11-кп/775/332/2014(м)

                                                                                                     264/5160/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року                                                                                м. Маріуполь

Колегія суддів Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Акуленко В.В.

суддів Шигірта Ф.С., Гришина А.Г.

при секретарі Халіній А.Г.

розглянувши апеляційну скаргу засудженого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, знаходиться в СІ №7 м. Маріуполя,

раніше судимого: 1)29.07.1999 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ст.ст.17, 140 ч.3, 208 КК України, 2)11.06.2004 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України, 3) 15.03.2008 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України 4)14.11.2013 року Мар’їнським районним судом Донецької області за ч.3 ст. 185 КК України,

на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 липня 2014 року, якою у клопотанні про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Мар’їнського районного суду Донецької області від 14 листопад 2013 року ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 липня 2014 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про застосування щодо нього амністії, відмовлено.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання.

В обґрунтування вказав, що суд першої інстанції не врахував обставини провадження та його особу, а саме, що в нього є мати пенсіонерка, жінка, неповнолітня дитина, що його злочин є незначним, шкоду потерпілим відшкодував.

Вислухавши суддю – доповідача, думку прокурора, який зазначив, що ухвала є законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, що суд не врахував обставини провадження та особу засудженого, виходячи з наступного.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

П. «в» ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України» передбачає, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

Як вбачається з довідки, наявної в матеріалах кримінального провадження, ОСОБА_1 до ухвалення останнього вироку був двічі засудженим за ч.3 ст. 185 КК України Мар’їнським районним судом Донецької області 11.06.2004 року та 15.03.2008 року (а.п. 6).

В силу ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України є тяжким, оскільки санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі до 6 років.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції ухвалив законне рішення, обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про застосування щодо нього амністії.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 23 липня 2014 року, якою у клопотанні про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді