Справа №22А - 0250/2007р.                                     Головуючий в 1 інстанції Теремецька Н.Ф.

Категорія 14,21                                                           Доповідач в 2 інстанції Приходько К.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого   Назарчука Р.А.,

судців               Приходька К.П., Заріцької А.О.,

при секретарі   Шешко О.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 на постанову Славутицького міського суду Київської області від 16 листопада 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області про визнання незаконною відмови щодо перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії відповідно з вимогами ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,

встановила:

у жовтні 2006 року позивачі звернувся до суду з позовами, які ухвалою суду були об'єднані в одне провадження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, всі вони знаходяться на обліку у відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області, і після призначення пенсій продовжували працювати.

Відповідачем в порушення вимог ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачам не проведений перерахунок раніше призначених пенсій і тому позивачу просили суд визнати дії відповідача у відмові в перерахунку пенсії незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачів відповідно з вимогами ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з моменту подачі заяв про перерахунок пенсії.

Постановою Славутицького міського суду Київської області від 16 листопада 2006 року в задоволені позову, відмовлено.

Позивачами, кожним окремо, подані апеляційні скарги на постанову суду в якій вони просить скасувати постанову та постановити нову постанову, якою задоволити їхні позовні вимоги посилаючись на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія судців вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

2

Судом встановлено, що позивачі знаходяться на обліку у відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області, і після призначення пенсій продовжували працювати.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного Фонду України, який надійшов до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано огляд запитань та відповідей з питань застосування ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 у Міністерстві праці та соціальної політики України за НОМЕР_1, у Пенсійному Фонді України за НОМЕР_2, яким передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення (перерахунку) пенсії, незалежно від тривалості страхового стажу, яким і керувалися в своїй роботі працівники управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 до відповідача надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області спільний лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4 у Міністерстві праці та соціальної політики України за НОМЕР_3, у Пенсійному Фонді України за НОМЕР_4, яким відкликано раніше наданий огляд запитань та відповідей з питань застосування ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено, що з дати офіційного надходження листа не можуть проводитись перерахунки пенсій за ст.42, що мають менше 2 років страхового стажу після 01 січня 2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_5 Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства юстиції України за роз'ясненням щодо виникнення права на перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яке НОМЕР_5 в межах своїх повноважень надало роз'яснення про те, що особа, яка на момент призначення пенсії не працювала (або була звільнена з дати призначення пенсії), а згодом працевлаштувалась і відпрацювала два роки, то така особа буде мати право на перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_6  до відповідача, для керівництва в роботі, надійшов лист Пенсійного Фонду України від НОМЕР_6, в якому зазначено, що при проведенні перерахунків пенсій відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід керуватися листами Міністерства юстиції України від ІНФОРМАЦІЯ_2 та від НОМЕР_5 з урахуванням того, що особа матиме право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону за умови, якщо така особа відпрацювала не менше як два роки після призначення (перерахунку пенсії). У разі якщо документи, подані заявниками до органів Пенсійного фонду України для проведення перерахунку пенсій згідно до ч.4 ст.42 Закону не відповідають умовам,

3

зазначеним вище, а також по них не здійснено перерахунок пенсії, такі документи підлягають поверненню заявникам.

Відповідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року №121/2001 Пенсійний фонд України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністрові праці та соціальної політики України. У межах своїх повноважень Пенсійний фонд України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Відповідно до п.1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №8-2, зареєстрованого в МЮУ 21 травня 2002 року за №442/6730 управління в своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01 березня 2001 року №121, постановами правління та наказами фонду, наказами та розпорядженнями регіональних управлінь, а також цим Положенням.

Суд першої інстанції правильно зробив висновок про те, що відповідач, відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії позивачам, керувався розпорядженнями головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та Пенсійного фонду України, діяв в межах своїх повноважень відповідно до вищевказаного Положення.

Відповідачем правильно відмовлено в задоволені заяв позивачів про перерахунок раніше призначених пенсій, відповідно з вимогами ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки всі позивачів пропрацювали менше як два роки після призначення (перерахунку пенсії).

Позивачі будуть мати право на перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за умови, якщо відпрацювала не менше як два роки після призначення (перерахунку пенсії).

Порушення відповідачем порядку та строків розгляду заяв позивачів про перерахунок пенсій, за відсутності правових підстав для перерахунку пенсій не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Посилання скаржників на те, що постанова суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права не ґрунтуються на вимогах закону та на зібраних матеріалах справи. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст. 198,200,205,206 Кодексу Адміністративного Судочинства України колегія,

4

ухвалила:

апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11, ОСОБА_12 залишити без задоволення, а постанову Славутицького міського суду Київської області від 16 листопада 2006 року, без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.