Справа       №    1– 45/09          

В И Р О К  

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И  

24 лютого 2009 року Кременчуцький районний суд м. Кременчука Полтавської області  

в складі головуючого судді – Колотієвського О.О.,  

при секретарі – Ситник Л.В.,  

за участю прокурора – Лукія К.В.,  

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працює робітником в СК «Іскра», на утриманні має неповнолітню дитину, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України;  

В С Т А Н О В И В:    

Підсудний ОСОБА_1 22.08.2008 року близько 14.00 год. за місцем роботи на території молочно-товарної ферми СК «Іскра» в с.Ялинці Кременчуцького району побачив у приміщенні тваринницького корпусу транспортер гноєвидалення, після чого у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. ОСОБА_1 діючи таємно, шляхом вільного доступу проник до приміщення  тваринницького корпусу, де в нього виник умисел і звідки викрав законсервований транспортер гноєвидалення вартістю 2860 грн., який належав СК «Іскра» і був законсервований, після чого з місця скоєння злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши СК «Іскра» майнову шкоду на вказану суму.  

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочинові визнав повністю, пояснивши про обставини і мотиви скоєного, що відповідає їх описанню у вступній частині вироку.  

Крім особистого визнання своєї вини підсудним, його вина підтверджується зібраними у справі доказами та відповідно до ч.3 ст.299 КПК України судом не досліджувались оскільки фактичні обставини справи по вказаному епізоду ніким не оспорювалися.  

Таким чином ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.  

Пом"якшуючі покарання обставини - щире каяття підсудного у вчиненому злочині, на момент направлення справи до суду повністю відшкодував завдану   шкоду.  

Обтяжуючих покарання обставин – не виявлено.        

Вирішуючи питання про міру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, який характеризується посередньо, на момент направлення справи до суду повністю відшкодував завдану шкоду, щиро розкаявся, вважає що ОСОБА_1 має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів у вигляді громадських робіт.  

Підсудний ОСОБА_1 раніше не судимий, амністія щодо нього не застосовувалась, за злочин в якому він обвинувачується законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше 5 років, батьківських прав не позбавлявся, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, тому згідно п.в ст.1 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року він підлягає звільненню від призначеного покарання, проти чого ОСОБА_1 не заперечує.      

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-  

ЗАСУДИВ :  

ОСОБА_1 визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 100 годин громадських робіт.  

  У відповідності до п.„в” ст.1 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року засудженого ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання.  

  До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати.  

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд протягом 15 діб з дня проголошення.  

Суддя                   О.О. Колотієвський