Справа № 2-5675/2009
Л У Ц Ь К И Й М І С Ь К Р А Й О Н Н И Й С У Д В О Л И Н С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
9 листопада 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі: головуючого – судді Бовчалюк З.А.
при секретарі Захаровій Н.А.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4.
Покликається на те, що 19 грудня 2002 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від спільного подружнього життя 29 грудня 2004 року у них народилась донька ОСОБА_4. Вказує, що неповнолітня донька перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 не надає належної матеріальної допомоги на утримання дочки та практично не займається її вихованням. Незважаючи на те, що вона працює, коштів на утримання дочки їй не вистачає. Відповідач має стабільні заробітки, інших осіб, які б перебували на його утриманні немає, а тому зобов’язаний надавати матеріальну допомогу на дитину. Оскільки їх стосунки з ОСОБА_2 ускладнилися, вони не можуть домовитись про його участь в утриманні та вихованні дочки. Вказує, що у неї на утриманні також знаходиться неповнолітня донька від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв’язку зі скрутним матеріальним становищем їй важко утримувати двох неповнолітніх дітей, а відповідач спроможний надавати таку допомогу, а тому звернулась з даним позовом до суду.
Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 50% усіх його видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також відшкодувати понесені нею витрати за надання юридичної допомоги в сумі 1700 гривень.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав повністю та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що піклується про дитину, дбає про її духовний стан та розвиток, а також належним чином забезпечує її матеріально в добровільному порядку. Вказує, що ОСОБА_3 не займається вихованням дитини та не несе будь-яких матеріальних витрат на утримання доньки ОСОБА_4.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
З пояснень сторін, копії свідоцтва про одруження (а.с. 4), копії свідоцтв про народження ОСОБА_4С.(а.с. 59) вбачається, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 грудня 2002 року, від якого народилась донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 вересня 2009 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ,зареєстрований 19 грудня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міського управління юстиції, актовий запис № 1520, розірвано. Неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 ,залишено проживати з ОСОБА_3. Дане рішення набрало законної сили.
Як вбачається з довідки Луцького прикордонного загону від 28 липня 2009 року ОСОБА_2 отримує грошове утримання в сумі 3545 гривень 40 копійок (а.с. )
ОСОБА_3 відповідно до довідки приватного підприємця ОСОБА_6 працює на посаді головного бухгалтера та її прибутки з квітня 2009 року по червень 2009 року склали 2852 гривні 03 копійки.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач та відповідач після розірвання шлюбу проживають разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_4 по проспекту Соборності, 1А/24 в м. Луцьку. Відповідач займається вихованням дитини, її духовним розвитком, в певній мірі утримує дитину, купуючи їй одяг, речі повсякденного вжитку та продукти харчування, оплачує кошти пов’язанні з відвідуванням донькою дошкільного навчального закладу, а також вносить оплату занять ОСОБА_4 в гуртку ансамблю бального танцю «Ритм», у літній період часу ОСОБА_2 перебував з дитиною на відпочинку, оздоровлюючи останню, в м. Маріуполь, за власні кошти. В разі необхідності відповідач відвідує з дитиною лікарняні установи та купує необхідні ліки. Разом з тим , судом встановлено, що ОСОБА_2 оплачує комунальні послуги за квартиру, в якій вони проживають. Дані обставини позивачем не спростовані.
Незважаючи на надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої доньки в добровільному поряду , позивач вказує, що даних коштів для належного утримання дитини їй не вистачає. Стверджує, що робота ОСОБА_2 пов’язана з частими відрядженнями, у період яких ОСОБА_4 повністю перебуває на її утриманні, а відповідач в свою чергу грошей на її утримання не надає.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Україною постановою Верховної ради 27.02.19991 року, держави-сторони визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України, передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме в розмірі 1/8 частини заробітку ( доходу ) відповідача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров’я та матеріальне становище неповнолітньої дитини; стан здоров’я та матеріальне становище стягувача, заробітки якої є мізерними та платника аліментів, у якого прибутки значно більші від прибутків позивача , а також те, що у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатної дружини, батьків на утриманні немає. Також судом береться до уваги , що на утриманні позивача перебуває неповнолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів – 1/8 частина заробітку ( доходу ) відповідача, суд також враховує ту обставину, що відповідач в добровільному порядку самостійно турбується про належне забезпечення умов життя , необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин, які склалися в даній сім’ї, а зокрема неприязні стосунки між батьками неповнолітньої дитини, та їх об’єктивну недоступність для оточуючих, суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_7 та Русакович - ОСОБА_8, які вказували про те, що відповідач неналежним чином виконує свій обов’язок по утриманню дитини.
Відповідно до вимог ч 2 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати: 51 гривня державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Беручи до уваги складність справи, кількість та час судових засідань, час необхідний для підготовки до даної справи, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути витрати понесені позивачем на правову допомогу в розмірі 200 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, на підставі ст.ст.180, 181, 182, 184 СК України, суд
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, в користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/8 частини від всіх видів його заробітку ( доходу ), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 1 липня 2009 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п‘ятдесят одна ) гривні.
Стягнути з ОСОБА_2 120 гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 200 гривень судових витрат
Рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину у межах суми платежу за один місяць допустити до обов’язкового негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду ОСОБА_9