Справа №1-12/2007р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
смт. Турійськ ІНФОРМАЦІЯ_14 року
Турійський районний суд Волинської області під головуванням судді Воробей І.В.
за участю секретаря Ганюк З.Ю.
прокурора Книш В.В.
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Волинської області, громадянина України, не працюючого, освіта професійно-технічна, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, судимого ІНФОРМАЦІЯ_2 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.145 КК України 1963 року з застосуванням ст.ст.42, 43 КК України 1963 року до 2 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого від покарання ІНФОРМАЦІЯ_3 року Ізяславським районним судом Хмельницької області на підставі ст.3 Закону України "Про амністію" від 13 серпня 1998 року, судимого ІНФОРМАЦІЯ_4 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.140 КК України 1963 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; звільненого від покарання ІНФОРМАЦІЯ_5 року Франківським районним судом міста Львів Львівської області на підставі ст.52 КК України 1963 року умовно-достроково на 4 місяці 10 днів; судимого ІНФОРМАЦІЯ_6 року Турійським районним судом Волинської області за ч.3 ст.140 КК України 1963 року з застосуванням ст.43 КК України 1963 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією усього майна; звільненого від відбування покарання ІНФОРМАЦІЯ_7 року умовно-достроково на 8 місяців 16 днів; судимого ІНФОРМАЦІЯ_9 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185 КК України 2001 року до 2 років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання ІНФОРМАЦІЯ_8 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області на підставі ст.81 КК України 2001 року умовно-достроково на 5 місяців 2 дні, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_10 року в період з 17 до 19 години ОСОБА_1, знаходячись у житловому будинку ОСОБА_2, розташованому за адресою АДРЕСА_2 Волинської області, повторно, таємно викрав належні останній гроші в сумі 125.00 гривень, 5 доларів США і 5 євро, що згідно з встановленими Національним банком України офіційними курсами гривні до цих іноземних валют станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 року складає, відповідно, 25 гривень 50 копійок та 33 гривні 65 копійок, мобільний телефон "Сіменс А-52" вартістю 380.00 гривень, сім-карту вартістю 40.00 гривень, на рахунку якої перебували кошти в сумі 20.00 гривень, чим завдав потерпілій майнову шкоду на загальну суму 624 гривні 15 копійок.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в інкримінованому йому обвинуваченні визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно ІНФОРМАЦІЯ_10 року ввечері прийшов до будинку своєї знайомої ОСОБА_2, щоб попросити
2
у неї випивку. Коли на його неодноразовий стукіт у двері ніхто не відгукнувся, він увійшов в коридор, а потім - у кухню житлового будинку ОСОБА_2, продовжуючи її кликати. Так як ОСОБА_2 на його поклик не прийшла, то він, скориставшись її відсутністю, вирішив викрасти мобільний телефон і гроші, які побачив у кухні. З цією метою він поклав їх у кишеню і виніс з будинку потерпілої. Викрадений мобільний телефон обміняв на пляшку горілки у незнайомця.
Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати, повністю визнає цивільний позов потерпілої.
Крім власного визнання своєї вини вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується й перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_10 року ввечері вона була хвора і заснула біля телевізора у спальній кімнаті власного житлового будинку, не зачинивши його вхідні двері на защібку. Коли прокинулася, виявила викрадення з кухні її житлового будинку мобільного телефона з сім-картою та коштами на мобільному рахунку і грошей. Зателефонувавши за номером свого викраденого мобільного телефону, впізнала за голосом в особі, яка відповіла на її дзвінок, ОСОБА_1, так як він в минулому неодноразово приходив на її подвір'я разом з ОСОБА_4, що допомагав їй по господарству. На її прохання повернути викрадене ОСОБА_1 не відреагував, тому вона того ж вечора про вчинення ним злочину повідомила працівникам міліції.
Достовірність показань підсудного та потерпілої, в свою чергу, об"єктивно підтверджена й дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
Зокрема, з протоколу виявлення і вилучення від ІНФОРМАЦІЯ_11 року вбачається, що в цей день у ОСОБА_1 було вилучено сім-карту, яку він напередодні вийняв з викраденого ним у ОСОБА_2 мобільного телефону (а.с. 5).
Як видно з протоколу огляду предметів від ІНФОРМАЦІЯ_12 року, номер вилученої у ОСОБА_1 сім-карти співпадає з номером сім-карти, викраденої у ОСОБА_2 (а.с. 7).
З довідки приватного підприємця ОСОБА_3 вбачається, що вартість мобільного телефону "Сіменс А-52", який був у використанні, станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 року складає 380.00 гривень.
Як вбачається з службового розпорядження Національного банку України від ІНФОРМАЦІЯ_13 року НОМЕР_1, станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 року вартість 100 доларів США складала 505.00 гривень, а 100 євро - 673.21 гривні (а.с. 25).
Таким чином, суд всесторонньо аналізуючи матеріали даної справи та ті обставини, що були встановлені в судовому засіданні, приходить до висновку, що ОСОБА_1 повторно таємно викрав чуже майно, тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, і за це повинен нести кримінальну відповідальність.
При цьому суд виходить з того, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна повторно, оскільки його судимість за раніше вчинені крадіжки не погашена.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
3
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному щире каяття у вчиненому.
Обтяжуючих покарання підсудного обставин суд в даному випадку не вбачає.
Також суд враховує і те, що ОСОБА_1 виключно негативно характеризується за місцем проживання, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, не працює, будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання, протягом невідбутої його частини вчинив новий злочин, що свідчить про небажання підсудного стати на шлях виправлення, однак має на утриманні неповнолітню дитину.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_1 в даному випадку можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.71 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.81 КПК України.
Цивільний позов потерпілої, який підсудний визнає, у відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України, слід задовольнити повністю, так як для цього є всі підстави і визнання ОСОБА_1 позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ч.1 ст.1166 ЦК України, ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбуте покарання за вироком Турійського районного суду Волинської області від ІНФОРМАЦІЯ_9 року - один місяць позбавлення волі, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць.
Початок строку відбування покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з ІНФОРМАЦІЯ_14 року.
Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 624.15 (шістсот двадцять чотири гривні 15 коп.) завданої злочином майнової шкоди.
Речовий доказ, а саме - сім-карту, що знаходиться в матеріалах кримінальної справи, повернути її законному володільцю - потерпілій ОСОБА_2.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту негайно з залу суду.
4
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.