Справа № 1-316/09
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року Ковельський міськрайонний суд
Волинської області
в складі: головуючого – судді Наваляного А.Д.
при секретарі Федорук Г.Б.
з участю прокурора Волинець С.М.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковель справу про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, Київський майдан 1/56, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого робітником СТО «Волинь-Лада», одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_2 25.07.2009 року біля 10 год. 20 хв. в с.Колодяжне Ковельського р-ну на 84+500м автодороги М-19 сполученням Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м.Луцька, проявив безпечність та неуважність, наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу та не переконався у відсутності на пішоходному переході пішоходів, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дав дорогу пішоходу, який рухався по нерегульваному пішоходному переходу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, що переходила проїздну частину дороги на нерегульованому пішоходному переході, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження, серед яких відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток основи черепа та субарахноїдальними крововиливами із забоєм головного мозку, внаслідок чого настала смерть потерпілої.
Виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди на її наслідки перебувають у причинному зв’язку з грубим порушенням ОСОБА_2 п.2.3.б), 12.3, 14.6.в), 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєному визнав повністю і суду показав, що зранку 25.07.2009р. виїхав автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» з озера Поліське в напрямку м.Луцьк. В салоні перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Наближаючись до с.Колодяжне Ковельського р-ну побачив перед пішоходним переходом автомобіль. Він зменшивши швидкість вирішив об’їхати його, в цей момент із-за автомобіля вийшла жінка, яку він до цього не бачив і він збив її передньою лівою частиною автомобіля, після чого зупинився, інші очевидці цього ДТП викликали швидку. Розкаюється у вчиненому, надав матеріальну допомогу родичам потерпілої.
Крім показів підсудного, його винність у вчиненому стверджується іншими доказами по справі.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_6 показав, що 25.07.2009р. близько 11.00 йому по телефону повідомила дружина про те, що в результаті ДТП в с.Колодяжне отримала тілесні ушкодження його мати ОСОБА_3 Приїхавши у лікарню він дізнався, що потерпіла померла. Претензій майнового характеру до підсудного не має, прохає його суворо не карати.
Аналогічні покази дала в ході судового розгляду свідок ОСОБА_7
Також вина підсудного стверджується іншими письмовими доказами:
• протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, згідно якої вбачається, де саме знаходилась потерпіла в момент скоєння наїзду, в якому напрямку рухався автомобіль (а.с.11-17);
• протоколом огляду транспортного засобу, з якого слідує які саме були виявлені пошкодження на автомобілі підсудного після наїзду (а.с.18);
• протоколом огляду речових доказів (а.с.72-74).
Згідно висновку № 181 від 11.08.2009 року судово-медичної експертизи ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа і субарахноїдальними крововиливами з забоєм головного мозку, закритого перелому в середній третині лівої ключиці, рани і підшкірного крововиливу лоба, рани правої кисті, саден обох колінних суглобів, які утворились від дії тупих твердих предметів і за ступенем тяжкості стосовно живої особи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Смерть потерпілої настала від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа та субарахноїдальними крововиливами з забоєм головного мозку (а.с.52-54).
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої вчинив злочин, передбачений ст.286ч.2 КК України.
Обираючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем праці та проживання, має на утриманні батьків похилого віку, щире розкаяння та сприяння розкриттю злочину, відшкодування матеріальних збитків потерпілому, як обставини, що пом’якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання і приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе при застосуванні щодо нього покарання, передбаченого ст.75 КК України.
З врахуванням особи винного та обставин скоєного, суд вважає, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами до підсудного не слід застосовувати.
Міру запобіжного заходу залишити попередню.
Арешт з автомобіля слід зняти так, як потерпілими не заявлено цивільний позов.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і обрати йому покарання у вигляді 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного судом покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки:
• періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи;
• повідомляти дані органи про зміну місця праці та проживання.
Міру запобіжного заходу залишити попередню – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Зняти арешт з автомобіля НОМЕР_2, накладений згідно постанови слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області ОСОБА_8 від 14.08.2009 року (а.с.75).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: А.Д.НАВАЛЯНИЙ