Справа № 2-127

2011 р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

07 лютого 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого Корольової Г.Ю.,

при секретарі Наливайкіній Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-х осіб -ОСОБА_3, ОСОБА_4, виконкому Охтирської міської ради (служба у справах дітей), сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Охтирського МВ ГУМВС України в Сумській області про виселення, зняття з реєстраційного обліку у квартирі,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивачка звернулася до суду з вищеозначеним позовом та з урахуванням уточнень до позовної заяви просила суд зобов'язати ОСОБА_1 не чинити їй перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні належною її на праві приватної власності квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зняття з реєстраційного обліку разом з неповнолітніми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 із займаною ними квартири по адресу: АДРЕСА_1 та зобов'язати СГІРФО МВ ГУМВС України в Сумській області зареєструвати неповнолітніх дітей за місцем проживання їх батька -ОСОБА_3 по адресу: АДРЕСА_3. Крім того, прохає стягнути з відповідачки моральну шкоду в розмірі 1000 грн. за приниження честі та гідності.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. З 27 червня 2001 року в зазначеній квартирі з її дозволу зареєстровані ОСОБА_3, який є її сином та члени його сім'ї -ОСОБА_2 разом з неповнолітнім сином -ОСОБА_5. В 2002 році ОСОБА_2 добровільно була знята з реєстрації, але 30.03.2006 року дала дозвіл на реєстрацію в даній квартирі, так як вона була вагітна і після народження дитини -ОСОБА_10 також був зареєстрований у вказаній квартирі. 14.09.2010 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області шлюб між сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірваний і ОСОБА_3 в добровільному порядку знявся з обліку та реєстрації в спірній квартирі.

В зазначеній квартирі вона, позивачка, ніколи не проживала, спільного господарства з відповідачкою не вела, а тому у ОСОБА_2 відсутнє право на користування належною їй квартирою в якості члена її сім'ї.

В добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку та виселитись з квартири разом з неповнолітніми дітьми відповідачка відмовляється, чим чинить перешкоди в користуванні та розпорядженні належним на праві власності майном, оскільки вона має намір відчужити зазначене житлове приміщення, а у відповідачки є можливість проживати у своєї матері у м. Полтава, яка має трикімнатну квартиру і здає її у найом квартирантам.

Стягнення моральної шкоди мотивує тим, що ОСОБА_2 вчиняє сварки, погрожувала та ображала принизливими висловлюваннями у присутності дітей і онуків, чим заподіяла моральні страждання та втратила сон.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали у повному обсязі.

Відповідачка та її представник з позовом не згодні, вказуючи, що вони проживали спільно з позивачкою, пов'язані спільним побутом, а неповнолітні діти є її онуками і вона зобов'язана їх утримувати. Пояснює, що був укладений безстроковий договір у 2006 році найму житла.

Представник 3-ої особи -виконкому Охтирської міської ради Гмиря В.П. в судовому засіданні з позовом згоден частково, захищаючи права дітей, але вважає, що рішення має бути законним.

Представник 3-ої особи -сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Охтирського МВ ГУМВС в Сумській області до суду не з'явився, але надав заяву про розгляд справи в їх відсутність.

3-я особа -ОСОБА_4 в судовому засіданні з позовом згодна і не заперечувала проти реєстрації неповнолітніх дітей за адресою, де вона проживає, батько дітей і має можливість надати їм кімнату для проживання.

3-я особа -ОСОБА_3 в судовому засіданні згоден з позовом і підтвердив, що спільного господарства разом з позивачкою не вели, кожний проживав окремо і не заперечує проти реєстрації неповнолітніх дітей за адресою, де він проживає і зареєстрований.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 08.06.2001 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно виписки з будинкової книги в квартирі АДРЕСА_1 з 2001 року зареєстрований син позивачки -ОСОБА_3 і виписаний 16.11.2010 року, що підтверджується копією паспорта, з 2006 року в даній квартирі зареєстрована ОСОБА_2 та неповнолітні діти -ОСОБА_5 та ОСОБА_10, а з 06.12.2010 року зареєстрована ОСОБА_1, яка раніше не була зареєстрована і не проживала у вказаній квартирі, а була зареєстрована згідно

довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нафтовик- 75» станом на 22.11.2010 року за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані - ОСОБА_4 як власник квартири, ОСОБА_7 її син, ОСОБА_1 -її мати, ОСОБА_3 -її брат.

