Справа № 2а – 414/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2009 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючий суддя Большаков Ю.М.
із секретарем Вальшиним І.Н.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Бахчисарай справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, інспектора АПОДАЇ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3
про визнання недійсним і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся 15.05.2009 року у Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим з позовною заявою у порядку адміністративного судочинства, де виклав вимоги поновити строк на оскарження постанови серії АК НОМЕР_1 скасувати і визнати недійсною зазначену постанову, котрі мотивував тим, що за порушення п. 8.4 Правил дорожнього руху України (надалі ПДРУ) на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) гривень. Але в день, який вказано в протоколі, він зазначеним автомобілем не керував.
Ухвалою суду від 17.09.2009 року ОСОБА_1 строк для звернення до суду поновлено (а. с. 59).
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і пояснив, що крім нього право керування автомобілем «Honda» державний номер НОМЕР_2 є у його брата, який і міг порушити ПДРУ, поставив під сумнів час встановлення знаку, який забороняє зупинку транспортних засобів. Надав суду для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Honda accord».
Представник відповідача позовні вимоги не визнав і пояснив, що відповідач порушив Правила дорожнього руху України і на нього обґрунтоване накладене адміністративне стягнення, що підтверджується фотокартками, зробленими на спеціальному технічному засобі «ВИЗИР» і документами службового обігу.
Заслухавши пояснення осіб, які прийняли участь по справі, вивчивши надані письмові докази, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
При перевірці доводів позивача доказами судом встановлене, що 03.01.2009 року о 13 годині 35 хвилин в місті Сімферополь інспектором роти ДПС відділу ДАЇ м. Сімферополя було зафіксовано правопорушення ПДР України за допомогою прибору «Визир» № 0711182, що на вул. Київська в м. Сімферополь водій автомобілю «Honda accord» державний номер НОМЕР_2 вчинив зупинку в зоні дії знаку «Зупиняться заборонено» (а. с. 42 – 43). 04.01.2009 року на підставі фотокарток інспектором роти АП ВДАІ ст. лейтенантом міліції ОСОБА_3. ухвалене постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АК НОМЕР_1 яким ОСОБА_1, як власник зазначеного автомобілю, за вчинене правопорушення на підставі п. 15.9 ПДРУ, ч. 1 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення притягнутий до адміністративного покарання у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень (а. с. 41).
Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху України, даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право керувати автомобілем «Honda accord» державний номер НОМЕР_2 (а. с. 63).
Оскільки доводи позивача про те, що на час виявлення правопорушення він не керував транспортним засобом, водій якого порушив Правила дорожнього руху України відповідачем не спростоване, тому як суду не надане відповідачем будь-яких доказів про правомірність винесеної постанови, якими на погляд суду могли бути пояснення правопорушника, свідків або інші, через що суд вважає, що відповідач не довів суду доказами правомірність своїх дій, через що суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і тому ОСОБА_1 не може бути суб’єктом адміністративного правопорушення.
Способи захисту прав та інтересів суб’єктів адміністративних правовідношень визначено ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, з котрих суд з урахуванням недійсною і скасування незаконної постанови.
Згідно до ст.. 94 КАС України судові витрати суд не розподіляє.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 94, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити. Постанову серії АК НОМЕР_1 від 04 січня 2009 року про накладення штрафу у розмірі 300 (триста) гривень на ОСОБА_1 визнати недійсною і скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.
Постанова набирає законної сили через десять днів після ії оголошення. Якщо постанову оскаржено, вона набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського Апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бахчисарайський районний суд в порядку та строки, передбачені ст.. 186 КАС України.
Головуючий
суддя