Справа №407/786/2012
п/с 2/407/529/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ
24 жовтня 2012р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Болоніної М.Б.
при секретарі Шараповій О.О.
за участю позивача ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа –ОСОБА_2) про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, що стягуються з нього на утримання їх спільної неповнолітньої дитини –дочки ОСОБА_4, 24.10.2001р.н., де зазначає наступне.
Згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.02.2010р. з позивача стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини його щомісячного доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку. Однак на цей час змінилися обставини, які не існували під час винесення судового рішення 08.02.2010р., у зв’язку з чим позивач вважає, що розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням суду на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_5, повинний бути зменшений.
22.07.2011р. позивач уклав шлюб з ОСОБА_2, від шлюбу у них народився син ОСОБА_6, 13.03.2012р.н., тобто на цей час він повинен утримувати вже двох своїх малолітніх дітей замість одного, як це було при винесенні судового рішення у 2010р. Крім цього, в силу ст.84 СК України, згідно якої жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років, він також повинний утримувати ще свою дружину ОСОБА_2 до досягнення сином ОСОБА_6 віку трьох років.
Також слід прийняти до уваги, що позивач вимушений допомагати своїм батькам –ОСОБА_7,1943р.н., та ОСОБА_8, 1945р.н., які є пенсіонерами за віком, і яких він зобов’язаний утримувати в силу ч.1 ст.202 СК України, згідно якої повнолітні діти зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними, оскільки досягли віку 55 та 60 років відповідно, і потребують матеріальної допомоги.
Порівняно з 08.02.2010р. (час винесення судового рішення про стягнення аліментів на утримання старшої дочки), на цей час матеріальне та сімейне становище позивача змінилось (погіршилось), а саме у нього на утриманні замість однієї непрацездатної особи (дочки ОСОБА_5), стало ще дві непрацездатних особи –син ОСОБА_6 і його дружина, яких він повинний утримувати, при цьому його заробітна плата на ПрАТ «Кримський Титан»філія «Вільногірський ГМК»складає менше 2500грн., чого явно недостатньо, щоби утримувати свою сім’ю (дитину та непрацездатну дружину) і ще сплачувати аліменти на користь відповідача в розмірі 1/4 частини його щомісячного доходу, а також заборгованість по аліментах у розмірі 1/4 частини його доходу. У цей час відповідач отримує від нього 1/2 частину його щомісячного доходу на утримання однієї дитини, а він, його син і непрацездатна дружина вимушені проживати втрьох також на 1/2 частину його щомісячного доходу. При цьому слід врахувати, що з ними також проживає дочка його дружини від першого шлюбу, неповнолітня ОСОБА_9, 26.09.1995р.н., яку також йому необхідно частково утримувати.
Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що розмір аліментів, визначених за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану когось із них, позивач вважає за можливе зменшити розмір аліментів, що стягнуті з нього на користь відповідача на утримання дочки ОСОБА_5, з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму, що встановлений для дитини відповідного віку. У свою чергу відповідач згідно до ч.1 ст.141 СК України, яка передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, також повинна утримувати їхню спільну дочку, а не покладати цей обов’язок тільки на нього одного.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав свій позов, суду також пояснив, що його заробітна плата складає близько 2000грн. на місяць, дружина не працює, отримує державну допомогу по догляду за дитиною, батьки проживають окремо, отримують пенсію.
Третя особа ОСОБА_2, дружина позивача, позов підтримала, суду пояснила, що її дохід складається з державної допомоги по догляду за дитиною у сумі 1060грн. на місяць, половина заробітної плати позивача іде на виплату аліментів на користь відповідача і погашення боргу по аліментах, тому їх сім’я знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Відповідач позов не визнала, суду пояснила, що на зменшення розміру аліментів вона не згодна, оскільки її заробітної плати, яка становить 2800грн. на місяць, не вистачає для належного утримання дочки.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ст.141 СК України встановлює рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Відповідно до ст.ст.180-182 СК України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття, в тому числі і шляхом виплати аліментів, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї. Ст.192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.
У підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду свідоцтво про народження спільної з відповідачем дитини –ОСОБА_4, 24.10.2001р.н. (ар.с.5), виконавчий лист №2-303/10 від 08.02.2010р., згідно якого з нього на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, 24.10.2001р.н., до її повноліття, у розмірі ј частини усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, починаючи з 19.02.2010р. (ар.с.6), свідоцтво про шлюб між ним та ОСОБА_2, який укладено 22.07.2011р. (ар.с.7), свідоцтво про народження їх спільної дитини –сина ОСОБА_10, 13.03.2012р.н. (ар.с.8), свідоцтво про народження його падчерки –ОСОБА_9, 26.09.1995р.н. (ар.с.9), свідоцтво про своє народження (ар.с.10), довідку з Вільногірського МЦЗ від 02.10.2012р. №448 про те, що він перебував на обліку як безробітний з 15.12.2011р., був знятий з обліку 09.04.2012р., та за період 01.03.2012р. по 09.04.2012р. отримав дохід у сумі –754,35грн. (ар.с.21), довідку від 21.09.2012р. №397 про свій дохід з місця роботи ТОВ «Вільногірський завод залізобетонних виробів»за період 09.04.2012р. по 04.07.2012р. (ар.с.22), довідку від 27.09.2012р. №1439 про свій дохід з місця роботи філії «ВГМК»ПрАТ «ОСОБА_11»за період 03.2012р. по 08.2012р. (ар.с.23), довідку з місця роботи про розмір заробітку, який складає в середньому 2222,21грн. на місяць (ар.с.24).
Третя особа до справи додала довідку про отримання нею державної допомоги у сумі 1060грн.21коп. на місяць (ар.с.28).
В обґрунтування заперечень проти позову відповідачем додано до справи довідку з місця роботи про її заробітну плату, яка складає в середньому 2835,78грн. на місяць (ар.с.25), довідку відділу ДВС Вільногірського МУЮ від 23.10.2012р. №6442, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 по аліментах станом на 12.07.2012р. складає 4469,42грн. (ар.с.27).
Аналізуючи обставини справи, досліджені відповідними доказами, та надаючи їм юридичну оцінку, суд доходить наступних висновків.
Під час розгляду справи судом встановлено, що після стягнення з позивача у 2010р. аліментів на користь відповідача у розмірі 1/4 частки заробітку його матеріальний та сімейний стан змінився, у теперішній час на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина від шлюбу з третьою особою ОСОБА_2 та непрацездатна дружина ОСОБА_2, яка не працює, здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення віку 3 років. Середня заробітна плата позивача складає 2222грн., 1/2 частка його заробітної плати утримується на користь відповідача в якості поточних аліментів та погашення заборгованості по аліментах. У той же час заробітна плата відповідача становить 2835грн. на місяць, на її утриманні знаходиться лише спільна з позивачем дитина, крім того, вона отримує аліменти від позивача, тобто доходи позивача значно менші, ніж відповідача, тому існують підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з нього на користь відповідача, при цьому їх спільна з відповідачем дитина буде отримувати від своїх батьків матеріальну допомогу, розмір яких перевищуватиме прожитковий мінімум.
Таким чином, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 суд вважає повністю доведеними і знаходить підстави для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача, визначивши їх у розмірі 1/6 частки доходу позивача. Стягнення аліментів з позивача згідно рішення Вільногірського міського суду від 08.02.2010р. по справі №2-303/10 ОСОБА_1 до ОСОБА_12 про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину, підлягає припиненню.
Від відшкодування судових витрат за рахунок відповідача позивач відмовився.
Керуючись ст.ст.10,11,58-60,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст.141,180,182,192 СК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини, задовольнити.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_1, 28.09.1973р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює у філії «ВГМК»ПрАТ «ОСОБА_11 ТИТАН», зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, 10.08.1972р.н., яка мешкає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, 24.10.2001р.н., до її повноліття, у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнення аліментів з ОСОБА_1, 28.09.1973р.н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює у філії «ВГМК»ПрАТ «ОСОБА_11 ТИТАН», який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, 10.08.1972р.н., яка мешкає та зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання дочки ОСОБА_4, 24.10.2001р.н., до її повноліття, у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу), що стягуються згідно рішення Вільногірського міського суду від 08.02.2010р. по справі №2-303/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_12 про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину, припинити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію рішення, яке набрало законної сили, направити для відома відділу державної виконавчої служби Вільногірського міського управління юстиції Дніпропетровської обл. та філії «ВГМК»ПрАТ «ОСОБА_11 ТИТАН».
СУДДЯ М.Б. БОЛОНІНА