В своїх запереченнях відповідачка зазначила, що між нею та позивачкою був укладений безстроковий договір найму житла, але ніяких доказів суду не надала.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що відповідачка не спілкується з ОСОБА_1, разом не проживали, свідок ОСОБА_9 суду показала, що позивачка не проживала разом в квартирі АДРЕСА_1, а проживала постійно по АДРЕСА_3.

Як свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що її мати -позивачка ніколи не була як член сім'ї її брата, а під час проживання в її квартирі по вул. Леніна також господарство кожним проводилося окремо. Якщо її мати проходила в свою власну квартиру, то з боку відповідачки влаштовувалися сварки і створювалися неможливі умови перебування в даній квартирі.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що після реєстрації шлюбу з відповідачкою проживали в квартирі АДРЕСА_3 і господарство спільного разом з позивачкою не було, а коли мати придбала у власність квартиру по пров. Харківському, то дозволила проживати з нею до покупки власного житла і разом з ними не проживала.

Власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своїм майном відповідно до вимог ст. 391 ЦПК України.

З оголошення газети вбачається, що позивачка намагалася продати належну її квартиру на праві приватної власності.

Згідно ст.ст. 317, 319 ЦПК України власник має право володіння, користування та розпорядження своїм майном та вчиняти будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу та протоколів 2,7, 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року закріплено право непорушності права приватної власності.

Суд вважає, що відповідачка разом з неповнолітніми дітьми не набули самостійного права на житло з підстав, передбачених законом, оскільки відповідачкою суду не надано будь-яких доказів того, що позивачкою та з нею укладалися договори найму, оренди чи відбулося їх вселення як членів сім'ї відповідно до вимог ст.ст. 61,64 ЖК України, ст. 810 ЦК України.

Частиною 2 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися з вимогою про заборону вчинення певних нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Аналізуючи зібрані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачка разом з неповнолітніми дітьми не набули самостійного права на житло з підстав передбачених законом, їх проживання та реєстрація в квартирі позивачки перешкоджає останній розпорядитись своїм майно на власний розсуд, а тому підлягає задоволенню позов в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належної приватної власності -квартирою АДРЕСА_1 разом та виселити її разом з неповнолітніми дітьми з спірної квартири та зобов'язати сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Охтирського МВ ГУМВС України в Сумській області зняти їх з реєстрації з спірної квартири, а неповнолітніх дітей за згодою ОСОБА_1, ОСОБА_3 зареєструвати за місцем проживання їх батько ОСОБА_3 відповідно до положень ст. 29 ЦК України.

В частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. на користь позивача необхідно відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України стягнути судовий збір і за інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь позивачки в частині задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,81,88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. 29, 317, 319,386,391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у володінні, користуванні та розпорядженні належною їй на праві приватної власності квартирою АДРЕСА_1 та виселити її разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_10 із квартири АДРЕСА_1.

Зобовязати сектор громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Охтирського МВ ГУМВС України в Сумській області зняти з реєстрації ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_10 з реєстраційного обліку у квартирі АДРЕСА_1 та зареєструвати неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_10 за місцем реєстрації їх батька у квартирі АДРЕСА_3.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати 8 грн. 50 коп. і за інформаційно-технічне забезпечення при розгляді цивільної справи 7 грн. 50 коп., а всього 16 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Корольова Г.Ю.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 11 лютого 2011 року.

Суддя: Корольова Г.Ю.