Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 2-31/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2011 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Клімашевської І. В.

з участю секретаря Янової В.М.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Діброва К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про реальний поділ будинковолодіння та встановлення порядку користування об'єктами нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на додатково придбане майно,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 21.07.2001 року по 19.10.2009 рік вона перебувала у шлюбі з відповідачем.

За час спільного проживання вони придбали будинок, який за час шлюбу значно розбудували, самочинно добудувавши житлові приміщення та господарські споруди.

Після розлучення, оскільки між нею та колишнім чоловіком виникали постійні конфлікти, вона зверталась до суду з позовом про визнання права власності на ? частину будинковолодіння та поділ рухомого майна, придбаного за час спільного життя подружжя. Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 05.02.2010 року по даній цивільній справі було затверджено мирову угоду, згідно якої у особисту приватну власність в порядку реального поділу майна подружжя позивачці було виділено ? частину будинковолодіння у складі житлового будинку з господарськими спорудами та надвірними будовами, а інша частина залишена у володінні відповідача по справі -ОСОБА_4 На підставі ухвали суду позивач провела державну реєстрацію права власності на ? частину будинковолодіння.

Після судового процесу відносини з колишнім чоловіком відновились та вони знову стали жити разом. За час спільного проживання за спільні кошти вони замовили та виготовили кухонні меблі, які встановили в будинку.

На даний час між сторонами відносини знову погіршились, тому виникла необхідність здійснити реальний поділ майна. Домовленості з даного питання з відповідачем позивач знайти не могла, тому вимушена була звернутись до суду та просила визнати кухонні меблі об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1, визнати за нею право власності на ? частину кухонної меблі, здійснити поділ будинковолодіння з визначенням порядку користування приміщеннями у житлових та нежитлових приміщеннях будинковолодіння та зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати та не створювати різного роду перешкоди у володінні та користуванні будинковолодінням відповідно до варіантів поділу, а також стягнути на її користь понесені судові витрати.

В подальшому, після проведеної по цивільній справі судової будівельно-технічної експертизи, позивач свої позовні вимоги збільшила та, обравши І варіант запропонованого висновком експерта варіанту реального поділу будинковолодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, просила суд винести рішення, яким:

- визнати кухонні меблі, які виготовлені на замовлення у фірмі «Квадрат»та установлені 11.05.2010р. у житловому будинку по АДРЕСА_1, спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з дня придбання в наслідку набуття права спільної сумісної власності за спільні кошти під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю,

- визнати за нею право власності на ? рівну частину кухонної меблі, виготовлених на замовлення у фірмі «Квадрат»та установлені 11.05.2010р. у житловому будинку по АДРЕСА_1,

- здійснити поділ будинковолодіння з визначенням порядку користування приміщеннями у житлових та нежитлових приміщеннях будинковолодіння, з визнанням порядку користування земельною ділянкою із застосуванням висновків Регіонального судово -експертного бюро №90/10 від 4.10.2010р.,

- визнати за позивачем право власності та в порядку реального поділу в натурі виділити їй у володіння та користування ? частину будинковолодіння по АДРЕСА_1, по І варіанту по співвласнику №2 зі складовими у вигляді приміщення у будинку літ.«А-1Ж: житлову кімнату 1-5 площею 5.2 кв.м., житлову кімнату 1-4 площею 5.7 кв.м., загальними площами 10.9 кв.м.; у прибудові літ.«А1-1Ж»: коридор 1-1 площею 3.1 кв.м., санвузол 1-2 площею 5.3 кв.м., кухня 1-3 площею 7.1 кв.м. на загальну площу 15.5 кв.м.; у надвірних будовах і спорудах: гараж літ.«Г», ? частина вбиральні літ.«Д», ? частину воріт №1, ? частину огорожі №2, що складає 50/100 частин - тобто ? частина будинковолодіння,

- в порядку реального поділу будинковолодіння по АДРЕСА_1, в натурі залишити у володінні та користуванні ОСОБА_4 приміщення у будинку літ.«А-1Ж: житлову кімнату 1-6 площею 14.9 кв.м.; у прибудові літ.«А1-1Ж»: житлову кімнату 1-7 площею 16.8 кв.м.; у надвірних будовах і спорудах: прибудову літ.«а», погріб літ.«пг», ? частину вбиральні літ.«Д», навіс літ.«Ж», ? частину воріт №1, ? частину огорожі №2, що складає 50/100 частин, - тобто ? частина будинковолодіння,

- лінія розподілу горищного приміщення житлового будинку по АДРЕСА_1 проходить по лінії розподілу житлового будинку літ.«А-1Ж»без обладнання поділяючої перегородки з улаштуванням окремого виходу з кожної частини горищного приміщення,

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію різниці в розмірі 911 грн.,

- зобов'язати ОСОБА_1, у житловому будинку по АДРЕСА_1, здійснити демонтування дверних блоків між приміщеннями 1-1 і 1-8, 1-5 і 1-4 , 1-1 і 1-2, 1-1 і 1-3, закласти отвори між приміщеннями 1-1 і 1-7, 1-1 і 1-8, демонтувати віконний блок в приміщення 1-4 із збільшенням отвору та установкою дверного блоку з подвійними дверима, організувати вхід до квартири для співвласника №2, демонтувати перегородки між приміщеннями 1-1 і 1-2, 1-1 і 1-3 і частину перегородки між приміщеннями 1-4 і 1-5, організувати приміщення житлової кімнати площею не менш 15.0 кв.м. для співвласника №2, кухні площею не менш 7.0 кв.м.,, коридору шириною не менш 1.0 м., облаштувати квартиру самостійними системами опалення, електроосвітлення, газопостачання і водопостачання,

- зобов'язати ОСОБА_4 у житловому будинку по АДРЕСА_1, здійснити демонтування дверних блоків між приміщеннями 1-1 і 1-7, 1-1 і 1-2, демонтувати віконний блок та частину перегородки в приміщення тамбуру 1-8, збільшити тамбур в розмірах для співвласника №1, пробити дверні отвори з улаштуванням перемичок та встановити дверні блоки між житловою кімнатою 1-6 і приміщенням 1-7, між приміщеннями 1-7 і 1-8, в приміщенні 1-7 звести перегородку з установкою дверного блоку та організувати приміщення кухні площею 7.0 кв.м., коридору шириною не менш 1.1 м., облаштувати квартиру самостійними системами опалення, електроосвітлення, газопостачання і водопостачання,

- зобов'язати ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для організації окремих квартири для співвласників здійснити переобладнання житлового будинку по АДРЕСА_1, з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва»і «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», отриманням дозволів на переобладнання та узгодженням з Державною пожежною інспекцією і газовим господарством,

- залишити у спільному загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбиральні на території подвір'я по АДРЕСА_1, під умовним позначенням літерою «Д», та земельну ділянку на території подвір'я,

- визначити порядок користування земельною ділянкою на території огороду по АДРЕСА_1, по І варіанту виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею по 325 кв.м. що відповідає ідеальній частці, а саме по ? площі земельної ділянки загального користування -по 193.0 кв.м., земельної ділянки індивідуального користування -по 132.0 кв.м.,

- визначити в порядку користування земельної ділянки на території огороду по АДРЕСА_1, межу земельної ділянки від точки А на лівій боковій межі на відстані 17.0 кв.м. від АДРЕСА_1 до точки Б на відстані 8.65 кв.м., від точки Б по прямій на відстані 6.6 кв.м. до точки В, розташованій на межі з земельною ділянкою АДРЕСА_2, від точки Б під кутом на відстані 25.9 кв.м. до точки Г, розташованій на тильній межі земельної ділянки по АДРЕСА_3. Точка А ділить ліву бокову межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 на дві частини 17.0 м. і ломана лінія 25.93 м. (7.2 м. + 18.73 м.), точка В ділить межу з ділянкою АДРЕСА_2 на дві частини: ломана лінія 22.24 м. (12.24 м. + 10.0 м.) і ломана лінія 27.87 м. (4.29 м. + 6.78 м. + 16.8 м.). Точка Г ділить тильну межу земельної ділянки по АДРЕСА_3 на дві частини: 3.25 м. + 3.85 м.,

- зобов'язати ОСОБА_4 не перешкоджати їй особисто і не створювати для неї різного роду перешкод у володінні та користуванні будинковолодінням відповідно до варіантів поділу і визначеного порядку користування земельною ділянкою;

- судові витрати у вигляді сплати судового збору (51 грн.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (120 грн.), за оплату експертного дослідження (3250 грн.) та правову допомогу (1700 грн.) на загальну суму 4621 грн. стягнути з ОСОБА_4 на її користь.

Після цього, в судовому засіданні позивач звернулась із заявою про залишення без розгляду частини позовних вимог щодо реального поділу будинковолодіння та господарських споруд на території подвір'я, про що 18.03.2011 року судом була винесена відповідна ухвала.

Позовні вимоги про -

- визнання кухонної меблі, які виготовлені на замовлення у фірмі «Квадрат»та установлені 11.05.2010р. у житловому будинку по АДРЕСА_1, спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з дня придбання в наслідку набуття права спільної сумісної власності за спільні кошти під час спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю;

- визнання за ОСОБА_1 права власності на ? рівну частину кухонної меблі, виготовлених на замовлення у фірмі «Квадрат»та установлені 11.05.2010р. у житловому будинку по АДРЕСА_1;

- залишення у спільному загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельної ділянки на території подвір'я;

- визначення порядку користування земельною ділянкою на території огороду по АДРЕСА_1, по І варіанту виділивши ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею по 325 кв.м. що відповідає ідеальній частці, а саме по ? площі земельної ділянки загального користування -по 193.0 кв.м., земельної ділянки індивідуального користування -по 132.0 кв.м.;

- визначення в порядку користування земельної ділянки на території огороду по АДРЕСА_1, межу земельної ділянки від точки А на лівій боковій межі на відстані 17.0 кв.м. від АДРЕСА_1 до точки Б на відстані 8.65 кв.м., від точки Б по прямій на відстані 6.6 кв.м. до точки В, розташованій на межі з земельною ділянкою АДРЕСА_2, від точки Б під кутом на відстані 25.9 кв.м. до точки Г, розташованій на тильній межі земельної ділянки по АДРЕСА_3. Точка А ділить ліву бокову межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 на дві частини 17.0 м. і ломана лінія 25.93 м. (7.2 м. + 18.73 м.), точка В ділить межу з ділянкою АДРЕСА_2 на дві частини: ломана лінія 22.24 м. (12.24 м. + 10.0 м.) і ломана лінія 27.87 м. (4.29 м. + 6.78 м. + 16.8 м.). Точка Г ділить тильну межу земельної ділянки по АДРЕСА_3 на дві частини: 3.25 м. + 3.85 м.;

- зобов'язання ОСОБА_4 не перешкоджати їй особисто і не створювати для неї різного роду перешкод у користуванні земельною ділянкою;

- стягнення на її користь судових витрат на загальну суму 4621 грн.

залишила без змін та просила розглянути по суті.

В судовому засіданні позивач та її представник змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Відповідач та його представник змінені позовні вимоги визнали. В той же час не погодились з тим, що на користь позивача підлягає стягненню сума понесених нею витрат. Пояснили, що спір з самого початку розгляду справи існував лише в частині поділу будиковолодіння з господарськими спорудами. Позовні вимоги щодо поділу кухонної меблі, визначення порядку користування земельною ділянкою на території подвір'я та городі відповідач визнавав з самого початку. Позовні вимоги, проти яких заперечував відповідач, залишено без розгляду за заявою позивача. За таких обставин, вважали, що саме непослідовні дії позивача привели до зайвих витрат по справі, наприклад, щодо проведення експертизи, тому , на їх думку, і нести такі витрати повинен позивач. Крім того, зазначили, що саме в результаті вказаних непослідовних дій позивача відповідач вимушений був звернутись за правовою допомогою до адвоката, тому просили суд при прийнятті рішення врахувати і витрати, які поніс відповідач на правову допомогу.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявних для того законних підстав ухвалює рішення про його задоволення.

Судом встановлено, а сторонами по справі не заперечувалось те, що в період з лютого по травень 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом як чоловік і жінка за адресою: АДРЕСА_1, не дивлячись, що шлюб між ними було розірвано рішенням Охтирського міськрайоного суду Сумської області від 19.10.2009 року.

Також сторонами не заперечується, що в зазначений період за спільні кошти вони замовили кухонні меблі у фірмі «Квадрат»і 11.05.2010 року меблі виготовлено та установлено в приміщенні домоволодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Договорів між сторонами з приводу вказаного майна не укладалось.

За таких обставин, суд вважає, що є підстави для визнання зазначених меблів спільним сумісним майном ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Згідно п. 2 ст.74 СК України на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Тобто, при визначенні часток в майні, що є спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, необхідно брати до уваги положення ст. 70 СК України про те, що частки майна є рівними.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на ? рівну частину кухонної меблі ґрунтуються на нормах закону, тому підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою на території городу та подвір'я відповідно І варіанту, який визначено висновком експертизи Регіонального судово-експертного бюро №90/10 від 04.10.2010 року.

