Справа №2-390
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі :
головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.
при секретарі - Голубятниковій І.А.,,
за участю представників
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Наливайко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування, треті особи: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування за законом, треті особи: Четверта Запорізька державна нотаріальна контора, Орендне підприємство “Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації”.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з моменту народження і по теперешній час він мешкає та зареєстрований в будинку АДРЕСА_1. Зазначене жиле приміщення на праві приватної власності належало його прабабці ОСОБА_3. Спадкоємецою останньої була донька—ОСОБА_4 1903 р.н. У 1923 році ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5, та взяла прізвище чоловіка—ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, . Від данного шлюбу в 1936 році народився ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, ОСОБА_6.
ОСОБА_3 померла в 1947 році, до зазначеного часу будинок не був оформлений належним чином. Єдиною спадкоємицею після померлої ОСОБА_3 була ОСОБА_4., яка також померла у 1957 році.
Оформленням права власності на зазначений будинок займався ОСОБА_6, який постійно проживав у вказаному будинку, та фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Жовтнева районна рада народних депутатів виконавчого комітету 6 липня 1987 року, розглянувши заяву ОСОБА_6 про оформлення документів про право власності на будинок АДРЕСА_1, ухвалила рішення № 184\7, згідно якого було вирішено оформити документи про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_3, померлої у 1947 році.
Згідно заначеного рішення, ОСОБА_6 звернувся до ОП «ЗМБТІ», де був виготовлений технічний паспорт, а також отримав свідоцтво на право власності на ім`я ОСОБА_3
У 1995 році ОСОБА_6 помер, його єдиним спадкоємцем є його син - ОСОБА_2 Заповіту на вказаний будинок - майно не складалося. Спадкове майно після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_6 складає будинок АДРЕСА_1 .
Він звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.
Фактично він прийняв спадщину за ОСОБА_3, бо він та його сім`я користується спадковим майном, а саме проживає в зазначеному будинку багато років.
На підставі викладеного, просить суд визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої в 1947 року.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та остаточно просив суд: визнати причину пропуску строку позовної давності на прийняття спадщини поважною та поновити строк позовної давності; визнати за ним право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої в 1947 року.
У судовому засіданні позивач та її представник, кожен в окремості, на позовних вимогах наполягали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала повністю та не заперечували проти їх задоволення.
Представники третьої особи, кожен в окремості, у судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, але надали суду заяви в яких просять розглянути справу за їх відсутності, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, взявши до уваги заяви представників третіх осіб, кожного в окремості, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що з моменту народження і по теперешній час ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, І.Л. мешкає та зареєстрований в будинку АДРЕСА_1. Зазначене жиле приміщення на праві приватної власності належало його прабабці ОСОБА_3 Спадкоємецою останньої була донька—ОСОБА_4 1903 р.н. У 1923 році ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5, та взяла прізвище чоловіка—ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, . Від данного шлюбу в 1936 році народився ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, ОСОБА_6. (а.с. 11, 15, 17)
ОСОБА_3 померла в 1947 році, до зазначеного часу будинок не був оформлений належним чином. Єдиною спадкоємицею після померлої ОСОБА_3 була ОСОБА_4., яка також померла у 1957 році. (а.с. 12,14)
Оформленням права власності на зазначений будинок займався ОСОБА_6, який постійно проживав у вказаному будинку, та фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Жовтнева районна рада народних депутатів виконавчого комітету 6 липня 1987 року, розглянувши заяву ОСОБА_6 про оформлення документів про право власності на будинок АДРЕСА_1, ухвалила рішення № 184\7, згідно якого було вирішено оформити документи про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_3, померлої у 1947 році. (а.с. 9-10)
Згідно заначеного рішення, ОСОБА_6 звернувся до ОП «ЗМБТІ», де був виготовлений технічний паспорт, а також отримав свідоцтво на право власності на ім`я ОСОБА_3 (а.с. 13)
У 1995 році ОСОБА_6 помер, його єдиним спадкоємцем є його син - ОСОБА_2 Заповіту на вказаний будинок - майно не складалося. Спадкове майно після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4. та ОСОБА_6 складає будинок АДРЕСА_1 . (а.с. 18)
ОСОБА_2 звернувся до Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщіни, але Державним нотаріусом йому було відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3, на тій підставі, що ним пропущено строки її прийняття і було рекомендовано звернутися з цього приводу до суду, а також було повідомлено, що інших заяв про прийняття спадщини не надходило, свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось.
Фактично він прийняв спадщину за ОСОБА_3, бо ОСОБА_2 та його сім`я користується спадковим майном, а саме проживає в зазначеному будинку багато років.(а.с. 23)
Відповідно до п.1,5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, для вирішення справи про прийняття спадщини яка відкрилася до 1 січня 2004 року, слід застосовувати норми Цивільного Кодексу УСРСР в редакції 1963 року.
Відповідно до ч.1 ст 549 ЦК УСРСР (1963р.), визнається ,що спадкоємець прийняв майно, якщо він фактично вступив в володіння спадковим майном.
Відповідно до ст. 150-151 ЖК України, ОСОБА_2 здійснював права та обов`язки власника.
ОСОБА_2 безперервно володів вказаним будинком, сплачував комунальні платежі здійснював поточний ремонт.
Суд вважає, що позивач пропустив строк позовної давності з поважних причин, оскільки володів зазначеним будинком та вважав, що має на нього законні права. Інших спадкоємців за законом, або за заповітом не має.
Відповідно до п.5 ст 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущяння строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви заяви ОСОБА_2 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст. 267 ЦК України, п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про практику у справах про спадкування”, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої в 1947 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: Н.Г.Скользнєва