Справа № Ц 3777 -  /2 006                             Головуючий у 1 інстанції Дмитренко А.М.

Категорія 1,19                                                 Доповідач у 2 інстанції Заріцька А.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого                Назарчука Р.А.,

суддів:                          Заріцької А.О., Приходька К.П.,

при секретарі        Шешко О.Б.

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволено частково.

Непогоджуючись з рішенням суду сторони подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить змінити рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2006 року в частині розмірів відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Апеляційну скаргу обґрунтувала тим, що суд, задовольняючи вимоги позову, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновки, які не повністю відповідають обставинам справи.

Відповідач ОСОБА_2 також подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення суду в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 10 000 гривен.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 не встановила.

Апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

2

Судом встановлено, що 25 листопада 2004 року відповідач по справі керуючи автомобілем ВАЗ - 2101 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Білоцерківській в с. Пологи Васильківського району Київської області, не впорався з керуванням автомобіля і здійснив наїзд на позивачку по справі, яка знаходилась на автобусній зупинці, завдавши при цьому позивачці тілесні ушкодження.

Наведене стверджується копією постанови про закриття кримінальної справи (аркуш справи 5-7 ), поясненнями сторін в суді, зазначені обставини сторони не оспорюють.

З копії постанови в.о. слідчого СВ Васильківського MB ГУ МВС Українив Київській області від ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що по факту даної ДТП була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яка була закрита за відсутністю в діянні складу злочину, оскільки згідно висновку автотехнічної експертизи в автомобілі були виявлені пошкодження гальмівної системи, які не можливо було б виявити при зовнішньому огляді.

Разом з тим судом було встановлено, що в результаті ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого внутришньосуглобного перелому правої великоберцової кістки зі зміщенням відломків, забій пояснично - копчикового відділу хребта, обширної гематоми поясничного відділу, копчика, ягодиць, струс головного мозгу, що стверджується оглянутою в судовому засіданні медичною карткою стаціонарного хворого, випискою з історії хвороби ( аркуш справи 12), копією постанови по кримінальній справі, в якій зазначено, що згідно висновку СМЕ НОМЕР_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому великоберцової кістки відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя на момент спричинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізична або юридична особа, яка завдала цієї, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно - курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду першої інстанції, що відповідачем було відшкодовано на користь позивачки понесені нею і доведені в судовому засіданні матеріальні витрати в розмірі 5050 гривень, є обгрунтованими.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1. моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

Судом першої інстанції недостатньо оцінено рівень фізичних та моральних страждань позивачки, якою внаслідок ДТП було отримано тілесні ушкодження,  які

3

відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя на момент спричинення. З амбулаторної картки позивачки вбачається, що з грудня 2004 року і по даний час вона постійно перебуває під наглядом лікаря травматолога і проходить курс амбулаторного лікування. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачка перенесла дві операції, її сподівання на покращення стану здоров'я не виправдились, необхідна наступна операція та постійне лікування.

За наведених обставин колегія суддів вважає можливим збільшити розмір суми, стягуваної у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті рішення суду є законним та обгрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 2 листопада 2006 року в частині розміру суми стягуваної у рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає зміні, а розмір стягуваної зОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. збільшенню до 15 000 гривень.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки висновків суду не спростовує і посилання на обставини, які б свідчили про незаконність ухваленого рішення не містить.

Керуючись ст.ст. 209, 218,307,308,309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 2 листопада 2006 року змінити. Збільшити розмір суми стягуваної у рахунок відшкодування моральної шкоди, і стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.