Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа№ 2-813/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Гниличенко М.В.

при секретарі - Марковій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 17115 грн., моральну шкоду у розмірі 7000 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 24 липня 2009 року на вул. Градоначальницькій в м. Одесі, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле, державний номер НОМЕР_1, скоїла зіткнення з автомобілем Мазда-3, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, який рухався ліворуч в прямому попутному напрямку. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2009 року, ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні даного ДТП. У зв'язку з тим, що відповідачка відмовилася відшкодувати завдану позивачці шкоду у добровільному порядку, вона змушена звернутися до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання з'явилася, позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на матеріальне становище.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачки та відповідачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить автомобіль НОМЕР_3, 2007 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.8).

24 липня 2009 року на вул. Градоначальницькій в м. Одесі, ОСОБА_2, керуючи автомобілем Шевроле, державний номер НОМЕР_1, порушила вимоги п.10.1 «Правил дорожнього руху України» перед зміною напрямку руху не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем Мазда, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, який рухався ліворуч в прямому попутному напрямку. Від зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1, належить на праві приватної власності ОСОБА_3, але відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 має право керувати зазначеним транспортним засобом (а.с.7).

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 14 серпня 2009 року відповідачка ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КпАПУ та притягнута до адміністративної відповідальності. Вказана постанова ОСОБА_2 в апеляційному порядку оскаржена не була та набрала законної сили (а.с.6).

Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.І ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеною небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правоввій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 керувала транспортним засобом на відповідній правовій підставі та ДТП сталося саме з її вини, тому суд приходить до висновку, що відповідати за завдану матеріальну шкоду ОСОБА_1 повинна саме ОСОБА_2.

Згідно з висновком №67/10 судової автотоварознавчої експертизи від 01.09.2010 року про визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Мазда-3», державний номер НОМЕР_2, матеріальна шкода завдана ОСОБА_1 в результаті ДТП складає 11627,12 грн. (а.с.69-77).

У позовній заяві позивачка та у судовому засіданні її представник наполягали стягнути на її користь 17115 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, визначених саме у акті № 16179, посилаючись на те, що відповідно до акту виконаних робіт №16179/СПД ОСОБА_4Л./ сума вартості замінених запчастин та виконаних робіт складає 17115 грн. та квитанція до прибуткового касового ордеру №22 від 11.09.2009 року підтверджує факт сплати вартості за ремонт автомобіля у розмірі 17115 грн. (а.с.17-18).

Однак, суд критично ставиться до вказаного акту виконаних робіт № 16179 та квитанції до прибуткового касового ордеру № 22 від 11.09.2009 року, та не приймає їх до уваги, оскільки ці докази спростовуються висновком №67/10 судової автотоварознавчої експертизи від 01.09.2010 року, виконаним судовим експертом ОСОБА_5, про визначення матеріальної шкоди у розмірі 11627,12 грн, до того ж СПД ОСОБА_6 не є судовим експертом-товарознавцем, не має свідоцтво судового експерта, в акті виконаних робіт визначена лише вартість замінених запчастин та вартість робіт, однак не встановлено розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а тому суд не приймає до уваги дані неналежні докази, також суд не бере до уваги ремонтну калькуляцію №262/09 ВАТ НАСК «ОРАНТА», оскільки відшкодування за страховим полісом не здійснювалось та вважає, що стягненню підлягає саме сума вказана у експертному висновку №67/10.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вчинення протиправних дій, в результаті яких сталась ДТП та було пошкоджено автомобіль позивачки, втрата звичайного життєвого укладу, душевні страждання, які позивачка зазнала внаслідок ДТП, відмова відповідачки від добровільного відшкодування матеріальної шкоди, що зумовила звернення позивачки до суду за захистом своїх прав - все це завдало моральних страждань позивачці.

Однак, виходячи з принципу розумності та справедливості, на думку суду вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, у розмірі 1000 грн.

Відповідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати у розмірі 299,65 грн., що складаються з державного мита у розмірі 179,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 213-215, 218, 223 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 11627,12 грн. (одинадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень 12 копійок) та моральну шкоду у розмірі 1000 грн. ( одна тисяча гривень)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 299,65 грн. /двісті дев»яносто дев"ять гривень 65 копійок/ В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В. Гниличенко