Судове рішення #66944979

Охтирський міськрайонний суд Сумської області


Справа № 1813/3986/2012

4/1813/210/2012

ПОСТАНОВА



"25" вересня 2012 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайоний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Олійник О.В.

при секретарі Наливайкіній Н.Л.

за участю прокурора Кириченко Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу

за скаргою ОСОБА_1 на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року та 13.04.2012 року


в с т а н о в и в:

24.07.2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року та 13.04.2012 року, винесені заступником Охтирського міжрайонного прокурора Бондаренко С.В. за фактом вчинення погроз, зловживання службовим становищем, перевищення службових повноважень, втручання в адвокатську діяльність, порушення права на захист начальником Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_3 та іншими працівниками Охтирського МВ у зв'язку з відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст..ст.129, 364, 365, 374, 397 КК України.

Свої вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки за даним фактом не було взято до уваги покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які бути присутні під час здійснення незаконних дій з боку начальника міліції, а також не був взятий до уваги аудіо запис розмови ОСОБА_1 з ОСОБА_3, оригінал даного запису він не відмовлявся надати для перевірки, але цього йому ніхто не пропонував. Вважає, що доказом неправомірних дій начальника міліції є наказ начальника УМВС України в Сумській області № 246 від 05.03.2012 року «Про неетичну поведінку начальника Охтирського МВ та покарання винного». Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року він взагалі не отримував, тому був позбавлений можливості її оскаржити. Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.04.2012 року він оскаржував, проте 17.07.2012 року ним була отримано повідомлення від 13.07.2012 року про відмову в задоволенні його скарги.

Тому просить скасувати постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року та 13.04.2012 року та передати матеріали для проведення додаткової перевірки до прокуратури Сумської області.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.08.2012 року скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення.

Ухвалою колегії суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області від 06.09.2012 року вказана постанова суду від 16.08.2012 року була скасована, справа направлена на новий судовий розгляд іншим складом суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав. Пояснив, що не звертався із заявою про вчинення злочину в прокуратуру, так як вважав, що оскільки він звернувся до засобів масової інформації, цього було достатньо для проведення перевірки та порушення кримінальної справи. Від надання пояснень Охтирській прокуратурі на пропозицію ОСОБА_7 відмовився, оскільки працівники Охтирської прокуратури внесли подання на кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури Полтавської області стосовно притягнення його до дисциплінарної відповідальності, яке потім відізвали, тому у нього немає до них довіри. Вважає, що аудіо запис його розмови з ОСОБА_8 є належним доказом у даній справі, оскільки він має ситуативний, незапланований характер.


Вивчивши матеріали скарги, заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, який вважає постанови законними, дослідивши матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.94 КПК України, одним з приводів до порушення кримінальної справи є повідомлення, опубліковані в пресі.

Відповідно до ст.95 КПК України, заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджається про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається у протоколі. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. До порушення справи слід пересвідчитися в особі заявника, попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Діючий КПК не містить переліку приводів для винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, проте ст.99 КПК встановлює, що така постанова виноситься прокурором, слідчим, органом дізнання або суддею при відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року була винесена стосовно начальника міліції ОСОБА_8 та інших працівників Охтирського МВ у зв'язку з відсутністю в їх діях складів злочинів, передбачених ст..ст.129, 364, 365, 374, 397 КК України, оскільки прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для порушення кримінальної справи по факту транслювання 06 -07 березня 2012 року по телебаченню програми «Свідок»за темою «На Сумщині керівник Охтирської міліції перевищує повноваження».

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року, а також з рапорту заступника Охтирського міжрайонного прокурора Бондаренко С.В., поданого 13.03.2012 року Охтирському міжрайонному прокурору Мостовому М .В. (а.с. 82 матеріалів № 22пр12 про відмову в порушенні кримінальної справи) вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію ОСОБА_7 надати пояснення з приводу його інтерв'ю у програмі «Свідок»відмовився, аргументуючи це недовірою Охтирській міжрайонній прокуратурі, а також повідомив, що його підзахисний ОСОБА_9 також не буде давати ніяких пояснень з приводу неправомірних дій начальника Охтирського МВ. Дані обставини підтвердив скаржник у судовому засіданні.

За змістом ст. 236-1 КПК України, скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в розумінні ст.95, ст.. 236-1 КПК України не є особою, яка має право оскаржувати вказану постанову, оскільки він на пропозицію прокурора відмовився подати заяву і надавати по ній відповідні пояснення, не поставив під письмовою заявою або протоколом особистого підпису, як вимагають того приписи ст..95 КПК України, що виключало можливість попередження його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку. Так само не надавала пояснень та не ставила свого підпису у заяві або протоколі особа, яка надавала інтерв'ю у програмі «Свідок»та є підзахисним адвоката ОСОБА_1 -ОСОБА_9

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.04.2012 року, а також з матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.103 матеріалів № 22пр12) вбачається, що підставою для її прийняття стала заява від 05.03.2012 року громадянки ОСОБА_4, у якої був укладений договір про надання правових послуг з адвокатом ОСОБА_1 (а.с.108 матеріалів № 22пр12), про втручання в діяльність адвоката ОСОБА_1 при наданні правової допомоги при перевірці за фактом наркотичного отруєння її сина ОСОБА_10 22.02.2012 року, при цьому про відповідальність за ст.383 або 384 КК України вона не попереджалася.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.04.2012 року винесена на підставі ст.6 п.11 КПК України у зв'язку з наявністю не скасованої постанови Охтирської міжрайонної прокуратури від 19.03.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи по вказаному факту.

В матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.42 матеріалів № 22пр12) мається постанова від 24.02.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом доведення до самогубства гр. ОСОБА_10 за ознаками складу злочину, передбаченого ст..120 КК України.

Стаття 397 КК України встановлює відповідальність за вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці, частина друга встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища.

Потерпілим від цього злочину є захисник у кримінальному та адміністративному процесі або представник потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, кримінальному чи адміністративному процесах.

Тобто громадянка ОСОБА_4, звертаючись до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину з боку начальника міліції ОСОБА_8 по відношенню до адвоката ОСОБА_1, по-перше, не була потерпілою особою від цих дій, оскільки не була їх безпосереднім об'єктом, по-друге, на час цього звернення 05.03.2012 року процесуальне рішення щодо її сина вже було прийнято у вигляді постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.02.2012 року.

Адвокат ОСОБА_1 з приводу вчинення з боку начальника міліції щодо нього злочину, передбаченого ст. 397 КК України, ні з усною, ні з письмовою заявою до правоохоронних органів не звертався, на пропозицію надати пояснення відмовився, що виключало можливість попередження його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку, а також провести всебічну перевірку за заявою.

За таких обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в розумінні ст.95, ст.. 236-1 КПК України не є особою, яка має право оскаржувати як постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 19.03.2012 року, так і постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.04.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 95, 99, 236-1 КПК України, суд -


ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

На постанову суду протягом 7 (семи ) діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області.


Суддя Охтирського міськрайсуду в Сумській обл.О. В. Мірошниченко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація