Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№322/2010
25 травня 2010 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Мельничук Н.М.
суддів: Ткача С.О. , Шеніна П.О.,
потерпілої ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
адвокатів ОСОБА_3JL, ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Житомирського районного суду від 15.03. 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого головою дачного кооперативу „Дубовецький”, не судимого, -
було засуджено за ст. 125 ч.І КК України до штрафу в сумі 510 грн.
На підставі ст. 49 ч. 1 КК України засудженого було звільнено від відбування покарання за збігом строків давності.
Запобіжний захід засудженим залишений підписка про невиїзд.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За останнім вироком суду, ОСОБА_5 09.06. 2007 року близько 10 год. 30 хв. без дозволу потерпілої ОСОБА_1, з метою відловлювання бджіл самовільно проник на її ділянку в кооперативі „Дубовецький” поблизу с. Добовець Житомирського р-ну. Під час конфлікту на ґрунті неприязних стосунків засуджений вдарив потерпілу кулаком у живіт і обличчя, повалив на землю, схопив за горло і душив, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я.
В апеляції засуджений ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду, як незаконний, не відповідаючий обставинам справи і необґрунтований, виправдати його і закрити провадження по справі. Вказує, що доказів його вини немає, суд не зазначив у вироку, які саме тілесні ушкодженні він нібито спричинив потерпілій, вона його обмовляє. Суд неправильні прийняв до уваги постанови про відмову в порушенні проти нього кримінальної справи, хоча в них зазначено про відсутність очевидців| подій. Також дана невірна оцінка висновку СМЕ. Вирок суду датований неправильно.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляцію першого, потерпілу ОСОБА_1 та її представника - адвоката ОСОБА_4, які заперечували проти неї, перевіривши справу, не знайшла підстав для задоволення апеляції засудженого з наступного.
Винність засудженого ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій матеріалами справи і дослідженими судом доказами – доведена, сумнівів у колегії суддів не викликають.
Обставини справи суд 1-ої інстанції виклав у вироку правильно і обґрунтував своє рішення конкретними доказами.
Ні потерпіла, ні засуджений ОСОБА_5 не заперечують, що у вказані у вироку час та місці між ними виник конфлікт, оскільки останній намагався з території земельної ділянки ОСОБА_1 забрати свій бджолиний рій, а та його не пустила. Засуджений при цьому заперечує застосування насильства до потерпілої, а та викриває його в цьому.
Як на підтвердження версії потерпілої суд послався у вироку на конкретні докази, зокрема, покази свідків ОСОБА_6 та А.І. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та В.В., ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Останній свідок безпосередньо чув і бачив конфлікт між вказаним особами, перешкоджання з боку потерпілої ОСОБА_2 зайти на її ділянку, крики, розбороняв їх. Всього вчиненого - не бачив, лише пізніше бачив кров на обличчі ОСОБА_6, яка скаржилась на те, що її побив ОСОБА_5.
На побиття засудженим потерпіла скаржилась і свідкам ОСОБА_6, які також бачили кров на її обличчі. ОСОБА_6 при цьому безпосередньо бачив, як ОСОБА_5 біг від ділянки матері.
Покази вказаних свідків і версію потерпілої підтверджують висновки судово-медичних експертиз, які виявили і встановили наявність тілесних ушкоджень у потерпілої, які могли бути спричинені їй за вказаних нею обставин. Те, що діагноз, виставлений лікарями-клініцистами, в деякій частині не був підтверджений судово-медичними експертами і клінічними даними /ЗЧМТ, струс головного мозку, забій гортані/, не анулює цілком показів потерпілої щодо локалізації ударів і факту їх нанесення. З цього приводу суд допитав лікарів, які дали пояснення про огляд ними потерпілої, виявлені ушкодження та їх фіксацію.
У мотивувальній частині вироку зазначені конкретні дії засудженого і тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_2 потерпілій, ступінь їх тяжкості, це конкретизовано в подальшому при дослідженні і аналізі висновків медичних експертиз, тому твердження в апеляції про неправильну вказівку фабули встановленого судом - не відповідає дійсності.
Судом надана правильна оцінка і постанови про відмову в порушенні кримінальній справи щодо ОСОБА_2 від 11.06.2007 року /у вироку вона дійсно вказана помилково як від 11.07.09 р./ Колегія суддів дійшла висновку, що ця постанова ст. ДІМ РВ УМВС на а.с. 3 констатує не відсутність взагалі будь-яких свідків /очевидців/ подій по справі, а відсутність певної кількості людей під час всього конфлікту і, таким чином, порушення громадського порядку в кооперативі. Зазначена постанова не є перешкодою для винесення вироку, а помилка суду у часі винесення постанови і свого вироку /що пізніше було усунуто виправленням дати/ - не є само по собі безумовною підставою для скасування вироку суду 1-ої інстанції.
Що стосується міри покарання, то, на думку колегії суддів, судом 1-ої інстанції вона обрана засудженому з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Розмір стягнень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 потерпілій, не суперечить вимогам закону, є мотивованим і розумним.
Для скасування або зміни вироку по зазначених в апеляції мотивах судова колегія підстав не знайшла.
Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПУ України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Житомирського райсуду Житомирської обл. від 15.03.2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: