У Х В А Л А

І  М  Е  Н  Е  М    У  К  Р  А  Ї  Н  И

    06 листопада  2009 року                                                                           місто Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

                                 головуючого:   Оніщука В.В.

                                 суддів:              Чорного В.І., Медяного В.М.,

                                 при секретарі:  Новотарській В.І.,

за участю    ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5,

         розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 16.09.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, усунення від права спадкування та визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и л а :

          В липні  2009 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 і після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1. Спадкоємців першої та другої черги за законом, які б мали право на майно ОСОБА_6 не має, а вона являється спадкоємцем третьої черги за законом та прийняла спадщину, однак отримати свідоцтво про право на спадщину не може із-за спору із відповідачами щодо спадкового майна, а тому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

         В серпні 2009 року ОСОБА_3 подав зустрічний позов, у якому посилається на те, що починаючи з жовтня 2003 року і до дня смерті ОСОБА_6 він проживав з останньою однією сім’єю і відповідно являється спадкоємцем четвертої черги за законом. Отримати свідоцтво про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_6, він не може  через спір з відповідачками, які заявляють про своє право на спадкове майно, хоча ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, яка за станом здоров’я потребувала такої допомоги, а тому просив встановити факт, що він ОСОБА_3 постійно проживав однією сім’єю із ОСОБА_6 з жовтня 2003 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, усунути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від права спадкування майна, що належало ОСОБА_6 та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.

         Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 16.09.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за нею право власності на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, що залишилася після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

         Позов ОСОБА_3 задоволено частково та встановлено факт спільного проживання однією сім’єю ОСОБА_3 із спадкодавцем ОСОБА_6 з жовтня 2003 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.

         В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_3 відмовлено.        

         Не погодившись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_3 – ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 та відмови у задоволенні позову ОСОБА_3 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та задовольнити позов ОСОБА_3, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

       Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

       Відповідно до ст. 308  ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

      Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

      Задовольняючи позов ОСОБА_1, районний суд виходив з того, що спадкоємці першої та другої черги за законом відсутні, а остання являється єдиним спадкоємцем третьої черги за законом, яка має право на спадкування після смерті ОСОБА_6 і відсутні підстави для усунення її від права на спадкування за законом і що відповідно явилось підставою для відмови у задоволенні вимог ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від права на спадкування і визнання за ним права власності на спадкове майно.

       Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

       Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 і після її смерті відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1. Спадкоємці першої та другої черги за законом, які б мали право на спадкування майна ОСОБА_6 відсутні і заповіт останньою складений не був.

        Відповідно до довідки, наданої Барською державною нотаріальною конторою, заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 були подані ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, однак остання в подальшому відмовилась від прийняття спадщини.

         З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем третьої черги за законом, яка має право на спадкування після смерті ОСОБА_6 і відсутні підстави для усунення її від права на спадкування за законом, оскільки не встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві.

         Судом встановлено, що ОСОБА_3, починаючи з жовтня 2003 року і до дня смерті ОСОБА_6, проживав з останньою однією сім’єю і відповідно він являється спадкоємцем четвертої черги за законом.

          Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.  

        На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявленого ОСОБА_1 позову та безпідставності  вимог ОСОБА_3 про усунення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від права на спадкування і визнання за ним права власності на спадкове майно.  

        Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто постановлене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

        Керуючись  ст. ст.  303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів  -

у х в а л и л а :

        Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – відхилити.

        Рішення Барського районного суду Вінницької області  від 16.09.2009 року залишити без змін.

        Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.

          Головуючий:

          Судді:                                                          

З оригіналом вірно: