Справа №0603/2-40/11

Провадження № 2/603/30/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .

31.01.2012року. Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого –судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,прокурора- Шпірука М.В., законного представника позивача -опікуна ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, представника третьої особи - ОСОБА_3, третьої особи -ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бердичева цивільну справу за позовом прокурора м.Бердичева в інтерсах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Бердичівського МБТІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В :

Прокурором заявлено вказані вимоги до відповідача ОСОБА_6 з тих підстав, що ОСОБА_5 внаслідок розладів психіки , порушення фізіологічних процесів в організмі, внаслідок похилого віку та хворобливих явищ в момент укладення між нею і відповідачем договору купівлі-продажу квартири,що мав місце 1.08.2007 року , перебувала в такому стані, що не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.Прокурором також заявлено вимогу про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_6.

В судовому засіданні прокурором підтримано повністю заявлені в інтересах ОСОБА_5 вимоги.Прокурор зазначив, що позовні вимоги грунтуються на доказах, досліджених судом,які свідчать про недійсність договору .

Законний представник –опікун ОСОБА_5 позовні вимоги просить задоволити .Вказав, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно висновку експертизи на момент укладення договору ОСОБА_5 мала порушення психіки, які суттєво впливали на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними,обмежували цю здатність.В даний час ОСОБА_5 визнана недієздатною, над нею встановлено опіку.Відповідач ОСОБА_6, як фахівець у галузі медицини, не міг не знати про її відхилення у психіці, використав цю обставину і оформив відчуження квартири на свою користь безкоштовно.Його свідчення щодо обставин укладання договору при перевірці правоохоронними органами, в суді є суперечливими і непослідовними.

Відповідач ОСОБА_6,його представник в судове засідання 31.01.2012 року не з”явились, причини неявки суду не повідомили, що в силу ст. 77 ч.2 ЦПК України , визнається судом як неявка в судове засідання без поважних причин. При розгляді справи відповідач проти позову заперечував. Пояснив, що з ОСОБА_5 він знайомий близько 12 років , вони якись час були сусідами по будинку по вул.Шелушкова в м.Бердичеві. У ОСОБА_5 на той час була трикімнатна квартира, яку обманним шляхом на себе переоформила працівник собезу , а ОСОБА_5 купили однокімнатну квартиру по вул.Свердлова,63. Цю квартиру вона обіцяла багатьом ,укладала договори , які згодом розривала. Приблизно в червні 2007 року ОСОБА_5 стала йому дзвонити , просила оформити її в будинок пристарілих, замовляла яйця,молоко, ліки –за це обіцяла йому квартиру.Клопотання про офрмлення в будинок пристарілих вона писала своєю рукою,він возив її на комісію. Договір купівлі-продажу вони оформляли у нотаріуса, Дорош все перечитала і підписала.Він розрахувався з нею за квартиру –1.08.2008 року дав їй 6 тисяч доларів, це сума,яку вона сама назвала, гроші він позичив.Нотаріусу вона також відповідала, що з нею він розрахувався. В будинку пристарілих вона безкінечно висувала різні забаганки, вимагала путівки .ОСОБА_5 хвора, але психічних розладів не має, ніяких уколів він їй не давав.

Представник відповідача –Бердичівського МБТІ проти позову заперечила в частині вимог про скасування реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_6 . Ствердила, що ОСОБА_6 після набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1, її продав іншій особі, а в даний час власником квартири є третя особа –ОСОБА_4, отже, після ОСОБА_6 право власності на квартиру набувалось ще двічі .Записи про реєстрації права власності на квартиру автоматично скасовуються при реєстрації права власності новим власником .

Представник третьої особи –органу опіки і піклування та третя особа ОСОБА_4 вирішення спору віднесли на розсуд суду .ОСОБА_4М зазначив,що він придбав квартиру на законних підставах,все було перевірено, застосування арешту порушує його права як власника.

Вислухавши доводи сторін, їх представників,свідка , дослідивши письмові докази,висновки експертизи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 21.04.2011 року ОСОБА_5 визнано недіздатною, над нею встановлено опіку, опікуном призначено ОСОБА_1 (а.с.2-3 т.2).

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 1.08.2007 року ( т.1 а.с.6-9 )ОСОБА_5 зобов”язалась передати (продати)квартиру у власність ОСОБА_6, а ОСОБА_6 зобов”язується прийняти (купити) квартиру і сплатити за неї обговорену грошову суму , а саме квартиру АДРЕСА_1, продаж квартири за домовленістю сторін вчинюється за 12119 грн,які продавцем отримані від покупця повністю до оформлення договору.

За договором купівлі –продажу відповідно до ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати другій другій стороні(покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно(товар) і сплатити за нього певну грошову суму . Представлений договір щодо форми і змісту не суперечить вимогам ст.ст.655-657 ЦК України.

Прокурор в інтересах ОСОБА_5 заявляє вимогу про визнання укладеного між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 договору купівлі –продажу недійсним на підставі ст.225 ЦК України,оскільки вважає, що правочин було вчинено дієздатною фізичною особою ОСОБА_5 в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або ) не могла керувати ними .Правочин, вчинений в такому стані , не відповідає загальним вимогам чинності правочину, зокрема відповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України ).

В п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними „ зазначено правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212 ЦПК України.

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 155-2010 (а.с.192-195 т.1)ОСОБА_5 для визначення генезу розладів в психічному статусі потребує більш тривалого спостереження в умовах психіатричного стаціонару , тобто в призначенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи з послідуючим вирішенням експертних питань.

Згідно з актом стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.232-239 т.1 ),в даний час ОСОБА_5 виявляє ознаки органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (судинно-травматичного)з деменцією.За своїм психічним станом в даний час Дорош не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На момент укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 1.08.2007 року ОСОБА_5 виявляла ознаки органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (судинно-травматичного) з вираженими емоційно-вольовими порушеннями і інтелектуально-мнистичним зниженням.Вищезазначені порушення психіки у випробуваної в період, що цікавить суд (1.08.007 року ), істотно впливали на її здатність усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, обмежуючи цю здатність ( згідно з ст.36 Цивільного Кодексу України ).

Доводи прокурора та опікуна ОСОБА_5 про те, що внаслідок розладів психіки , порушення фізіологічних процесів в організмі, внаслідок похилого віку та хворобливих явищ вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними об"єктивно стверджені даними про стан здоров"я ОСОБА_5,які представлялись для огляду, витребовувались експертами . Так, згідно з медичними даними ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 , є інвалідом 1 групи з 1999 року безстроково через травму, отриману в період бойових дій .З 28.03.1997 року перебуває під консультативним наглядом в психоневрологічному диспансерному відділенні з приводу церебрального атеросклерозу з параноїдним синдромом,неодноразово лікувалась амбулаторно та в умовах стаціонару, в тому числі і госпіталі ветеранів війни в зв"язку із різними захворюваннями, неодноразово вона отримувала консультації і лікування в психоневрологічному диспансері (а.с.2 -5, т.1 , відмовний матеріал Пр1-48/08,виписки з медкарт (а.с.217) та з історій хвороби описані в дослідницькій частині висновку експертів а.с.232 -235).На момент поступлення її в пансіонат 2.08.2007 року (а.с.221) ОСОБА_5 мала захворювання :загострення поліостеоартрозу ІІ-ІІІ ступеню, ,атеросклероз судин ІІ ступеню, посттравматичну енцефалопатію зі зниженням слуху і періодичними мністичними і інтелектуальними розладами, остеохондроз, камнепісковідходження. хронічний піелоніфріт ,цистіт в стадії загострення з нетриманням сечі ( ОСОБА_5 і суду і експертам весь час твердила, що сиділа у нотаріуса в коридорі і постійно хотіла в туалет, була мокра, хотіла пити ), виражений астеноіпохондричний синдром, геапхолецистит,хронічний остеомиеліт. ,хронічний бронхіт, пневмосклероз, змішаний зоб.Характеризується як така, що вимагала до себе особливого ставлення, проявила як некомунікабельна особа, відмічається зниження критики до себе і оточуючих, плаксивість, нав"язливість, емоційна лібільність, квитрулентні тенденції(тяга до скарг, неврастеничні реакції ,тоскливо-злобний настрій).

З урахуванням висновку експертизи та письмових доказів щодо стану здоров"я ОСОБА_5 на момент укладення договору купівлі-продажу квартири 1.07.2007 року з відповідачем по справі, суд приходить до висновку про те, що у вказаний період ОСОБА_5 перебувала в такому стані, коли вона не могла в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними, оскільки порушення психіки істотно впливали на її здатність самостійно здійснювати таку юридичну дію як укладення правочину . Пояснення свідка ОСОБА_7 щодо обставин посвідчення правочину заявлених прокурором вимог не спростовують. Нотаріус роз"яснила загальні правила посвідчення правочинів, ствердила присутність покупця і відчужувача в момент посвідчення договору, а також відсутність у неї сумнівів щодо документів та дієздатності осіб. Проте її особиста оцінка дієздатності сторін, зокрема ОСОБА_5 в момент посвідчення угоди не може бути прийнята судом до уваги як єдиний і беззаперечний доказ дієздатності ОСОБА_5 в момент укладення договору, пояснення свідка об"єктивно іншими матеріалами справи не стверджуються, а навпаки - спростовуються.Позовні вимоги про визнання правочину недійсним підлягають задоволенню на підставі ст.ст.225 ,ч.3 ст. ст.203 ЦПК України .

Згідно з даними реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_2 (а.с.35-44), право власності на вказану квартиру в даний час зареєстровано за третьою особою -ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 31.05.2008 року. Запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на квартиру скасовано наступним записом про реєстрацію права власності ОСОБА_9,а в подальшому - записом про право власності ОСОБА_4. Отже. позовні вимоги про скасування реєстрації права власності за ОСОБА_6 на квартиру не грунтуються на вимогах ст.26 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень " і задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають відшкодуванню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України ,п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір " за ставками з немайнових вимог в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,,88, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора м.Бердичева в інтерсах ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , Бердичівського МБТІ про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно задоволити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № № 35 по вул.Свердлова, 63 в м.Бердичеві, укладений 1.08.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

В задоволенні вимог про скасування реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь державного бюджету 94,10 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд .Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий :