Справа № 22ц-2435\2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Майборода С.М.
Доповідач: Редька А.Г.
У Х В А Л А
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.,
суддів – Шемець Н.В., Редьки А.Г.,
при секретарі – Рачовій І.І.,
за участі: позивача ОСОБА_1. та його представника адвоката ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради, Чернігівського районного управління земельних ресурсів, Центру державного земельного кадастру про визнання права власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в:
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Іванівської сільської ради, Чернігівського районного управління земельних ресурсів, Центру державного земельного кадастру про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,1690 га у АДРЕСА_1 як за спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та видачі йому державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на земельну ділянку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1. не може бути задоволена.
Суд першої інстанції у повному обсязі дослідив надані сторонами документи, перевірив доводи та заперечення сторін, правильно встановив обставини справи і висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та законі.
У позовній заяві позивач посилається, що його бабуся ОСОБА_3 у 2005 року приватизувала земельну ділянку площею 0,1690 га у АДРЕСА_1, усі документи були оформлені саме на цю земельну ділянку, але у рішенні сільради від 31 серпня 2005 року помилково зазначено, що земельна ділянка передана ОСОБА_5., а у державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому ОСОБА_3., взагалі зазначена земельна ділянка, що розташована у селі Іванівка. Після смерті бабусі він оформив спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1, а зазначені помилки у документах на земельну ділянку перешкоджають йому оформити спадщину на земельну ділянку біля будинку відповідно до ст.1225 ЦК України.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1. відповідно до заповіту, посвідченого 15 серпня 2005 року секретарем виконкому Іванівської сільради, є спадкоємцем усього майна, на яке за законом має право та яке належить на день смерті ОСОБА_3 котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до повідомлення Чернігівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1. прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3. і йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_1
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Отже набуття спадкоємцем ОСОБА_1. права власності на земельну ділянку площею 0,1690 га у АДРЕСА_1 у порядку спадкування, як на це посилається у позовній заяві позивач, можливе лише при підтвердженні права власності на цю земельну ділянку у спадкодавця ОСОБА_3. на момент її смерті державним актом на право власності на земельну ділянку.
Позивачем не надано суду документів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3. на зазначену земельну ділянку на день її смерті і за таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 у визнанні за ним права власності на земельну ділянку площею 0,1690 га у АДРЕСА_1 у порядку спадкування.
Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування або зміни.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 25 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: