Справа № 2-490/11
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
21.06.2011року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого –судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л., представника позивача –ОСОБА_1, відповідача , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В :
Позивачем заявлено зазначені вимги з тих підстав,що внаслідок бездіяльності відповідачки при утриманні корови їй було заподіяно матеріальну і моральну шкоду.Позивач вказує, що 23.07.2010 року корова відповідачки збила її з ніг,заподіяла тілесні ушкодження .На лікування вона понесла витрати в сумі 374,20 грн.,під час нападу корови перенесла нервовий стрес, морально і фізично страждала, заподіяну моральну шкоду оцінює в сумі 2000 грн.
В судовому засіданні позивачка та її представник заявлені вимоги підтримали. Позивачка, її представник – ОСОБА_1, допитані в якості свідків , суду ствердили наступне. Позивачка 23.07.2010 року близько 16 години вигняла свою корову на пасовисько в череду, позаду неї свою корову гнала відповідачка. Корова відповідачки її раптово вдарила,від чого вона впала на землю.Корова продовжувала її бити,порвала на ній одяг, вона вся забруднилась в пил. Відповідачка відігнала від неї свою корову і відійшла . Через біль вона вимушена була звернутись в лікарню, де виявили,що у неї поламане ребро, гематоми на стегні, ключиці.Тривалий час вона вимушена була лікуватись , лежала, не могла ходити. Свідок ОСОБА_1 зазначила, що вона вибігла на крик матері і побачила, як відповідачка відганяє свою корову від матері, яка лежить на землі. На її зауваження відповідачка її обізвала .Такі випадки з коровою відповідачки щодо нападу на людей траплялись і раніше. Позивачка довго лікувалась від отриманих травм.
Відповідачка проти позову заперечила. Ствердила, що 23.07.2010 року дійсно виганяла свою корову , яка побігла вперед до ставка пити воду ,на деякий час вона втратила її з поля зору.Коли вийшла з провулку, то побачила, що на землі сидить позивачка, яка сказала, що її вдарила корова відповідачки.Проте, там були і інші корови, її корова не била позивачку, її корова взагалі не б”ється.
Вислухавши пояснення сторін,дослідивши представлені ними докази. Суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено,що позивачка і відповідачка утримують свійських тварин : корів, що ними визнається.Факт належності корови позивачці стверджено паспортом ,ветеринарною карткою (а.с.58-59). Відповідач факт належності їй корови не заперечує, визнала, що має на праві власності корову, паспорт великої рогатої худоби у неї відсутній,він залишився у попереднього власника. Визнані сторонами обставини відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Статтею 9 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження „ встановлено обов”язок особи,що утримує домашню тварину,супровожувати її поза місцями їх постійного утримання , при цьому забезпечити:безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.Статтею 12 названого Закону встановлено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка утримує тварину.
Судом встановлено, що 23.07.2010 року в 21-15 годин позивачка звернулась за медичною допомогою в Бердичівську центральну районну лікарню зі скаргами на те, що в цей день в 16-00 годин її вдарила корова , їй було встановлено діагноз : забій в ділянці лівого плесового суглобу,підшкірна гематома,надрив зв”язок акроніального-ключичного з”єднання, про що свідчать довідка лікувального закладу та оглянутий судом журнал обліку амбулаторних звернень (а.с.53, 66-68).Згідно з актом № 827 судово-медичиного освідування у позивачки були виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому У ребра зліва на передній підпахвинній лінії ,крововилив на лівій половині грудної клітини ,які належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості та у вигляді крововиливу на правому стегні ,які належать до легких тілесних ушкоджень(відмовний матеріал № 2011 від 6.08.2010 року).Такі ушкодження могли утворитись від дії тупого твердого предмету ,чим могли бути травмуючі поверхгі тіла тварини (голова, роги, ноги),що може відповідати обставинам справи, вказаним потерпілою,давність отримання тілесних ушкоджень може відповідати часу та обставинам подій ,вказаним потерпілою.Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 6.08.2010 року в порушенні кримінальної справи за фактом заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2відносно ОСОБА_3 за ст.296 КК України відмовлено.
Таким чином, позивачем доведено факт отримання нею тілесних ушкоджень,які завдала корова ,належна відповідачці. Відповідачем також визнано той факт, що деякий час не бачила свою корову, а коли побачила,то зі слів позивачки дізналась, що корова побила останню.Визнані сторонами обставини відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.
Відповідно до положень ст.ст.1166,1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача матеріальної і моральної шкоди, в тому числі і в результаті бездіяльності заподіювача , необхідна сукупність таких обов”язкових умов: наявність шкоди , протиправність дій заподіювача шкоди,причинний зв”язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою , вина в заподіянні шкоди . Отже, позивачем доведено факт заподіяння шкоди у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень,доведено бездіяльність відповідача, яка не виконала обов”язків , передбачених ст.ст.9,12 Закону України „Про захист тварин від жорстокого поводження „ .Так, відповідачка не забезпечила супровід тварини поза місцями їх постійного утримання , безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною, така бездіяльність є винною, заподіяна позивачці шкода у вигляді ушкодження здоров”я стала об”єктивним наслідком бездіяльності відповідачки, шкода настала саме від травмування позивачки коровою відповідачки.
Покази свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що корова відповідачки не б”ється, вони очевидцями подій не були, зі слів інших осіб знають, що позивачку побила корова , заявлених позивачкою вимог не спростовують, з іншими доказами в справі не узгоджуються, а тому не можуть бути взяті судом до уваги. Заява жителів села ( а.с.23) про те, що корова відповідачки за час перебування в череді не нападала на людей , заявлених вимог про факт,що мав місце 23.07.2010 року не спростовує.
При вирішенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 374,20 грн. на підставі ст.1166 ЦК України, суд враховує представлені позивачкою докази про понесені витрати для лікування та відновлення здоров”я,як про це зазначено в позові.Фіскальні чеки ( а.с.5) свідчать, що 4 та 5 серпня 2010 року було придбано паливо на суму 99,96 грн, 28.07.2010 року- антибіотики на суму 99,25 грн.,29.07.2010 року –азимед, амброксол, цефтриаксон на суму 75,58 грн, 4 та 8 серпня 2010 року –левомак, перекис водню,йогурт, ескузан на суму 99,41 грн. .Проте позивачкою не представлено доказів того, що саме такі витрати понесені нею для лікування, за призначенням лікаря, в певній кількості, а витрати на паливо також є витратами в зв”язку з ушкодженням здоров”я з вини відповідачки. Згідно акту освідування зі слів потерпілої їй назначались якісь уколи,суд позивачка та її представник повідомили,що ліки купували за призначенням свого знайомого лікаря . Отже, позивачкою не доведено розмір матеріальної шкоди,завданої з вини відповідачки,оскільки представлені нею чеки не стверджують понесених саме нею витрат,чи призначались такі ліки , в якій кількості , рішення суду не може грунтуватись на припущеннях .Отже, в задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди суд відмовляє за безпідставністю.
Суд на підставі ст.1167 ЦК України прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди. Позивачем доведно, що в результаті бездіяльності відповідача їй заподіяно тілесні ушкодження, вона відчувала фізичний біль, лікувалась. зверталась за медичною допомогою, в результаті нападу тварини пережила нервовий стрес . Такі обставини стверджені поясненнями позивача в якості свідка , поясненнями свідка ОСОБА_1,письмовими доказами щодо втсанволення факту отримання тілесних ушкоджень в результаті нападу корови. Враховуючи вік позивачки, тривалість та тяжкість її моральних та фізичних страждань через ушкодження здоров”я, можливість відновлення попереднього стану, керуючись принципом розумності та справедливості, суд прийшов до висновку про відшкодування моральної шкоди позивачці в сумі 300 грн. .
Судові витрати суд відшкодовую з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених вимог та в дохід держави на підставі ст.ст. 79,81,88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,79,81,88, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_6 Михайлівни до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 300 грн. моральної шкоди , а також 8,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 15 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпесчення розгляду справи .
В решті вимог відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь УДК в м.Бердичеві 105 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд .
Головуючий :