У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 5928/09 Головуючий у 1-й інстанції – Новік Л.М.
Категорія – 44 Доповідач – Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
09 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду від 16 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Синельниківська селекційно-дослідна станція про визнання осіб, таким що втратили право користування приміщенням, -
Керуючись ч. 1 ст. 218, ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду від 16 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді:
У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц – 5928/09 Головуючий у 1-й інстанції – Новік Л.М.
Категорія – 44 Доповідач – Лаченкова О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Приходченко А.П.
суддів - Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду від 16 липня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Синельниківська селекційно-дослідна станція про визнання осіб, таким що втратили право користування приміщенням, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3 про визнання осіб, таким що втратили право користування приміщенням.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 16 липня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, згідно вимог ст. 308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія ЯЯЯ № 646753 від 19 вересня 2006 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 10 жовтня 2005 року шлюб між ОСОБА_1. та ОСОБА_2 розірвано.
29 травня 2006 року депутатом Раївської сільської ради було складено акт про те, що з травня 2005 року відповідачі у квартирі АДРЕСА_1 не проживають.
Відповідно довідки про склад сім’ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (будинку) осіб № 537 від 15 травня 2009 року у вищевказаної квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що необхідно відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3 , таким що втратили право користування приміщенням, з підстав ст..72 ЖК України,оскільки спірна квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого приживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 155 ЖК України передбачено, що жилі будинки (квартири), що є у приватної власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.
Отже, оскільки відповідачі є співвласниками спірної квартири, то суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3 не можуть вважатися такими, що втратили право користуванням квартирою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень по ним .
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З’ясувавши в достатньо повному об’ємі права та обов’язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду від 16 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді: