Справа № 2а-6847/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 р. Кіровський райсуд м. Донецька у складі
судді Юр’євої Т.І.
при секретарі Власенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, та зобов’язання перерахунку пенсії, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому вказує, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, та інвалідом 3 групи з 26.06.2009 року внаслідок захворювань, отриманих під час ліквідації аварії на ЧАЕС, отримує пенсію по інвалідності, яка не відповідає нормам діючого законодавства України.
Згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, де ч.4 ст. 54 Закону вказано: «Усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з ЧАЕС, не може бути нижчими:… інвалідам 3 групи – 6 мінімальних пенсій за віком».
Також ст. 50 вищевказаного Закону передбачено: «Особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах: … інвалідам 3 групи - 50% мінімальної пенсії за віком…».
Рішення Конституційним судом від 22.05.2008 р. встановлено, що його права порушені. Він звернувся до УПФУ Кіровського району м. Донецька із заявою про призначення йому пенсії згідно з ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак УПФУ у Кіровському районі м. Донецька йому відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 р., який суперечить Законам України и Конституції України.
Позивач просить визнати дії відповідача неправомірними при призначенні йому пенсії по інвалідності 3 групи ЧАЕС, та зобов’язати відповідача зробити перерахунок державної пенсії, як інваліду 3 групи ЧАЕС відповідно до ч. 4 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». із рахунку 6-ті прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з 1.02.2007 р., з урахуванням ч. 3 ст. 67 вищевказаного Закону, а також обов’язати відповідача провести перерахунок додаткової пенсії із рахунку 50% прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з 1.02.2007 р., з урахуванням ч. 3 ст. 67 вищевказаного Закону.
В судове засідання позивач не з’явився, просить розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача в суд не з’явився, про день слухання справи повідомлений належним чином. У запереченнях вказує, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді державної та додаткової пенсії за шкоду понесену здоров’ю , яка призначається після виникнення права на державну пенсію. З метою реалізації права осіб, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 28.05.2008 р. № 530 «деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яке набуло силу з 22.05.2008 р. обумовлені наступні розміри пенсій для інвалідів, у яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижче:… 3-я група інвалідності -870 гр. Відповідач вважає, що УПФУ кіровського району м. Донецька не порушило право позивача, розмір пенсії йому визначений відповідно до чинного законодавства, тому просить у позові відмовити у повному обсязі. Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 р. встановлений мінімальний розмір пенсії для інвалідів, у яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижче:… 3-я група інвалідності -980 гр. ОСОБА_2 Конституційного суду від 22.05.2008 р. не передбачені перерахунки.
У судовому засіданні встановлено, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що у матеріалах справи є посвідчення.
1.07.2009 р. позивачу була встановлена 3 група інвалідності, причина інвалідності пов’язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, починаючі з 26.06.2009 р., що підтверджується довідкою МСЕК..
Позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії с наданням усіх необхідних документів. Пенсія йому була нарахована відповідно до ст. 50 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак у порушенні ч.4 ст. 50 вказаного Закону.
Суд вважає, що відповідач ігнорує рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, та порушує законні права позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними та є обов’язковими до виконання на території України.
Положеннями ст.. 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин суд вважає, що позивач має право на призначення йому пенсії в розмірі, передбаченою статтею 50 ч.4, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 статті 54 спеціального закону (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.
Ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523 (з наступними змінами та доповненнями).
Правовою підставою позовних вимог є ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14. Ч. 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Стаття 19 зазначає, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд вважає, що для позивача, як інваліда 3 групи, особи, постраждалої в наслідок ЧАЕС, 1 категорії, ніжній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи з розмірів, встановлених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік з урахуванням ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевказане, суд вважає визнати неправомірними дії УПФУ у Кіровському районі м. Донецька щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності позивачу, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності позивачу у розмірі 6 мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2009 р., а також зобов’язати відповідача перерахувати пенсію по інвалідності відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2009 р.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 16, 47, 50, 55 Конституції України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України», ст.ст. ст. ст. 10, 11,86, 159-163 КАСу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Кіровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, та зобов’язання перерахунку пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії УПФУ у Кіровському районі м. Донецька щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1.
Зобов’язати УПФУ у Кіровському районі м. Донецька здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_3 у розмірі 6 мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2009 р.
Зобов’язати відповідача перерахувати ОСОБА_3 пенсію по інвалідності відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 липня 2009 р.
В іншій частині позову відмовити.
Заява про подачу апеляційної скарги може бути подана протягом 10 днів від дня оголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду.
Суддя: