Апеляційний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого − судді Стрижко С.І.,

суддів БалацькоїГ.О., Корніенко Т.Ю.,

за участю прокурора Мінакової Г. О.,

захисників Щерби О.П., адвоката Зоценка О.В.,

засудженого ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду 09 лютого 2010 року кримінальну справу за апеляціями захисника ЗоценкаО.В. та засудженого на вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, непрацюючий, в силу ст. 89 КК України не судимий, -

засуджений за ст. 187 ч. 1 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 05.07.2009 року приблизно о 01.00 годині біля будинку № 3-а по вул. Червонопільській у м. Києві учинив розбійний напад на ОСОБА_6, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, заволодівши його майном на загальну суму 420 грн., після чого з місця злочину втік та викраденим розпорядився на власний розсуд.

В апеляції захисник Зоценко О.В., не оспорюючи фактичних обставин справи, встановлених судом, які викладені у вироку, та правильності кваліфікації дій ОСОБА_5 просить вирок суду змінити та призначити засудженому покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Справа № 11 -а-2504/09 Категорія : ст. 187 ч. 1 КК України

Головуючий у першій інстанції ОтвіновськийП.Л.

Доповідач Балацька Г.О

При цьому захисник вказує, що суд, вивчивши особу підсудного, що позитивно характеризується, його відношення до вчиненого злочину, суспільну небезпеку цього злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, та наявність двох обставин, що пом'якшують його покарання, прийшов до неправильного висновку про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, що є несправедливим.

Також зазначає, що ОСОБА_5 визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв встановленню істини у справі та відшкодував заподіяну шкоду. Звернув увагу і на позицію потерпілого в судових дебатах не позбавляти засудженого свободи.

В апеляції засуджений також просить застосувати до нього положення ст. 75 КК України, посилаючись на доводи аналогічні за змістом доводам, викладеним в апеляції захисника.

Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляцій, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, пояснення захисників і засудженого про задоволення апеляцій та застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_5, дослідивши необхідні докази по справі, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів уважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, викладених у вироку, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ст.ст. 299, 301-1 КПК України докази не досліджувалися, та вони не оспорюються в апеляціях, колегія суддів не перевіряє згідно з вимогами ч. 1 ст. 365 КПК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 187 КК України, як учинення нападу з метою заволодіння чужим майном, що поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій) - є правильною.

Що стосується доводів апеляцій на суворість призначеного засудженому покарання, то колегія суддів уважає, що призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: вчиненому, особі засудженого та обставинам, що пом'якшують його покарання.

При цьому судом першої інстанції були враховані обставини, на які захисник та засуджений посилаються в апеляції, зокрема дані про його особу, який не судимий в силу ст. 89 КК України, за місцем проживання характеризується посередньо, думку потерпілого про необхідність призначення ОСОБА_5 м'якого покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, обставини, що пом'якшують його покарання - щире каяття і добровільне відшкодування завданої шкоди, та призначено покарання у близьких до мінімальних меж, встановлених в санкції ч. 1 ст. 187 КК України, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, судом при призначенні покарання ОСОБА_5 обґрунтовано були враховані характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи та обставини того, що засуджений, будучи 20.02.2009 року

звільненим від покарання, призначеного за вироком Подільського районного суду м. Києва від 31.01.2008 року зі звільненням від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, менше аніж через півроку після цього знову вчинив новий злочин, що свідчить про відсутність належних висновків з попереднього засудження з випробуванням й про схильність ОСОБА_5 до вчинення злочинів, а тому підстав для застосування до засудженого положень ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, як про те висловили прохання захисник та засуджений в апеляціях, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляції захисника Зоценка  О.В. та засудженого про суворість призначеного ОСОБА_5 покарання на увагу не заслуговують.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції захисника Зоценка  О.В. та засудженого залишити без задоволення, а вирок Подільського районного суду м. Києва від 06 листопада 2009 року відносно ОСОБА_5 - без зміни.

С у д д і :

Балацька Г.О. СтрижкоС.І. КорнієнкоТ.Ю.