Справа № 2-2613
2009 р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18 листопада 2009 р.
Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу
в складі: головуючого судді Грищенко Н.М.
при секретарі Бегені Ж.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чуплій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського райсуду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом: ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровсмької області, про відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі Фонд соц. страхування...) про стягнення 125000 грн. за спричинену моральну шкоду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зіслався на те , що він працював машиністом автогрейдера 6 розряду в Комунальному підрядному спеціалізованому шляховому ремонтно – будівельному підприємстві . В 2002 р. він був звільнений із підприємства в зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. Позивач зазначив те, що виконуючи обов’язки машиніста автогрейдера в Комунальному шляхово ремонтно – будівельному підприємстві від 08.04.2002 р. о 17 годині 30 хвилин з ним стався нещасний випадок.
Згідно виписного епікризу від 08.04.2002 р. йому було встановлено діагноз від отриманої травми: закритий чрезподвертельний перелом правого бедра зі зміщенням.
Комісією підприємства був складений Акт про нещасний випадок на виробництві № 05 від 12.09.2002 р. і встановлено, що згідно п. 7 причиною нещасного випадку є : конструктивні недоліки засобів призначених для безпечного підйому і виходу працюючих з кабіни автогрейдера.
За висновками МСЕК в 2002 р. йому було встановлено 60 % втрати працездатності та визнано інвалідом 2 групи , при повторних переоглядах в 2003р., 2004р., 2006р. йому встановлено 30 % втрати професійної працездатності та признано інвалідом 3 групи. В 2007р., 2008р. встановлено 30 % втрати професійної працездатності та признано інвалідом 3 групи. Наступний переогляд 01.09.2010р..
Він зазначає, що в зв’язку з нещасним випадком, він був звільнений із підприємства, в зв’язку невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я, змушений
переносить фізичну біль та моральні страждання, які проявляються в наступному: під час нещасного випадку він переніс довготривалу фізичну біль та стрес, такий психологічний тягар йому дуже боляче було зносити; після одержаної травми він довгий час ( майже 2 місяця) провів у лікарні; для нього був тривалий післяопераційний період, приходилось зносити фізичні страждання , викликані проведенням щоденних процедур.
З моменту настання травми, через довготривалий стрес, він має депресивні наслідки такі, як безсоння та постійна стурбованість. Після операції і до сих пір його турбує пригнічений стан, він став дратівливим та неврівноваженим по відношенню близьких та знайомих. В результаті нещасного випадку у нього постійно болить права нога, особливо при зміні погоди, при незначному фізичному навантаженні, при ходьбі навіть на незначну відстань.
Від вищевказаного він переносить моральні страждання та переживання, які не можливо висловити, а йому їх приходиться, уже на протязі тривалого часу, постійно відчувати. В зв’язку з отриманою травмою у нього змінився життєвий устрій, через що доводиться докладати додаткові зусилля для організації свого життя, він постійно відчуває себе хворим та безпомічним.
В результаті нещасного випадку у нього настало різко виражене обмеження життєдіяльності, яке визначається частковою втратою до самообслуговування, що призвело до соціальної дезадаптації, і на теперішній час він безпомічний навіть в веденні домашнього господарства, через це постійно відчуває свою нікчемність в колі своєї родини, друзів та знайомих.
Спричинену моральну шкоду він оцінює в розмірі 125000 грн. та просить суд стягнути цю суму з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 не був присутній.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, при цьому послався на обставини вказані в позовній заяві. Також пояснив, що протягом тривалого періоду часу позивач відчуває болі в нозі, головні болі. Також він страждає швидкою стомлюваністю. Він вимушений прикладати великі зусилля для устрою свого життя. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання. Із-за дратівливості, що з'явилася, погіршали його особисті взаємини з родичами, сусідами, позивач вимушений вести достатньо замкнутий спосіб життя, що невластиве його характеру і що його досить сильно пригнічує. Позивача не перестає покидати відчуття глибокої діпресії, від чого він сильно страждає
Він просить суд при винесені рішення врахувати – що з вини підприємства позивачу ОСОБА_2 заподіяна шкода здоров’ю, яка призвела до професійної втрати працездатності - 10 відсотків втрати працездатності, позивач постійно проходить курси лікування, має на утриманні дитину 2000 року народження, також обовьязково врахувати вину підприємства, яке порушило законодавство, що призвело до нещасного випадку , який стався з позивачем.
Представник позивача просить суд завольнити позов, та стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 125000 грн..
Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.
Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині « відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ». Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » , відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено. Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
При обговоренні питання про спричинення позивачеві моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан здоров’я позивача, наслідки визвані нещасним випадком, відсоток втрати професійної працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, матеріальну шкоду .
Із трудової книжки встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював машиністом автогрейдера 6 розряду Комунальному підрядному спеціалізованому шляховому ремонтно – будівельному підприємстві . Від 25.09.2002 р. позивач був звільнений із підприємства в зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. ( а.с. 4-8). Комісією підприємства був складений Акт про нещасний випадок на виробництві № 05 від 12.09.2002 р. і встановлено, що виконуючи обов’язки машиніста автогрейдера в Комунальному шляхово ремонтно – будівельному підприємстві від 08.04.2002 року о 17 годині 30 хвилин з позивачем нещасний випадок. Згідно п. 7 причиною нещасного випадку є: конструктивні недоліки засобів призначених для безпечного підйому і виходу працюючих з кабіни автогрейдера. ( а.с. 9-13). За висновками МСЕК від 25.09.2002 р. позивачеві було встановлено 60 % втрати працездатності та визнано інвалідом 2 групи , при повторних переоглядах в 2003р., 2004р., 2006р. йому встановлено 30 % втрати професійної працездатності та признано інвалідом 3 групи. В 2007р., 2008р. встановлено 25% втрати професійної працездатності . Наступний переогляд від 01.09.2010р. ( а.с. 19,0-35). Відповідно до наданих виписних епікризів від 08.04.2002 р. ( а.с.14,15) позивачеві було встановлено діагноз від отриманої травми: закритий чрезподвертельний перелом правого бедра зі зміщенням. Також, в зв’язку з трудовим каліцтвом , позивач знаходився 2 місяці на стаціонарному лікуванні, в наступному проходив амбулаторно лікування. Відповідно до медичних документів лікарями рекомендовано: медикаментозне лікування, протезно- ортопедичні вироби, нагляд та лікування у лікарів ( терапевта , травматолога ), масажі, тросточка. Постановою № 997 Н від 26.12.2002 р. призначено та позивачеві виплачено Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі одноразову допомогу у розмірі 6600грн. 00коп. та провадяться виплати щомісячних страхових сум в сумі 333грн. 44коп..( а.с. 28,29).
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2002 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань м. Кривого Рогу. Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п. 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, останній випробовує постійно пригнічений настрій, у нього відчуття своєї неповноцінності, заподіює моральні страждання, переживання. Всі незручності, пов'язані з травмою заподіює позивачеві моральні страждання, переживання. Його турбує пригнічений стан, він став дратівливим та неврівноваженим по відношенню близьких та знайомих. В минулому позивач був опорою та пітримкою для своєї сім’і, а тепер навпаки сам постійно потребує цього. Цей фактор дуже пригничує позивача, так как він відчуває свою неповноцінность.
ОСОБА_2 доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем.
Зважаючи на те, що позивачеві було встановлено 25 % втрати професійної працездатності в зв’язку з трудовим каліцтвом, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, втрата роботи, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 16000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_2, а в останній частині позову позивачеві слід відмовити.
Згідно вимог ст. 268 ЦК України позови про відшкодуванню шкоди здоров,ю заподіяному при виконанні трудових обов,язків не мають срока позовної давності.
Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.
Керуючись рішенням Конституційного суду від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21,28,34 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, ст. ст. 10,11, 27, 60, 213-215 ЦПК України,, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 16000 грн.
В останній частині позову – відмовити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Інші судові витрати віднести за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.
Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.
Суддя: Н.М.Грищенко