Справа № 2-а-7430/2009р  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2009 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді                             Кудіної А.С.

при секретарі                             Ільїної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області  про визнання незаконними дії щодо невиплати підвищення до пенсії та стягнення надбавки до пенсії, -

 ВСТАНОВИВ:

29.09.2009 року позивачка звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області про визнання незаконними дії щодо невиплати підвищення до пенсії та стягнення надбавки до пенсії.  

Позов мотивує тим, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, рішень Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.  Ніяких доплат до пенсії відповідач їй не нараховував і не виплачував в 2007 році, а в 2008 році така надбавка нараховувалась, однак не  в повному розмірі.  

Не ставлячи питання про стягнення судових витрат, просить, визнати бездіяльність неправомірною, зобов’язати УПФУ в м. Харцизьку зробити нарахування до її пенсії, як „дитині війни”, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Також позивачка просить поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, тому що вона його пропустила з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав, як «Дитини війни» їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації. Вважає, що строк пропустила з поважної причини, оскільки не обізнана в правових питаннях в зв’язку  з рівнем освіти, похилим віком та станом здоров’я.  

Позивачка в судове засідання не з’явилась, оскільки є людиною похилого віку і за станом здоров’я їй важко пересуватися, просить розглянути її позовну заяву у її відсутність, повністю підтримує свої позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - УПФУ в м. Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в Донецькій області, в який вказав, що заперечує проти задоволення позову, оскільки  Законом України ” Про державний бюджет України на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” призупинена, законодавче не було врегульовано  питання стосовно фінансування виплати підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову.  

Суд,  вважає можливим розглянути справу у відсутності позивачки та   представника відповідача – Управління пенсійного фонду України в Донецькій області.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню.

Закон України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ОСОБА_1 згідно паспорту серії ВС 871223 (а.с.3), народилась 28 січня 1942 року, тобто, станом на 2 вересня 1945 року їй було 3 роки. Статус позивача, як «Дитини війни» підтверджується посвідченням № 53790, виданим 27.03.1997 р. (а.с.7).  

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла до 01.01.2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до  ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»), в розмірі 50   %  від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального  розміру пенсії за віком надано лише у ст.28 Закону України  «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування ”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності  у чоловіків 25,а жінок  20 років страхового стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч.3  цієї статті встановлено, що  мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії призначених відповідно до цього Закону.  

Водночас ст.7 цього Закону передбачено, що фінансування забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Поряд з цим, 09 липня  2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії  громадян) ухвалено Рішення № б-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-У від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав  і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян,  передбачених  іншими  законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися  інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав та свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути  скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з  положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків  25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто  відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України  в законі про Державний  бюджет України на відповідний вік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року №-489-5, що набрав чинності з 01 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, з 01 січня — 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.

Зазначена стаття була змінена  Законом України від 15 березня 2007 року №149-5  та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр" та „.Голос України" від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 01 січня — 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.

При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1  статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений  абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного  Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивачки щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  (п.41 розділу 2 внесення змін до деяких  законодавчих актів) текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що  виплачується  замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (3551-12) дане підвищення провадиться   за їх вибором згідно з  одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів  20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення” Закону України «Про Державний бюджет України на  2008      рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України  на  2008 рік та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.  

Відповідно до  принципу дії нормативно–правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (підпункт 2 пункту 41 розділу 11 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” редакція зазначеної статті, що існувала до 01 січня 2008 року, втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 530 „Про деякі  питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня - 49,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, з 22 травня 2008 року відповідач повинен нараховувати та виплачувати позивачу пенсію з надбавкою 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня 2008 року - 470 грн., з 01 квітня 2008 року - 481 грн., з 01 липня 2008 року - 482 грн., з 01 жовтня 2008 року  - 498 грн.  

Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" складає: з 22 травня 2008 року - 144 грн. 30 коп., з 01 липня 2008 року - 144 грн. 60 коп., з 01 жовтня 2008 року - 149 грн. 40 коп.

В 2008 році позивачу, як дитині війни, надбавка до пенсії нараховувалась, але не у повному розмірі.

Згідно ст.99 КАС України для звернення до суду з захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Представник відповідача в своєму письмовому запереченні проти поновлення строку звернення до суду не заперечував, на застосуванні строку звернення до суду не наполягає.

Стаття 100 ч.2 КАС України передбачає, що якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається та вирішується в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка дізналася про порушення своїх прав після висвітлення даної інформації в засобах масової інформації, та мотивує, що причиною пропущення строку є необізнаність у правових питаннях в зв’язку з рівнем освіти, віком, станом здоров’я.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод особі, права та інтереси якої порушені, гарантується право на судовий захист. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, але їх застосування повинно зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Конституція України ст.46 гарантує право на соціальний захист, який включає отримання пенсій, інших видів соціальний виплат та допомоги, що є основним джерелом існування та мають забезпечувати рівень життя не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. В ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що саме пенсія або виплати, які здійснюються за вибором громадянина замість пенсії – щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Обов’язки щодо призначення перерахунку та виплати пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» є основною функцією органів Пенсійного фонду України, тому зважаючи на наявність прямої норми в Конституції України, яка гарантує здійснення державними органами належних за законами України виплат сум пенсії з урахуванням встановленого підвищення дітям війни, то за приписами ст.8 Конституції та вимог ст.99 ч.3 КАС України, при розгляді справ за Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пропущений річний строк для звернення до суд не є підставою для відмови у позові та при наявності заяви сторони відновлюється судом.  

Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи вік, стан здоров’я та рівень освіти позивача, суд вважає можливим визнати причини пропущення строку звернення до суду поважними та задовольнити вимоги позивача щодо поновлення строку звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачці, як дитині війни, неправомірною та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою не було заявлено вимоги про повернення  їй здійснених нею судових витрат.  

Таким чином, суд вважає за можливе  не присуджувати здійснені нею судові витрати з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,19,22,152 Конституції України, ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10рп/2008, ст.28, ч.2.ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.03 року, ст.ст.2,7,17,70,71,99,100,159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області  про визнання незаконними дії щодо невиплати підвищення до пенсії та стягнення надбавки до пенсії - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1   щомісячного підвищення до пенсії,  як дитині війни, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області здійснити нарахування та виплату  ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а також з урахуванням фактично здійснених виплат.  

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: