Справа № 2-1076

2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2009 року                             м. Білгород – Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.

                при секретарі – Рачицькій І.А.,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Білгород – Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про стягнення матеріальної та моральної шкоди.  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка  звернулася  до суду з позовом  до ОСОБА_2   про стягнення матеріальної та моральної шкоди, вказуючи, що 02 травня 2008 року з вини відповідачки  відбулося затоплення належної її на праві власності квартири у результаті чого їй були завдані матеріальні збитки та моральна шкода.

Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідачки суму заподіяної їй у наслідок затоплення матеріальної шкоди у розмірі 2874 гривні та  моральну шкоду у розмірі 1700 гривень.

У процесі розгляду справи позивачка подала до суду уточнену позовну заяву у якої просила стягнути з відповідачки суму заподіяної її у наслідок затоплення матеріальної шкоди в розмірі 3350 гривень, суму заподіяної її у наслідок затоплення моральної шкоди в розмірі 4000 гривень та судові витрати в розмірі 281 гривня (державне мито – 251 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення – 30 гривень).

У судовому засіданні позивачка та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа, представник Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Шабо вирішення питання по суті залишив на розсуд суду.

           Суд вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі  у судовому засіданні встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Розглядаючи спори про відшкодування шкоди , суд виходить з того, що відповідно до ст. 1166 та 1167 ЦК України шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Внутрішні будинкові мережі будинку АДРЕСА_1  підпорядковані БУ №1 КЕЧ району.

Водопостачання вищенаведеного будинку проводиться від Виробничого управління житлово-комунального господарства с. Шабо.

ОСОБА_1  є власницею квартири 12 розташованої за адресою АДРЕСА_1  на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2001 року.

Відповідачка ОСОБА_2  є власницею ( свідоцтво про право на спадщину  за законом від 27 червня 2003 року) квартири 16, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1  та розташована на поверх вище квартири позивачки.

02 травня 2008 року відбулося затоплення належної позивачці квартири 12 розташованої за адресою АДРЕСА_1 .

По факту затоплення  робітниками виконавчого комітету Шабівської сільської ради був складений акт від 06 травня 2008 року згідно якого : «при обстеженні квартири № 12 встановлено, що квартирі позивачки заподіяний значний матеріальний збиток, водою затоплена кухня, кухонні меблі приведені в негідність, відсутнє електропостачання, лінолеум зіпсований, користуватися кухнею не можливо.

З матеріалів справи вбачається, що затоплення квартири позивачки відбулося з вини відповідачки ОСОБА_2

У судовому засіданні позивачка та її представник пояснили, що в ніч на 02 травня 2008 року в період відсутності водопостачання, відповідачка через неувагу залишила на кухні своєї квартири відкритим водопровідний кран, у результаті чого відбулося затоплення квартири № 12 належної позивачці.

Позивачкою на будівельні матеріали, необхідні для ремонту кухні у квартирі № 12 витрачено 3350 гривні, що підтверджується чеками, які знаходяться в матеріалах справи.  

Отже у судовому засіданні встановлено, що у результаті винних неправомірних дій відповідачки, позивачці завдана матеріальна шкода, яка полягає в тому що вона змушена була нести витрати (збитки), пов’язані з ремонтом кухні у квартирі № 12 яка розташована за адресою АДРЕСА_1  З вищенаведених підстав  у відповідача згідно ст. 11 ЦК України виникає цивільний обов’язок по відшкодуванню матеріальної шкоди у розмірі 3350 гривні позивачці.

Дефектний акт та локальну смету надані позивачкою, як докази завдання їй матеріальної шкоди, суд не бере до уваги оскільки вони складені без додержання вимог діючого законодавства (дефектний акт без кошторису, смета не підписана уповноваженими на те особами).

У судовому засіданні позивачка також пояснила, що крім матеріальних збитків їй  заподіяно моральну шкоду, оскільки при виявленні зазначеної події нею були перенесені нервові струси та переживання, щодо необхідності в черговий раз, з вини відповідачки проводити ремонт у квартирі та необхідності придбати нові кухонні меблі. Разом зі своєю родиною, в якій є маленька дитина, вона була вимушена, до просихання квартири, знаходитися в приміщенні без електропостачання, терплячі ці неподобства та не маючи змоги жити повноцінним життям. На час проведення ремонтних робіт вона та члени її родини були позбавлені можливості ведення звичайного способу проживання, вона знаходилась у стані пригнічення та дискомфорту, втратила спокій, рівновагу і надію на відновлення попереднього стану квартири та меблевого гарнітуру, втратила ділову активність. Негативні емоції, переживання вплинули на спокій і стан її здоров’я, привели до постійного вживання лікувальних препаратів, постійної нервової напруги. ЇЇ фізичні та моральні страждання посилились при відмові відповідачки відшкодувати завдані їй матеріальні збитки на проведення відновлювальних робіт та придбання необхідних матеріалів.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що у результаті делікту направленого в сторону  позивачки,  наслідком якого  стало затоплення кухні квартири позивачки, позивачці заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї відповідачки.  Отже у силу ст..11, 23 ч. 1 ст. 1167 ЦК України у відповідачки виникає цивільний обов’язок по відшкодуванню моральної шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 23 моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, як що вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи вищенаведене, суб’єктивне сприйняття позивачкою неправомірних дій відповідачки та те що у судовому засіданні встановлена,  наявність всіх підстав для виникнення у відповідача цивільно-правової відповідальності ( наявність шкоди, протиправність дій відповідача, наявність причинного зв’язку між діями заподіювача та його виною) суд вважає доцільним задовольнити позовні вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди частково та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 500 гривень.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Керуючись ст.ст.11, 23,1166, 1167 ЦК України,  ст.ст., 88,  209, 213 – 215,  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  про стягнення матеріальної та моральної шкоди  задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2  на користь позивачки ОСОБА_1  суму заподіяної позивачці внаслідок затоплення матеріальної шкоди в розмірі 3350 (три тисячі триста п’ятдесят) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2  на користь позивачки ОСОБА_1  суму заподіяної позивачці у наслідок затоплення моральної шкоди в розмірі 500 (п’ятсот) гривень.

 Стягнути з відповідача ОСОБА_2  на користь позивачки ОСОБА_1   судові витрати в загальній сумі 281 гривня: державне мито -251 гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: