У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2009 року                         м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого Колоса С. С.

суддів: Іващука В. А., Вавшка В. С.

при секретарі: Топольській В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 лютого 2009 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договору позики,  -

у с т а н о в и л а :

Ухвалою Ленінського  районного суду  м. Вінниці від 19 лютого 2009 року забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1. на праві власності, а саме нерухоме майно:

1.   за АДРЕСА_1

2.   автомобіль, що зареєстрований за ОСОБА_1., який проживає за                                                               АДРЕСА_2

Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2009 року ОСОБА_3. подав до суду заяву, у  якій просить накласти арешт на все майно, що належить ОСОБА_1., оскільки невжиття заходів по забезпеченню позову в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що для захисту майнових прав ОСОБА_3 за його заявою слід вжити заходи забезпечення позову, зокрема накласти арешт на все майно ОСОБА_1

    У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду від 23 вересня 2009 року, посилаючись на порушення норм процесуального права.

    Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали у межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, який просить скаргу задовольнити з підстав зазначених у ній, колегія суддів  вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

    Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

    Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі, суд за наведених вище обставин дійшов вірного висновку про те, що невжиття   цих заходів  призведе  до неможливості, утруднення  чи уповільнення  виконання  рішення суду, а тому  заява  про  забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.    

    Доводи апеляційної скарги  не спростовують правильних по суті висновків суду. Такі доводи не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду та постановлення нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення  позову.

Відповідно до правил   п. 1 ч.1  ст. 312 ЦПК України  апеляційний суд  відхиляє  скаргу і залишає  ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу  з додержанням  вимог закону.  

Враховуючи зазначене вище, оскаржувана ухвала суду  постановлена  з додержанням вимог закону, а  тому  скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу  Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 лютого 2009 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді :  

З оригіналом згідно  :