копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-4371/09/0470
Категорія статобліку 6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
6 листопада 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
представника відповідача Зузлова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області про прийняття на відшкодування пенсійних справ,-
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області звернулось із адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області, в якому просить зобов’язати відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області включити до заліку відшкодування витрат понесених управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області по виплаті та доставці пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 5013,98 грн. Також позивач просив судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач мотивував тим, що починаючи з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області відмовилось від прийняття до заліку пенсійної справи ОСОБА_2, який відповідно до акту форми Н-1 отримав каліцтво при виконанні виробничих обов’язків на підприємстві Вірменської РСР. Позивач вважає, що такі дії відповідача є безпідставними, завдають збитків державі та суперечать чинному законодавству України. Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » №1105-ХІV від 23.09.1999 р. передбачено обов'язок Фонду соціального страхування відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку. В зв’язку з тим, що пенсіонера ОСОБА_2 виключено із списків і спільного акту звірки з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. управління Пенсійного фонду недоодержало до бюджету коштів 5013,98 грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача позов не визнав, надавши суду письмові заперечення проти позову. В своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що діючим законодавством не передбачено порядок відшкодування виплачених пенсій потерпілим на рівні Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Новомосковськ Дніпропетровської області. Підстави, за яких відповідач відмовився вносити до акту звірки суми пенсій по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві, які трапилися: а) за кордонами України; б) до появи Фонду відповідача; пояснюють правомірність незгоди відповідача при здійсненні звіряння, відповідність його позиції Закону. Також, відповідач зазначив, що Законом взагалі не передбачено відшкодування витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, доплати та надбавок, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 та від 16.07.08р. № 654.
Дослідивши матеріали справи, чинне законодавство, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Спір виник на стадії проведення звірки витрат по особовій справі потерпілих та підписання акту щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату пенсії громадянину, нещасний випадок з яким стався за межами України.
Судом встановлено, що громадянину ОСОБА_2, який перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, було заподіяно трудове каліцтво під час виконання ним трудових обов’язків на підприємстві Вірменської РСР, у зв’язку з чим йому призначена пенсія як інваліду від трудового каліцтва.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Підпунктами «г» і «д» п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
16.05.2003 р. в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, провадять з відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків ) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення витрат Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст. 25 Закону №1105-ХІV повинні здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач не прийняв до заліку суми, виплачені ОСОБА_2, із мотивів настання нещасного випадку на території Вірменської РСР.
Відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивачем на користь громадянина ОСОБА_2 було сплачено – 5013,98 грн., з яких 2590,97 грн. – пенсія, державна адресна допомога 2423,01 грн.
Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995 р., не може поширюватись на випадок, про який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватись на вказаного громадянина, оскільки останній отримав каліцтво в період дії законодавства СРСР.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов’язкове та державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону. Питання пенсійних виплат громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн співдружності регулюється Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 р. державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною.
Згідно зі ст. 2 цієї Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров’я в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаних з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони, смерті, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я, смерті; роботодавець відповідальний за заподіяну шкоду відшкодовує її відповідно до свого національного законодавства.
Згідно зі ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача, пов’язані з відмовою включення до акту щомісячної звірки, в якому визначається загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню - пенсії сплаченої ОСОБА_2 та витрат на її доставку - не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права та інтереси позивача.
Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення вимог про зобов'язання відповідача включити до актів заліку суми державної адресної допомоги та витрат на її доставку, оскільки наявний порядок відшкодування не передбачає включення таких витрат до актів заліку.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсії, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій та особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 1 квітня 2008 року і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Щомісячна державна адресна допомога, яка передбачена Постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», не визначена у переліку виплат для відшкодування завданої здоров’ю шкоди, що відшкодовується відповідно до Порядку №5-4/4.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України , суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Також судові витрати по справі позивачем не здійснювались, з урахуванням норм ст.ст.87, 94 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у вимогах позивача щодо покладення судових витрат по справі на відповідача.
Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області включити до акту щомісячної звірки між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області витрати по виплаті та доставці пенсії пенсіонеру ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року на суму 2590 грн. 97 коп. (дві тисячі п’ятсот дев’яносто гривень 97 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 11 листопада 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя Олійник В.М.