Так, в судовому засіданні встановлено, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у власності Охтирського міської ради, що підтверджується матеріалами інвентарної справи на домоволодіння за вказаною адресою.

Площа вказаної земельної ділянки згідно з технічним паспортом на житловий будинок складає 650,0 кв.м., в тому числі 264 кв.м - площа під городом, 386 кв.м. - площа двору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7, від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.92 інвентарної справи на домоволодіння) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить на праві приватної власності по ? частини домоволодіння з господарськими будівлями та надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи із ідеальних часток співвласності, ОСОБА_1 має право на користування земельною ділянкою площею 325,0 кв. м.:

- ? площі земельної ділянки загального користування - 193,0 кв.м.

- земельною ділянкою індивідуального користування -132,0 кв.м.

та ОСОБА_4 має право на користування земельною ділянкою площею 325,0 кв. м.:

- ? площі земельної ділянки загального користування - 193,0 кв.м.

- земельною ділянкою індивідуального користування -132,0 кв.м.

Судом встановлено, що співвласники даного домоволодіння мають загальний двір і вхід до нього, користуються господарськими спорудами, двір і господарські будівлі дають можливість на нормальне користування будинком і здійснення догляду за ним. В І варіанті порядку користування земельною ділянкою (Додаток №2) визначеному висновком судової будівельно-технічної експертизи №90/10 від 04.10.2010 року пропонується двір залишити в загальному користуванні.

Враховуючи розмір часток співвласників домоволодіння, а також те, що сторони проти зазначеного І варіанту порядку користування земельною ділянкою, визначеного за результатами проведеної експертизи, не заперечували, суд вважає за можливе територію двора загального користування яка на схематичному плані не окрашена, залишити в загальному користуванні обох сторін.

Визначаючи порядок користування земельною ділянкою на території городу, суд також вважає необхідним взяти до уваги І варіант порядку користування земельною ділянкою, запропонований судово будівельно-технічною експертизою №90/10 від 04.10.2010 року, який влаштовує сторони, враховуючи, що межа розділу вказана на викопіюванні плану земельної ділянки червоним кольором та проходить:

- від точки А на лівій боковій межі на відстані 17.0 м від АДРЕСА_1 до точки Б на відстань 8.65 кв.м.,

- від точки Б по прямій на відстані 6.6 м до точки В, розташованій на межі з ділянкою АДРЕСА_2,

- від точки Б під кутом на відстань 25.9 м до точки Г, розташованій на тильній межі земельної ділянки по АДРЕСА_3.

Точка А ділить ліву бокову межу земельної ділянки по АДРЕСА_1 на дві частини 17.0 м. і ломана лінія 25.93 м. (7.2 м. + 18.73 м.).

Точка В ділить межу з ділянкою АДРЕСА_2 на дві частини: ломана лінія 22.24 м. (12.24 м. + 10.0 м.) і ломана лінія 27.87 м. (4.29 м. + 6.78 м. + 16.8 м.).

Точка Г ділить тильну межу земельної ділянки по АДРЕСА_3 на дві частини: 3.25 м. + 3.85 м.

Таким чином, з врахуванням викладеного, ОСОБА_1 необхідно виділити в користування земельну ділянку площею 132,0 кв.м. (на плані земельної ділянки пофарбовано у зелений колір), а ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 132,0 кв.м.(на плані земельної ділянки пофарбовано в жовтий колір).

Ставлячи позовну вимогу про зобов'язання ОСОБА_4 не перешкоджати і не створювати різного роду перешкод щодо користування земельною ділянкою, позивачем не було надано доказів того, що з боку відповідача чинились їй перешкоджання у користуванні земельною ділянкою на території подвір'я і огороді по АДРЕСА_1. З пояснень відповідача ОСОБА_4, а також його позиції по справі: відсутності з його боку заперечень стосовно запропонованого позивачем варіанту користування земельною ділянкою, не вбачається, що право позивачки на користування земельною ділянкою порушене та потребує захисту. За таких обставин, суд вважає дану позовну вимогу не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Понесені позивачем судові витрати у формі сплаченого судового збору в розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. необхідно відповідно до ст.88 ЦПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 частину понесених нею та документально підтверджених витрат за проведення експертного дослідження.

Так, з матеріалів справи вбачається, що клопотання про призначення експертизи заявлено стороною позивача. Згідно рахунку-фактури №СФ-0000044 від 04.08.2010 року вартість судової будівельно-технічної експертизи становить 3250,00 грн. (а.с.44-Б). Відповідно до квитанцій, які долучені позивачем до матеріалів справи, ОСОБА_1 31.08.2010 року та 08.09.2010 року оплатила зазначену суму.

Згідно ст.79 ЦПК України витрати за проведення судових експертиз, є витратами, пов'язаними з розглядом судової справи.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що питання, які вирішувались під час експертного дослідження охоплювали і частину позовних вимог, які в подальшому було залишено без розгляду за заявою позивача, а під час винесення даного рішення брались до уваги лише питання щодо порядку користування земельною ділянкою, суд вважає, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню лише частина понесених нею витрат за оплату експертного дослідження в сумі 500 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України - до судових витрат відносяться і витрати на правову допомогу.

Згідно ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення у цивільній справі у випадках, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. та фахівець в галузі права ОСОБА_2 уклали договір про надання правової допомоги під час підготовки позову та проведення судових засідань за позовом ОСОБА_1 про реальний поділ будинковолодіння. За надану юридичну послугу ОСОБА_1 сплачено за квитанцією серії АААБ №001644 -1700,00 грн., що підтверджується договором від 25.05.2010 року, актами приймання-передачі виконаних робіт, квитанцією від 01.08.2010 року.

Судом встановлено, що з урахуванням часу, витраченого на надання правової допомоги консультативного характеру, підготовку позову та участі в судових засіданнях, загальний розмір оплати правової допомоги ОСОБА_2 не перевищує 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи фахівця у галузі права.

В той же час, відповідно до ч.3 ст.89 ЦПК України, у разі залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 28.05.2010 року подала позов про реальний поділ будинковолодіння, вказуючи про те, що деякі об'єкти нерухомості на його території являються самочинним будівництвом. В подальшому, 17.12.2010 року, з урахуванням запропонованих експертом варіантів поділу домоволодіння збільшила розмір позовних вимог, а 18.03.2011 року - частину позовних вимог, якими було охвачені об'єкти нерухомості, що є самочинним будівництвом, - залишила без розгляду.

Судом встановлено, що 25.11.2010 року між відповідачем ОСОБА_4 та адвокатом Діброва К.Ю. було укладено договір про правову допомогу. Згідно квитанції від 18.03.2011 року ОСОБА_4 сплатив адвокату за надані юридичні послуги 2200,00 грн. Зазначена сума з урахуванням часу, витраченого на надання правової допомоги, не перевищує граничного розміру компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590.

З урахуванням всіх вищевикладених обставин, враховуючи ступінь складності справи, наявність необґрунтованих дій позивача, які призвели до необхідності залишення без розгляду частини позовних вимог, суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути частину понесених нею витрат на правову допомогу в сумі 850 грн., а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру залишених без розгляду позовних вимог - у сумі 1100,00 грн.

Керуючись ст.ст. 60, 63, 69, 70 СК України, ст.ст. 325, 331, 368, 372 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про реальний поділ будинковолодіння та встановлення порядку користування об'єктами нерухомого майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання права власності на додатково придбане майно - задовольнити частково.

Визнати кухонні меблі, виготовленні на замовлення у фірмі «Квадрат»та встановлені 11.05.2010 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1, об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Здійснити поділ рухомого майна колишнього подружжя: кухонних меблів, виготовлених на замовлення у фірмі «Квадрат»та встановлених 11.05.2010 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 по ? частині вказаних кухонних меблів.

Залишити в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 земельну ділянку на території подвір'я по АДРЕСА_1.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, розташованої при домоволодінні АДРЕСА_1 за варіантом запропонованим судово будівельно-технічною експертизою №90/10 від 04.10.2010 року, враховуючи, що межа розділу вказана на викопіюванні плану земельної ділянки червоним кольором, виділивши:

- ОСОБА_1 в користування земельну ділянку площею 132,0 кв.м. На плані земельної ділянки пофарбовано у зелений колір.

- ОСОБА_4 виділити в користування земельну ділянку площею 132,0 кв.м. На плані земельної ділянки пофарбовано в жовтий колір.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 понесених нею та документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а також частково витрати на правову допомогу в сумі 850 грн. та за оплату експертного дослідження в сумі 500 грн., а всього: 1521 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 1100,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть оскаржити його протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СуддяІ. В. Клімашевська