№ 2-а-695/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба Н.О.
при секретарі Мумчан Г.П.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Костянтинівському районі Донецької області про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги дітям війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 рр., -
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управлiння Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі про визнання неправомірними дій відповідача по ненарахуванню та невиплаті підвищення пенсії, як дитині війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату, як дитині війни підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з січня 2006 по грудень 2008 рік включно на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», вказавши, що він народився 22.02.1939 року і має зазначений статус, але відповідач ухиляється від сплати пенсії в розмірі, передбаченому зазначеним законом.
Просив суд визнати дії відповідача щодо відмови у перерахуванні вказаної допомоги неправомірними і зобов’язати його провести нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період часу з січня 2006 року по грудень 2008 року включно в сумі 3891 грн. 90 коп., а також просив поновити пропущений строк для звернення з позовом до суду на підставі того, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, грубе порушення його конституційних прав тривало певний час та він в силу свого похилого віку страждає низкою захворювань, що позбавляло його можливості звернутися до суду вчасно.
Ухвалою суду від 04 вересня 2009 року до участі в справі як третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору залучено Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві.
Представник вiдповiдача – Управління Пенсійного фонду України в Костянтинівському районі, в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності, надав суду заперечення відповідно до якого позов не визнав та пояснив, що відповідно до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.06 р. а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування та у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет
України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим
законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено
підвищення до пенсії «дітям війни», які є інвалідами в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тому позивачеві зазначене підвищення в 2007 році не виплачувалось У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2і) 07р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону. Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Для врегулювання ситуації 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 гривні, з 1 липня – 48,20 та з 1 жовтня – 49,80 гривні. Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства. Крім того, вважав, що позивачем пропущений річний строк звернення з адміністративним позовом до суду, визначений ст. 99 КАС України.
Представник третьої особи – Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, в судове засідання не явився, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Вислухвавши пояснення позивача, дослідивши матерiали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних пiдстав:
Позивач ОСОБА_1 належить до соціальної групи «Діти війни» відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується тимчасовою довідкою № 3382 та пенсійним посвідченням серії АА № 632086 (а.с. 4, 5).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2007 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансоване забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, № 3235-4, який не визнавався Конституційним Судом України неконституційним, внаслідок чого у стягненні недоплачених сум за 2006 рік слід відмовити.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 1.01.2007 р., ст.111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України (3551-12) "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 р. положення ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнане неконституційним.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо виплати підвищення пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з вказаними рішеннями Конституційного Суду України та ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають силу з моменту прийняття рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що на виконання п. 8 Постанови Кабінету Міністрів № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня 2008 року – 48,10 грн., з 1 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп., з 1 жовтня 2008 року – 49 грн. 80 коп., відповідачем сплачено на користь позивача підвищення пенсії у зазначених розмірах.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо зазначених виплат.
Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.
Враховуючи викладене, керуючись таким принципом адміністративного судочинства як верховенство права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги в частині визнання дій відповідача незаконними щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09 липня 2007 року (з дня винесення Рішення Конституційним Судом України № 6-рп від 09.07.2007 р.) по 31 грудня 2007 року та щодо виплати не в повному обсязі такого підвищення до пенсії з 22 травня 2008 року (з дня винесення рішення Конституційним Судом України №10-рп/2008) по 31 грудня 2008 року, зобов’язавши у правління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка здійснити нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням сплаченого не в повному обсязі підвищення пенсії за відповідні місяці 2008 року та сплатити недоплачені суми за рахунок Державного бюджету України, виходячи з наступних розрахунків:
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами та доповненнями, що діяв на час зазначених виплат, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень.
Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.
Таким чином, позивачеві не нарахована і не виплачена за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року допомога в розмірі 710 грн. 90 коп., а саме з розрахунку: за липень 2007 року (410 грн. 06 коп. : 31 дн. х 23 дн. х 30%) = 91 грн. 27 коп., за серпень та вересень 2007 року (410 грн. 06 коп. х 30%) = по 123 грн. 02 коп., за жовтень, листопад, грудень 2007 року (415 грн. 11 коп. х 30%) = по 124 грн. 53 коп.
Статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” затверджений на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.
Таким чином, позивачеві недонарахована і не виплачена за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року допомога в розмірі 715 грн. 23 коп., а саме з розрахунку: за травень 2008 року (481 грн. : 31 дн. х 10 дн. х 30%. – 48 грн. 10 коп. : 31 дн. х 10 дн.) = 31 грн. 03 коп., за червень 2008 року (481 грн. х 30% - 48 грн. 10 коп.) = 96 грн. 20 коп.; за липень, серпень та вересень 2008 року (482 грн. х 30% - 48 грн. 20 коп.) = по 96 грн. 40 коп.; за жовтень, листопад та грудень 2008 року (498 грн. х 30% - 49 грн. 80 коп.) = по 99 грн. 60 коп.
Щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, на чому наполягає відповідач як на підставі для відмови у задоволенні позову, то дійсно у відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.
Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду, посилаючись на те, що його права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів, Законів України, грубе порушення його конституційних прав тривало певний час та позивач в силу свого похилого віку страждає низкою захворювань, що позбавляло його можливості звернутися до суду вчасно. Згідно ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Суд вважає, що позивачеві слід поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки прийшов до висновку про поважність причини його пропуску, так як він має похилий вік, в силу якого страждає низкою захворювань, що позбавляло його можливості звернутися до суду вчасно, його конституційні права грубо порушувались державою тривалий час.
На підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, задовольняючи позовні вимоги позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, слід присудити на його користь судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.
На підставі ст.3, ч.2 ст.19, ч.3 ст.51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», к еруючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Костянтинівському районі Донецької області про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх порушених прав, визнання протиправною відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної соціальної допомоги дітям війни та зобов’язання здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 рр. задовольнити частково.
ОСОБА_1 поновити пропущений строк звернення до суду.
Визнати протиправною відмову У правління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та щодо виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 710 (сімсот десять) грн. 90 коп. та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 715 (сімсот п’ятнадцять) грн. 23 коп., а всього 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 13 коп.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 22 вересня 2009 року.
Складання постанови у повному обсязі відкладено відповідно до ст. 160 КАС України. Постанова у повному обсязі виготовлена 25 вересня 2009 року та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя:
Надруковано в нарадчій кімнаті.