власності на землю серії І-ОД № 048422, реєстр. №2617 від 14.09.1999 року було проставлено відмітку про зміну у межах і розмірах земельної ділянки згідно вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки.
27.02.2011 року чоловік позивача, ОСОБА_3 помер, відповідно до Свідоцтва про смерть від 28.02.2011 року, актовий запис №441. За життя ОСОБА_6 було складено заповіт. Згідно з заповітом від 13.01.2011 року, посвідченого державним нотаріусом П*ятої одеської державної нотаріальної контори, ОСОБА_6 все своє майно де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день його смерті буде належати йому, та на що за законом матиме право, заповів ОСОБА_1. У встановлений законом строк позивачка звернулася до із відповідною заявою до Сьомої одеської державної нотаріальної контори на предмет прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3, померлого 27.02.2011року (спадкова справа №620/2011).
26.09.2011 року позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 3/5 часток домоволодіння № 64, по вулиці Бажана Миколи у м.Одесі, розташованих на земельній ділянці, площею 1471 кв.м., яка знаходилась в приватній власності спадкодавця.
Зважаючи, що виданий спадкодавцю державний акт є актом старого зразка, при оформленні державного акту і складанні документації із землеустрою відповідна інформація щодо земельної ділянки не вносилась до Автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК) і кадастровий номер земельній ділянці не присвоювався. Крім цього на земельну ділянку не оформлювався державний акт на право власності на земельну ділянку з урахуванням відчуження її частини площею 238 кв.м., згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.1999 року.
ОСОБА_2 регіональної філії Центру ДЗК № 08-08/17829 від 26.08.2011 року Сьому одеську державну нотаріальну контору було повідомлено, що відповідно до даних автоматизованої системи державного земельного кадастру (АС ДЗК), ведення якої здійснюється згідно Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року, станом на 22.08.2011 року, відсутні відомості щодо виникнення будь-яких прав на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64. Внаслідок цього, Сьомою одеською державною нотаріальною конторою позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.
Таким чином, позивача було позбавлено можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку і посвідчити перехід права власності на земельну ділянку згідно ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на той момент).
Відповідно до геодезичних вишукувань проведених землевпорядною організацією ТОВ «Спектр Нова» 19.03.2013 року складено план поділу земельної ділянки площею 0,1471 га за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64 та визначено межі: відчуженої земельної ділянки площею 0,0238 га; земельної ділянки площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельної ділянки площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для ведення особистого селянського господарства.
Внаслідок відсутності кадастрових номерів у вищевказаних земельних ділянок, позивач позбавлена можливості оформити на них право власності в порядку спадкування після смерті чоловіка.
Стаття 14 Конституції України встановлює, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено непорушність права власності (ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним).
Стаття 392 Цивільного кодексу України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, виникнення права власності на земельну ділянку не є одноразовим юридичним фактом, а є сукупністю послідовно здійснюваних юридичних фактів і для виникнення права власності у повному обсязі необхідною умовою є здійснення всіх юридичних фактів цього складу.
Тобто виникнення підстави державної реєстрації права власності на нерухоме майно, формування земельної ділянки, згідно вимог ст. 791 Земельного кодексу України, про що свідчить виготовлення витягу з Державного земельного кадастру, та реєстрація права власності, про що видається витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно у сукупності уявляють собою складний юридичний склад і є складовою частиною набуття права власності на земельну ділянку, і, як наслідок, не можуть розглядатись окремо у разі вирішення питання про визнання права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. 1, 7 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади. Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 4.33 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 N 1707/5 передбачено, що управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону. В м. Одесі відповідні повноваження покладені на Реєстраційну службу ОСОБА_2 міського управління юстиції.
В ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка визначається, як частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Стаття 79 1 Земельного кодексу України встановлює, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється в тому числі шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у ОСОБА_7 земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у ОСОБА_7 земельному кадастрі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» ОСОБА_7 земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
П. 2 Розділу VII зазначеного закону передбачає, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Відповідно до п. 69, 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою замовника документації із землеустрою та оцінки земель або її розробника від імені замовника, якщо це передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник).
