АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-7510 Категорія №19

Головуючий у 1 інстанції- Зайцев В.В. Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Дніпропетровськ

23 січня 2007 року

Колегія  суддів  Судової  палати у Дніпропетровської області у складі:

головуючої:

суддів:

при секретарі

цивільних  справах  апеляційного  суду

- Гайдук В.І.

- Гокова П.В., Дерев'янко О.Г.

-  Сидоренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську та ОСОБА_1 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську, третя особа ВАТ "Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним рішенням на користь позивача з відповідача постановлено стягнути 22 000 гривень як компенсацію за моральну шкоду внаслідок отримання професійних захворювань (а.с.51-52).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, оскільки вважає, що не додано доказів факту спричинення моральної шкоди позивачу, а дія статей Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності » від 23.09.2003 року щодо виплати страхової суми відшкодування моральної шкоди - призупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

В апеляційній скарзі позивач просить рішення першої інстанції скасувати та задовольнити його позов повністю, оскільки вважає рішення суду таким, що не враховує ступінь його страждань та тяжке матеріальне становище.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1  тривалий час  працював на шахтах  АТ «Павлоградвугілля»  і отримав травму на виробництві.

За висновком МСЕК від 17.01.2002 року йому встановлено первинно-повторно 25% втрати професійної працездатності, а 12.06.2003 року встановлено 65% втрати професійної працездатності   та визнано 3 групу інвалідності.

Висновки суду про спричинення позивачеві моральної шкоди є вірними і ґрунтуюються на встановлених у судовому засіданні обставинах та наданих позивачем доказах.

Рішення суду відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності » від 22.09.2003 року. Відповідно до ст.ст.21,28,34 цього закону, моральна шкода повинна стягуватися з відповідача незалежно від наявності вини останнього.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів наявності факту заподіяння моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд в рішенні вказав саме в чому полягає моральна шкода і з урахуванням яких обставин визначено її розмір.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи відповідача в частині призупинення виплат моральної шкоди Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» зважаючи на те, що самі нормативні акти - які встановлюють такі відшкодування - залишаються в дії.

На думку колегії, місцевий суд при задоволенні позову ОСОБА_1 у розмірі 22 000 грн., виходив з дійсних обставин справи, наслідків професійного захворювання для потерпілого, принципу розумності та справедливості судового рішення, тому це рішення не підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України , судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську та ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Судді: