Справа № 2а-558/2009 року
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2009 р. с. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Кондрак Н.Й.
при секретарі Хайрлаєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу,
В С Т А Н О В И В:
16 червня 2009 року позивач звернувся в Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов’язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.
Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Надав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника.
Оскільки учасники процесу не з’явились в судове засідання і надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд на підставі ч.3 ст. 122 КАС України ухвалив здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України, від 01.03.2001, № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Він є головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на Пенсійний фонд покладене керівництво та управлінь солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управлінь Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду. Згідно з п.п. 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженою Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року 16 8-2. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії. Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України. Таким чином, суд приходить до висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальній захист дітей війни», ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі АРК.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1. На кінець Великої Вітчизняної війни (2 вересня 1945 року) їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни. Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, № 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно з ч.1 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Відповідно до ч. 3 ст.62 Закону України від 19.12.2006 № 489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%.
Відповідно зі ст.58 Закону України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно здійснювати за наступною формулою:
Щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік дорівнює 1290,60 гривень
Січень - березень (350 гривень х 30%) х 3 місяця = 315 гривні;
Квітень-вересень (359 гривень х 30%) х 6 місяців = 646,20 гривень;
Жовтень-грудень (366 гривень х 30%) х 3 місяця = 329,40 гривень
Щомісячна державна соціальна допомога за 2007 рік дорівнює 1453,71 гривень:
Січень - березень (380 гривень х 30%) х 3 місяця = 342 гривень;
Квітень-вересень (406 гривень + (406 грн. х 1% ) х 30% х 6 місяців = 738,11 гривень;
Жовтень-грудень (411 гривень + (411 грн. х 1% ) х 30% х 3 місяця = 373,60 гривень
Щомісячна державна соціальна допомога за 2008 рік дорівнює 1274,50 гривень:
Січень - березень (470 гривень х 30%) х 3 місяця = 423 гривні;
Квітень-червень (481 гривень х 30%) х 3 місяців = 432,90 гривень;
Липень-вересень (482 гривні х 30%) х 3 місяця = 433,8 гривень.
Жовтень-грудень – (498 грн. х 30%) х 3 місяця = 448,20 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 №6-рп/2007 «У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст.29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч. 1 ст.66, пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45. 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії) визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111, та п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу І, пунктів 61,62, 63,66 розділу II, п. З розділу III Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. підпункт 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р.» визнаний неконституційним. Рішення Конституційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Суд враховує, що рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2007-2008 роках необхідно керуватися статтею 6 Закону країни "Про соціальний захист дітей війни", а не положеннями Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які визнані неконституційними. Відповідно, позивач має право отримувати допомогу в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» за період з липня по грудень 2007 року та з травня по грудень 2008 року, тобто з дня набрання чинності рішеннями Конституційного Суду України, оскільки позивач за час, що залишився до закінчення відповідного місяця, не втратив право вимоги отримати дану допомогу. В той же час згідно наданої УПФУ в Ленінському районі АР Крим відповіді (а.с 19), позивачу сплачено надбавку за січень-березень по 47 грн. щомісячно, квітень-червень по 48,10 грн. щомісячно, липень-вересень по 48.20 грн. щомісячно, жовтень-грудень по 49,80 грн. щомісячно, а всього 579,30 грн. за 2008 рік. Дана сума в розрахунку, наданому позивачем, не врахована. Факт її отримання позивачем неоспорений.
Таким чином, відповідачем недоплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога дітям війни згідно наступного розрахунку:
Місяць Прожитковий мінімум Надбавка
30% Сплачено Підлягає сплаті
червень 481 144,30 48,1 96.20
Липень 482 144,60 48,2 96.40
Серпень 482 144,60 48,2 96.40
Вересень 482 144,60 48,2 96.40
Жовтень 498 149,40 49,8 99.60
Листопад 498 149,40 49,8 99.60
грудень 498 149,40 49,8 99.60
всього 684,20
У запереченнях на позов відповідач не погодився з позовом, оскільки вважає, що законодавчими актами України не врегульоване питання розміру мінімальної пенсії за віком для Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", суд не може приймати за основу розрахунку мінімальний розмір пенсії, визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки він застосується виключно для визначення розмірів пенсій, встановлених Законом. Суд вважає, що вказані доводи відповідача не можуть бути враховані при вирішені справи. Судом встановлено, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"' розраховується на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-ІУ. Згідно ч. 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, люди її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд також зазначає, що ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У запереченнях проти позову відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.
В позовній заяві позивач просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів. Причиною пропуску строку позивач зазначила той факт, що вона дізналася, що її права порушені відповідачем лише 02.04.2009 року від своїх дітей, про належний розмір їй повідомлено не було.
Суд вважає, що дані доводи не можуть бути визнані поважними причинами пропуску даного строку, оскільки позивач щомісячно отримувала пенсію і знала про її розмір, живе в суспільстві, тобто мала знати про належні їй виплати. Кріми того, нею не надано доказів поважності пропуску строку.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду в червні 2009 року, суд вважає, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду. Частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд визнає причину пропуск строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Оскільки поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог про нарахування щомісячної державної допомоги за 2006-2007, травень 2008 року позивач не надав, суд вважає, що підстави для поновлення зазначеного строку відсутні.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, але позивачем без поважних причин пропущений встановлений статтею 99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, в свою чергу, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строків, встановлених частиною І статті 100 КАС України, суд вважає, що позов в частині позовних вимог за 2006-2007, травень 2009року не підлягає задоволенню з мотивів пропуску строку для звернення з позовом до суду.
Крім того, суд також вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача виплати позивачу державну соціальну допомогу за червень-грудень 2008 року у розмірі 684,20грн, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача та виконання судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод чи інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, оскільки вихід за межі позовних вимог в такий спосіб також не суперечить правилу, зазначеному частиною 3 статті 52 КАС України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 КАС України
В користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 8-15,14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати відповідача ОСОБА_2 пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за червень-грудень 2008 року у розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути в користь ОСОБА_1 з державного бюджету України судовий збір 0 грн. 59 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Ленінський районний суд при умові подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Кондрак Н.Й.