Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 р. справа № 2а-10614/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі
при секретарі ГумуржиТ.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Романенко О.М., Меньшикової І.В.,
Кравченко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про скасування рішення.
В обґрунтування позову зазначає, що згідно свідоцтва НОМЕР_1 від 22.11.2000 року є адвокатом та займається незалежною професійною діяльністю. Відповідно до п.2.1. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року він є платником податку, як особа, що отримує прибуток від адвокатської діяльності, яку здійснює на території України.
В березні 2009 року позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію за 2008 рік, складену за формою №1. Заповнюючи розділ 1.3 декларації він вказав суму отриманого валового доходу в розмірі 10820 грн., витрати, пов'язані з отримання прибутку у розмірі 4467,98 грн., сума прибутку, яка підлягає оподаткуванню, складає 6352,02 грн. Вказані видатки складаються з внесків до ПФУ в сумі 2765 грн., оплата комунальних послуг: опалення в сумі 467,78 грн., електрозв'язку в сумі 185,89 грн., консультаційні витрати, пов'язані з утриманням приміщення та внесків до адвокатського об'єднання «Донецька обласна колегія адвокатів», на загальну суму 809,31 грн. Позивачем своєчасно з суми прибутку сплачувався прибутковий податок, розмір якого за рік складає 500 грн.
Однак, податковим повідомленням № 0004121741/0/17948 від 06.03.2009 року та № 00041211741/1-34468/10/17213 від травня 2009 року відповідачем нараховане суму податкового зобов'язання за 2008 рік в розмірі 1623,00 грн.
Просив визнати протиправними податкові повідомлення № 0004121741/0/17948 від 06.03.2009 року та № 00041211741/1-34468/10/17213 від травня 2009 року, рішення №34469/10/25-012-3 від 25.05.2009 року, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та зазначили, що відповідно до п.1.9. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» адвокатська діяльність позивача відноситься до незалежної професійної діяльності. Оскільки вказаний Закон не містить спеціального розділу відносно особливостей оподаткування доходів вказаних осіб, порядок оподаткування їх доходів повинен охоплюватися загальними нормами цього Закону, відповідно до яких не передбачено виключення із загального річного оподатковуваного доходу будь-яких витрат, понесених у зв'язку з отриманням доходу, податок з доходів справляється з валового доходу, отриманого від здійснення професійної діяльності. Згідно п.7.1 ст.7 з врахуванням п.22.3 ст.22 Закону прибутковий податок повинен складати 15% від об'єкту оподаткування.
Просили позовні вимоги залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у місті Краматорську з 05.12.2000 року.
Позивач подав до Державної податкової інспекції у м. Краматорську декларацію про доходи за 2008 рік, відповідно до якої позивачем одержано валового доходу в розмірі 10820 грн., витрати, пов'язані з отримання прибутку у розмірі 4467,98 грн., сума прибутку, яка підлягає оподаткуванню, складає 6352,02 грн.
Податковим повідомленням Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0004121741/0/17948 від 06.03.2009 року позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 1623,00 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення № 0004121741/0/17948 від 06.03.2009 року до Державної податкової інспекції у м. Краматорську.
За результатами апеляційного узгодження податкових зобов’язань визначених цим первісно прийнятим податковим повідомленням, рішенням №34469/10/25-012-3 від 25.05.2009 року скарга позивача залишена без задоволення та відповідачем прийняте податкове повідомлення № 00041211741/1-34468/10/17213, яке містять ті ж самі суми податкових зобов’язань, прийняті за тих самих підстав, що і первісно прийняте податкове повідомлення та оспорюються позивачем.
Зважаючи на положення п. п. 6.4., 6.6. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суд робить висновок, що всі зазначені податкові повідомлення-рішення породжують для позивача (особи, якій вони адресовані) права і обов'язки, є актами і, таким чином, позовні вимоги щодо визнання їх недійсними підлягають розгляду за заявленими підставами.
Предметом наведених податкових повідомлень є визначення податкового зобов’язання позивача з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 752,70 грн.
Підставою прийняття визначений п.п. “г” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Суд вважає, що застосовуючи норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» слід виходити з того, що він набрав чинності з 31 січня 2004 року, у зв’язку з чим Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92 (надалі – Декрет) втратив чинність, крім розділу 4 у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності. Зазначене передбачене пунктом 22.10 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
На думку позивача, підлягає сплаті податок від суми чистого прибутку в сумі 500,00 грн.
Суд вважає таке твердження позивача помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV незалежна професійна діяльність – це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.
У Законі України «Про податок з доходів фізичних осіб» немає спеціального розділу (групи статей), де б тематично висвітлювалися особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність.
Враховуючи це, порядок оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, охоплюється загальними нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за винятком випадків, коли ці особи на законних підставах зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно з пп. «з» п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.
Згідно із статтею 5 Закону України "Про адвокатуру" видом діяльності адвокатів є, зокрема, надання юридичної допомоги підприємствам, установам, організаціям; здійснення правового забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.
Доходи платників податку, які здійснюють індивідуальну адвокатську діяльність, – це сума коштів, що сплачуються клієнтами за надання послуг правового характеру протягом року, тому що цим Законом не передбачено подання платником податку з доходів фізичних осіб, в тому числі самозайнятою особою, щоквартальної податкової декларації та сплати авансових платежів з цього податку.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України – податковий агент.
Визначення терміна «податковий агент» надано у п. 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV. У такому випадку, як визначено ст. 4 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями), нарахування доходів і витрат є основним принципом бухгалтерського обліку. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів податковим агентом такої самозайнятої особи.
Згідно з п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно й повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Тобто оподаткуванню (нарахуванню податку) підлягають нараховані та фактично виплачені у відповідному податковому періоді (місяці) суми доходів.
Платник податку, в тому числі адвокат – самозайнята особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 889-IV), зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня року, наступного за звітним податковим роком, річну податкову декларацію з цього податку і сплатити податок з доходів фізичних осіб з такого доходу за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону.
З наведеного виходить, що відповідачем правомірно визначена сума податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у сумі 1623,00 грн., оскільки позивач не є суб’єктом підприємницької діяльності, а Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» не передбачено для осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність виключення із загального річного оподаткованого доходу будь-яких витрат, понесених у зв’язку з отриманням доходу.
Крім цього, згідно з п. 22.2 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, які містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам зазначеного Закону, пріоритет має останній. Отже, доходи адвокатів оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом для фізичних осіб, за ставкою податку, визначеною в п. 7.1 ст. 7 (з урахуванням п. 22.3 ст. 22 Закону), - 15 % від об'єкта оподаткування.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що спірні податкові повідомлення, рішення про результати розгляду скарги прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, позивач не надав суду доказів протиправності спірних рішень, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Краматорську про скасування рішення – відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кошкош О.О.