ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2009 року Справа № П12/3891-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.
Представники сторін :
від позивача: ОСОБА_1, посвідчення № 2680/10 від 30.09.04 р.
представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Адвоката, фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.09р. у справі № П12/3891-09
за позовом Адвоката, фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
до відповідача Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
про зобов’язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2009 року фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Кривий Ріг звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов’язання укласти додаткову угоду до Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.09р. по справі № П12/3891-09 (суддя Жукова Л.В.) повернуто позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
При винесені оскаржуваної ухвали господарський суд Дніпропетровської області виходив з положень п.п. 2, 10 ст. 63 ГПК України.
Не погодившись з зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити позов в господарський суд першої інстанції для розгляду з огляду на те, що при винесені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі посилається на те, що ні господарський процесуальний кодекс України, ні постанова КМУ від 21.12.05р. № 1258 не передбачають того, що оплата витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу повинна бути здійснена на момент подання позовної заяви до господарського суду України. Зазначає, що той факт, позивачем була проведена оплата витрат на ІТЗ судового процесу раніше ніж останній звернувся з позовною заявою до суду, не може бути підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду. Місцевий господарський суд не врахував, що позивач є одночасно адвокатом і фізичною особою –підприємцем. Крім того, якщо позивач буде звертатись в господарський суд тільки, як фізична особа –підприємець, тоді останній не зможе захистити свої права в господарському суді, які передбачені ЗУ “Про адвокатуру”.
Розпорядженням в.о. голови судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцькою Л.О. від 11.11.2009р., справу № П12/3891-09 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В., Мороз В.Ф.
В судове засідання 11.11.09р. представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки суду невідомі, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
В судовому засіданні г оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з огляду на наступне:
Аналізуючи матеріали позовної заяви судова колегія враховує наступне:
Судом першої інстанції вірно встановлено, що до позовної заяви не додано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу оскільки, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.09р. № 01-08/479 Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. №825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05р. № 1258”, що набрала законної сили 13.08.2009р., розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розгляду господарських спорів становить 236 грн., тоді як позивачем подано позов 10.09.2009р. та сплачено 118 грн. за квитанцією № 1/69 від 11.08.2009р.
Крім того, ч. 2 п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.09р. № 01-08/479 передбачено, що з позовних заяв, поданих до набрання Постановою № 825 чинності, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу сплачуються у розмірі, передбаченому постановою КМУ від 14.04.09р. № 361 , а з позовних заяв, поданих після набрання Постановою № 825 чинності, - у розмірі, визначеному цією постановою ( за ставкою 236 грн).
Щодо посилань скаржника про найменування позивача в позові, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позові зазначено найменування позивача - "Адвокат, фізична особа-підприємець ОСОБА_1", тоді як з доданої до позову копії свідоцтва про державну реєстрацію від 13.02.2008р. видно, що повне найменування позивача становить - "Фізична особа-підприємець ОСОБА_1".
Позовні вимоги стосуються реалізації договірних відносин між суб’єктом владних повноважень та фізичною особою –підприємцем, які регулюються законодавством України не залежно від того, якою професійною діяльністю займається позивач.
Таким чином, вимоги апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про повернення позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що правові підстави для скасування ухвали господарського суду відсутні. Ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при її прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 63, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Адвоката, фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.09р. у справі № П12/3891-09 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровськ області від 18.09.2009р. у справі № П12/3891-09 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.Ф. Мороз