Заява разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, подається заявником ОСОБА_7 кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
У разі відповідності поданих документів, зазначених у пункті 69 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку, та електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, ОСОБА_7 кадастровий реєстратор:
1) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вносить електронний документ та відомості, які він містить, до Державного земельного кадастру;
2) робить на титульному аркуші документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалах документації із землеустрою та оцінки земель, що містять графічне зображення об'єктів Державного земельного кадастру, аркушах відомостей про координати поворотних точок їх меж, частин, обмежень, угідь позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за формою згідно з додатком 15;
3) присвоює за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельній ділянці, що реєструється, кадастровий номер та у випадках, зазначених у пунктах 107 - 161 цього Порядку, відкриває Поземельну книгу (вносить відповідні записи до неї);
4) виготовляє у випадках, зазначених у пунктах 162 - 199 цього Порядку, витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру;
5) оприлюднює інформацію про внесення відомостей до Державного земельного кадастру згідно з пунктом 88 цього Порядку та відповідні відомості про об'єкти Державного земельного кадастру згідно з пунктами 162 - 199 цього Порядку;
6) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель з проставленою позначкою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.
Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Стаття 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Державна реєстрація прав проводиться в тому числі на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. N 703 цей Порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є в тому числі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування).
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державу. Тобто особа, яка вважає, що її права та інтереси порушені має право звернусь до суду для захисту своїх прав, яке може бути здійснено шляхом визнання права.
Відповідно до п. 2, 7, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Посилання представника ОСОБА_2 міської ради на лист ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року та п.10 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» є хибними, тому як вище зазначені факти свідчать про наявність у спадкодавця права на спірну земельну ділянку, а саме: Рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 432 від 15.06.1999 року про безкоштовну передачу у приватну власність земельної ділянки, площею 0,1471га, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.. М.Бажана, 64. Межі земельної ділянки були встановлені відповідно до акту встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки від 14.07.1999 року та додатку до нього. Спадкодавцем ОСОБА_3 отримано державний акт на право приватної власності серії І-ОД № 048422, реєстр. №2617 від 14.09.1999 року на земельну ділянку, площею 0,1471га, розташованою за адресою: м.Одеса, вул.. М.Бажана, 64.
Відчуження частини земельної ділянки, згідно договору купівлі- продажу від 27.11.1999 року, що перебувала у власності спадкодавця, жодним чином не може свідчити про втрату ним прав на іншу частину ділянки, а навпаки свідчить про те, що земельна ділянка була набути ним у відповідності до чинного на той момент законодавства.
Відповідно до Постанови КМУ від 02.04.2002 року №449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», затверджені форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.
Кадастрові номери земельним ділянкам почали присвоювати структурні підрозділи Центру ДЗК лише на при кінці 2003 року згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року №174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель». Таким чином, на спірну земельну ділянку, право власності на яку посвідчено у 1999 році, на той час не могло бути присвоєно кадастрового номеру.
Згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ Про державний земельний кадастр, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
Крім того, враховуючи, що державному акті серії І-ОД № 048422, реєстр. №2617 від 14.09.1999 року нотаріусом було проставлено відмітку про зміну у межах і розмірах земельної ділянки, згідно договору купівлі- продажу від 27.11.1999року земельної ділянки, то згідно п. 3.9. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, права колективної власності на землю, права власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі, затвердженої наказам Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, - вбачається, що необхідність посвідчення права власності на земельну ділянку, що залишилося після відчуження її частини, була відсутня.
Ст.ст. 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла( спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст..1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи вище викладене, позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину, зокрема і земельну ділянку, на якій знаходиться успадкований житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул.. М.Бажана, 64.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст..ст. 79, 791, 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про державний земельний кадастр», п. 69, 75 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051, ст. 1, 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2, 7, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року за № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”ст. ст. 16, 1216, 1218, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 169, 212-215, 217, 224-226 ЦПК України, СУД
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Управління Держземагенства у м.Одесі Одеської області, ОСОБА_2 міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова»: - площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для ведення особистого селянського господарства.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для Управління Держземагентства у місті Одесі Одеської області внести до Державного земельного кадастру відомості щодо земельних ділянок та виготовити витяг з Державного земельного кадастру для підтвердження внесення відомостей до Державного земельного кадастру про належність ОСОБА_1 на праві власності земельних ділянок, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова»: - площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64 для ведення особистого селянського господарства.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для ОСОБА_2 міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельні ділянки, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова»: - площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64 для ведення особистого селянського господарства.
Встановити порядок виконання рішення суду, відповідно до якого рішення у разі набрання ним законної сили є підставою для ОСОБА_2 міського управління юстиції в особі Реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції видати ОСОБА_1 витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки, межі яких визначені згідно плану поділу земельної ділянки, складеного 19.03.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю «Спектр Нова»: - площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); - площею 0,0233 га, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Бажана Миколи, 64 для ведення особистого селянського господарства.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Буран О.М.