АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ_

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Ломанової Л.О.,

суддів:                                     Притуленко О.В.,

Мудрової В.В.,

при секретарі                         Цендра О.М.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, зміну договору найму жилого приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 07 листопада 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його втратившим право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 на підставі ст.71 ЖК України у зв'язку з тим, що з березня 2005 року відповідач зазначеним житловим приміщенням не користується, комунальні послуги не оплачує.

У червні 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому, посилаючись на перешкоджання останньою в користуванні ним жилим приміщенням, просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язати комунальне підприємство по ремонту та експлуатації житлового фонду м. Керчі укласти з ним окремий договір найму жилого приміщення, розділити відповідний особовий рахунок.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 07 листопада 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а також позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

На думку апелянта суд не надав належної правової оцінку тому, що ОСОБА_2 у 2004 році придбав у власність квартиру АДРЕСА_2, де і проживає, внаслідок чого (незалежно від пред'явлення позову про це) втратив право користування жилим приміщенням відповідно до ст.107 ЖК України.

ОСОБА_2 подав заперечення на апеляційну скаргу, вказує на неспроможність доводів апелянта, просить рішення суду залишити без змін.

Обговоривши наведені у скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

                      Головуючий суду першої інстанції                         Белоусов Е.Ф.

Справа № 22-Ц-212-Ф/07      Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції             Притуленко О.В.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_2 втратившим право користування жилим приміщенням, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту того, що відповідач понад шість місяців у спірному жилому приміщенні не проживав без поважних причин.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 1996 року є наймачами квартири АДРЕСА_1. Також у вказаному жилому приміщенні зареєстрована їх дочка - ОСОБА_3, що знаходиться на навчанні за межами України.

Рішенням Керченського міського суду від 17.04.2001 року шлюб, зареєстрований між сторонами, був розірваний.

Зі змісту позову ОСОБА_1 та її пояснень, наданих суду першої інстанції, випливає, що ОСОБА_2 не мешкає у спірній квартирі з березня 2005 року, оскільки постійно проживає у квартирі по АДРЕСА_2.

З пояснень відповідача він не проживає у спірній квартирі з вересня 2005 року.

Як випливає з пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 протягом 2001 - 2005 років ОСОБА_2 проживав в зазначеній квартирі, але у 2005 році придбав у власність квартиру АДРЕСА_2, де і проживає на час розгляду справи.

Виходячи з того, що ні поясненнями свідків, ні іншими матеріалами справи не підтверджується той факт, що ОСОБА_2 на час звернення позивачки з позовом про визнання його втратившим право користування жилим приміщенням (21.10.2005 року) понад шість місяців у спірному жилому приміщенні не проживав, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Доводи апелянта про те, що її позов підлягає задоволенню лише з тих підстав, що ОСОБА_2 вибув на постійне проживання в інше жиле приміщення є необгрунтованими, оскільки відповідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України (п.11 постанови №2 від 12.04.1985 року „Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України") суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї вказаної позивачем підстави, передбаченої ст.71 або ст. 107 ЖК України.

Наймач або член його сім'ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням на підставі ст. 107 ЖК України.

За таких обставин вибуття ОСОБА_2 на постійне проживання в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті не може бути підставою для визнання його втратившим право користування жилим приміщенням на підставі ст.71 ЖК України.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 07 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення,

однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців після

набрання законної сили.