номер провадження справи 31/40/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.12 Справа № 5009/1696/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників від позивача –ОСОБА_1, довіреність № 1117 від 28.04.2012 р.; ОСОБА_2, довіреність № 1117 від 28.04.2012 р.; представник відповідача –не з’явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1696/12

за позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ (скорочено ФОП ОСОБА_3А.);

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш», м. Бердянськ Запорізької області (скорочено ПАТ «Бердянськсільмаш»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 04.05.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/40/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 23.05.2012 р.

За клопотанням представників позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ФОП ОСОБА_3 подано позов про стягнення з ПАТ «Бердянськсільмаш»здійсненої попередньої оплати в сумі 142000 грн., 1423,88 грн. 3% річних, 994 грн. втрат від інфляції та 14441,78 грн. витрат на послуги адвоката.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. ст. 1, 12, 44, 49, 54 ГПК України, ст. ст. 526, 530, 611, 612, 625, 693 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Представники позивача в судовому засіданні наполягають на заявлених позовних вимогах.

ПАТ «Бердянськільмаш», відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Телеграмою від 23.05.2012 р. відповідач просить розгляд справи відкласти у зв’язку з хворобою його представника та проти позову заперечує в повному обсязі. Вказане клопотання суд відхиляє як необґрунтоване належними доказами.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рахунку №17 від 25.02.2011 р. позивачем на рахунок відповідача було здійснено попередню оплату в сумі 142000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19 від 25.02.2011 р. в сумі 132000 грн. та платіжним дорученням №46 від 29.04.2011 р. в сумі 10000 грн.

Визначений в рахунку №17 від 25.02.2011 р. товар відповідачем не було поставлено позивачу.

24.11.2011 р. на адресу відповідача позивачем направлено лист №11-1 з вимогою поставити товар у 7-денний термін, отриманий відповідачем 29.11.2011 р., що підтверджується копією повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказаний лист залишено відповідачем без відповіді.

09.12.2011 р. позивачем рекомендованою кореспонденцією направлено лист №12-1 про повернення суми попередньої оплати у семиденний термін, отриманий відповідачем 20.12.2011 р. та залишений без відповіді.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 142000 грн., 1423,88 грн. 3% річних, 994 грн. втрат від інфляції та 14441,78 грн. витрат на послуги адвоката.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж …

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі –продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Частиною 1 статті 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами правочину купівлі-продажу в усній формі. Згідно вказаного правочину найменування товару, ціна за одиницю виміру, кількість, загальна вартість, що підлягає сплаті зафіксовано рахунком №17 від 25.02.2011 р.

Факт часткової попередньої сплати позивачем за рахунком №17 від 25.02.2011 р. в сумі 142000 грн., підтверджується платіжним дорученням №19 від 25.02.2011 р. в сумі 132000 грн. та платіжним дорученням №46 від 29.04.2011 р. в сумі 10000 грн.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання обов’язку боржником не встановлений, кредитор має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

В даному випадку, між сторонами домовленості щодо строку поставки не визначено, але враховуючи вимогу позивача про поставку товару у семиденний строк (лист №11-1 від 24.11.2011 р., отриманий відповідачем 29.11.2011 р.) то строк виконання зобов’язання настав 07.12.2011 р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, чим порушив загальні умови виконання зобов'язання, що встановлені статтями 526 ЦК України та 193 ГК України, якими зумовлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вимога позивача про повернення суми попередньої оплати (лист №12-1 від 09.12.2011 р.) залишена відповідачем без виконання.

За таких умов, вимога про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за рахунком №17 від 25.02.2011 р. в розмірі 142000 грн. є законною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення з відповідача суми попередньої оплати позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 1423,88 грн. за період 28.12.2011 р. по 28.04.2012 р. та втрат від інфляції в сумі 994 грн. за період січень 2012 р. –березень 2012 р.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт перерахування відповідачу коштів в сумі 142000 грн. та невиконання відповідачем зобов’язань щодо поставки товару підтверджено матеріалами справи, та не спростовано відповідачем.

Заявлений позивачем розрахунок 3% річних судом перевірено, та визначено, що за період з 28.12.2011 р. по 28.04.2012 р. по платежу 132000 грн. 3% річних складають 1320,09 грн. та по платежу 10000 грн. –100 грн.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.12.2011 р. по 28.04.2012 р. підлягає задоволенню в сумі 1420,09 грн., що на 3,79 грн. менше ніж заявлено до стягнення.

Підлягає задоволенню і заявлена позивачем сума інфляційних втрат за період січень 2012 р. –березень 2012 р. в розмірі 994 грн., як така, що порахована вірно.

Щодо вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката.

Суд відзначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат сторони, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, слід виходити з того, що надання правової допомоги повинно бути пов’язано із веденням відповідної справи в господарському суді. Зазначена позиція викладена у Роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 р. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Позивачем у складі судових витрат заявлено до стягнення 14441,78 грн. за договором №261 про надання юридичної допомоги (предметом якого є стягнення заборгованості з ПАТ «Бердянськсільмаш»). Послуги адвоката ОСОБА_1 за надання юридичних послуг становлять 14441,78 грн. (10 відсотків від суми заявлених позовних вимог).

ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва № 435, витрати підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 26.04.2012 р. про сплату 14441,78 грн. за договором №261 від 02.03.2012 р., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат, а тому вимога про стягнення 14441,78 грн. підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Бердянськсільмаш»(71122, м. Бердянськ, Запорізька область, вулиця Героїв Сталінграду, б. 5, код ЄДР 04665274) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (49050, м. Дніпропетровськ, вулиця Козакова, б. 4а/82, ідентифікаційний код НОМЕР_1) попередньо сплаченої суми в розмірі 142000 (сто сорок дві тисячі) грн., 3% річних в сумі 1420 (одна тисяча чотириста двадцять) грн. 09 коп., 994 (дев’ятсот дев’яносто чотири) грн. інфляційних втрат та судовий збір в розмірі 2859 (дві тисячі вісімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 47 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Хуторной

Повний текст рішення складено 24.05.2012 р.