АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ__

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів:                                     Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                         Цендра О.М.,

за участю ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Феодосійського міського суду АР Крим Кисельової Олени Миколаївни про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 20 грудня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА :

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до судді Феодосійського міського суду АР Крим Кисельової О.М. про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивував тим, що відповідачка ухвалою від 18 серпня 2006 року необгрунтовано повернула йому адміністративний позов до Президента України Ющенка В.Ю. про визнання неправомірною його бездіяльності. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим вказана ухвала була скасована із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що повернувши йому адміністративний позов, відповідачка порушила його конституційне право на захист в суді своїх прав, чим завдала моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 1699,99 грн.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 20 грудня 2006 року у задоволенні позовних вимог позивача було відмовлено.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаного рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, при вирішенні справи, суд необгрунтовано застосував ст.1176 ЦК України, оскільки, по-перше, предметом апеляційного оскарження була ухвала, постановлена відповідачкою, а не рішення, ухвалене по суті справи, по-друге, моральна шкода йому була завдана не шляхом постановления незаконного рішення в цивільній справі внаслідок злочину, а іншою незаконною дією.

Обговоривши наведені у скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія судців дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.56 Конституції України кожний має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Головуючий суду першої інстанції                         Бердієва Б.А.

Справа № 22-ц-305-Ф/07       Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції           Притуленко О.В.

Однією із норм, в якій реалізуються положення ст.56 Конституції України є ст. 1176 ЦК України. Акти правоохоронних органів та суду, незаконність яких може призвести до виникнення деліктного зобов'язання, визначені у вказаний нормі права.

За змістом ч.5 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення у цивільній справі, відшкодовується в разі встановлення в діях судді, які вплинули на постановления незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Вирішуючи спір, суд обгрунтовано застосував вказану норму Закону, оскільки саме нею регулюються питання відшкодування шкоди, завданої постановлениям незаконного рішення в цивільній справі.

При цьому треба звернути увагу на те, що відповідно до ст.208 ЦПК України судове рішення може бути викладено у двох формах: ухвали та рішення.

Частиною 6 ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. За вказаною нормою Закону відшкодовується шкода, завдана незаконними діями суду та правоохоронних органів, які не увійшли в перелік незаконних дій, вказаних у ч.1 ст.1176.

Таки дії передбачені Законом України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

Відповідно до ст.1 вказаного Закону право на відшкодування шкоди виникає також у випадках: незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно. незаконного відсторонення від роботи та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; незаконного проведення оперативно-розшукованих заходів.

Оскільки вимоги позивача випливають не з підстав, вказаних у зазначеній нормі Закону, у суду не було підстав для застосування ч.6 ст.1176 ЦК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу в задоволенні позову до судді Кисельової О.М., оскільки відсутні законні підстави для покладення на неї відповідальності.

Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого судом рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 20 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після набрання законної сили.