Справа № 2 - 2196/2009  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Бахчисарайський районний суд   Автономної Республіки Крим у складі:

головуючий суддя                 Большаков Ю.М.

із секретарем                     Мінабілєвим Е.М.

за участю     позивача                     ОСОБА_1

        відповідача                             ОСОБА_2

представника     відповідача                     ОСОБА_3    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Бахчисарай цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про визнання таким, що втратив право користування житловими приміщеннями, відміну реєстрації                

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 07.05.2009 року у Бахчисарайський районний суд з позовною заявою, де заявив вимоги визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилими приміщеннями у будинку АДРЕСА_1 і відмінити реєстрацію. Позов мотивований тим, що він є власником домоволодіння за спадкуванням, відповідачу надавав згоду на прописку з 25 травня 2007 року, оскільки він був чоловіком його сестри, але у вересні 2008 року він залишив будинок і став проживати за іншою адресою, а 22 листопада 2008 року шлюб був розірваний. На пропозиції знятися з реєстрації нічого не відповідає, а оскільки відсутній за місцем реєстрації понад шість місяців, то втратив право на користування житловими приміщеннями. Вимоги щодо скасування реєстрації мотивовано тим, що вона перешкоджає розпоряджатися належним позивачеві будинком.

У судовому засіданні позивач просить позов задовольнити і пояснив, що ОСОБА_2 лаявся з його сестрою, через що в них сім'я розпалася, відповідач залишив будинок і понад шість місяців проживає за іншою адресою, тобто наявна обставина за якою позов повинен бути задоволеним. Це необхідно йому для того, щоб продати будинок і уїхати жити в іншу місцевість.                                                         Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали і пояснили, що у серпні 2007 року ОСОБА_2 познайомився з сестрою позивача ОСОБА_4, у вересні вони одружилися і за згодою позивача ОСОБА_2 був прописаний. Спочатку все було добре, але через зловживання колишньої дружини ОСОБА_2 алкоголем в них у сім'ї були сварки, потім вона привела чоловіка, щоб спровокувати свару і бійку, але цього їм не вдалося. Оскільки ОСОБА_2 з будинку не уходив, у початку жовтня його вигнали з будинку у гараж, де він ночував. Маючи намір поліпшити побутові умови ОСОБА_2 зібрав речі і шукав інше житло, через то що житла він не знайшов через 3-4 дня повернувся, але його у будинок колишня жінка та ії мати не впускали і він був змушений увійти, після чого жив у гаражах, знайомих. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідки з боку позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5,  ОСОБА_6, ОСОБА_7 суду показали, що до шлюбу з ОСОБА_2 ОСОБА_4 проживала разом з матір'ю у будинку АДРЕСА_1. Спочатку вона та відповідач проживали невеликий час без шлюбу, потім у листопаді 2007 року одружилися. Після цього ОСОБА_2 змінився, став обижати мати своєї жінки, доньку, через що стан здоров’я мати погіршився, ії надавалася медична допомога. ОСОБА_2 дійсно збудував гараж, але тільки для своєї машини. Потім подружжя стали сваритися, тоді влітку 2008 року ОСОБА_2 забрав свої речі і залишив будинок, після чого у листопаді 2008 року шлюб був розірваний. 26.07.2009 року ОСОБА_2 намагався

війти у будинок, але його не пустили, оскільки ОСОБА_4 вже живе з чоловіком, який має намір стати ії подружжям.                                         Свідок з боку відповідача ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_2 він знає коло восьми років, йому відомо, що спочатку той зустрічався з ОСОБА_4, потім вони одружилися. Літом 2009 року ОСОБА_2 звертався до нього і просив  надати можливість прати речі і пояснив, що вони з ОСОБА_4 посварилися, тому як вона зловживає алкогольними напоями. Допомагав ОСОБА_2 будувати гараж, розвантажував пісок та щебінку, при сварках присутній не був, знає про них з слів людей на ринку.                                     Заслухавши пояснення сторін, представника, свідків, вивчивши надані письмові докази суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.                                                         Відповідно до ст.. 10, 11, 60, 61 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.                     При перевірці обставин виниклого спору доказами судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом будинок АДРЕСА_1 належить з 05 листопада 2002 року ОСОБА_1(а. с. 10), у якому відповідно довідки виконавчого комітету Углівської сільської ради Бахчисарайського району № 323/02-8 від 30 квітня 2009 року проживають і зареєстровані ОСОБА_9 - мати, ОСОБА_4 – сестра, ОСОБА_10 - племінник, ОСОБА_2 – зять ОСОБА_1 (а. с. 12). 22 листопада 2008 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірваний, про що свідчить копія свідоцтва про розірвання і шлюбу (а. с. 13) і ця обставина будь-ким не оспорюється. Згідно акту, копія якого наявні в матеріалах справи (а. с. 11), оригінал надане позивачем у судовому засіданні, ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_1, але фактично не проживає з вересня 2008 року.         Спір виник з житлових правовідносин, пов'язаних із правом приватної власності на житло, а тому при розв’язуванні його суд керується нормами Цивільного кодексу України.         Згідно до ст.. 383 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ), власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї. Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦКУ член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлене домовленістю між ним і власником житла або законом. Статтею 156 Житлового кодексу України встановлене, що припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.                     З наданих сторонами доказів суд дійшов до висновку, що відповідач як колишній член сім'ї власника будинку відсутній за місцем реєстрації менш, ніж один рік, причина у цьому випадку істотного значення не має, але з пояснень свідків, змісту відеозйомки, яку відповідач та його представник надали у судовому засіданні і яка оглядалася суд дійшов до висновку, що колишня дружина відповідача, інші члени сім'ї перешкоджають ОСОБА_2 проживати за місцем реєстрації, що свідчить про те, що вимоги позивача не засновані на законі. Одночасно суд зазначає, що підстав для задоволення вимог про скасування реєстрації ОСОБА_2 також не існує.                                                         У відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного і ст. 383, 405 Цивільного кодексу України, ст.. 156 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд в строки і у порядку, визначених ст. ст.. 294, 295 ЦПК України.

Головуючий                                                       суддя