Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2009 р. Справа № 11055/08/0570
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
суддів Христофорова А.Б., Масло І.В.
при секретарі Мичак О.С.
за участю
позивача ОСОБА_1.
представника позивача Головіна О. В.
представників відповідачів Пермінова О.О.
розглянувши в судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східної митниці, Державної митної служби України про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся з позовом до Східної митниці, Державної митної служби України про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначив, що наказом № 223 від 19.07.1995 р. він був прийнятий на роботу на посаду інспектора Донецької митниці.
Наказом СРМ від 29.12.2006 р. № 8-к він був прийнятий на посаду головного інспектора митного поста «Донецьк – аеропорт» в порядку переводу з Донецької митниці.
Державною митною службою України наказом від 29.01.2008 р. № 61 проголошено ліквідацію Східної регіональної митниці.
На виконання даного наказу Державна митна служба України від 25.04.2008 р. видає наказ № 665 - к, яким звільняє позивача з займаної посади з 30.04.2008 р. відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією Східної регіональної митниці.
Позивач вважає, що фактично відбулась не ліквідація, а реорганізація Східної регіональної митниці.
Тому, просить суд визнати протиправним його звільнення та зобов’язати відповідача поновити його на посаді та крім того стягнути з відповідачів зарплатню за весь час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові.
В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Крім того, зі змісту наявних в матеріалах справи письмових заперечень на позовну заяву, які надійшли з Державної митної служби України вбачається, що відповідно до ст. 14 та ст. 15 МК України ліквідована Східна регіональна митниця та новостворена Східна митниця мають різний статус.
Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та заперечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.
Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Крім того, за інформацією Східної регіональної митниці ОСОБА_1. був попереджений про наступне вивільнення 19.02.2008 р., про що свідчить його особистий підпис у відповідному повідомленні.
Тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Від Східної митниці також надійшли письмові заперечення на позовну заяву позивача, у яких, зокрема зазначається, що відповідно до наказу ДМСУ від 15.02.2008 р. № 145, гранична чисельність працівників Східної митниці встановлена на 29 одиниць менше, ніж в Східній регіональній митниці. ОСОБА_2. був попереджений про наступне вивільнення 18.02.2008 р., про що свідчить його особистий підпис у відповідному повідомленні.
Також, Східна митниця вважає, що позивач не вправі вимагати поновити її на посаді заступника начальника митного посту «Донецьк – аеропорт» Східної митниці, так як він таку посаду ніколи не займав і не був переведений в Східну митницю у встановленому порядку.
Тому, просить у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, необхідно з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Судом встановлено, що Наказом Державної митної служби від 29.01.2008 р. № 61 «Про ліквідацію митних органів», керуючись статтями 14 і 15 Митного кодексу України, відповідно до Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 940 з метою оптимізації діяльності й структури митних органів ліквідовано з 01.05.2008 року Східну регіональну митницю.
Наказом Державної митної служби № 665-к від 25.04.2008 року Тюльпан Ігор Анатолійович, заступник начальника митного посту «Донецьк – аеропорт» Східної регіональної митниці, звільнений з займаної посади 30.04.2008 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією Східної регіональної митниці.
Наказом Державної митної служби від 29.01.2008 р. № 64 «Про створення нових митниць і зміну зон діяльності деяких митниць» створено Східну митницю та установлений код Східної митниці - 700000000.
Наказом №64 підпорядковано Східну митницю Державній митній службі України, визначено зоною її діяльності м. Донецьк, Артемівський, Великоновосілківський, Волноваський, Добропільський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Олександрівський, Слов'янський, Ясинуватський райони Донецької області, міста Краматорськ, Дружківка, Авдіївка, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Єнакієве, Красний Лиман, Макіївка, Новогродівка, Селидове та території зон митного контролю, митних ліцензійних складів і складів тимчасового зберігання (у тому числі території, що будуть використовуватися за таким призначенням), які розташовані в інших районах Донецької області, власниками яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що перебувають на обліку в Донецькій митниці, місцем розташування - м. Донецьк.
Вказані обставини визнаються сторонами і згідно ст.72 КАС України доказуванню не підлягають.
Суд вважає, що твердження позивача щодо проведення у Державній митній службі України не ліквідації, а реорганізації структурного підрозділу – Східної регіональної митниці, що її правонаступником стала Східна митниця безпідставним з огляду на наступне.
Положенням про Державну митну службу України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 р. № 940, визначено, зокрема, що Державна митна служба України створює, реорганізує та ліквідує регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації.
Згідно із ст. 14 та ст. 15 Митного кодексу України вказані установи є юридичними особами.
Відповідно до вказаних норм наказом Державної митної служби України від 29.01.2008 р. № 61 ліквідовано Східну регіональну митницю, яка мала ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 34667116.
Пунктом 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 118, встановлено, що ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Код у разі перетворення юридичної особи зберігається лише за правонаступником. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В усіх інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її коду новоствореним суб'єктам, забороняється.
Наказом Державної митної служби України від 29.01.2008 р. № 64 створена Східна митниця, яка отримала код ЄДРПОУ- 35793589.
Крім того, в жодному з наказів Державної митної служби України від 29.01.2008 N 61 та N 64, які не визнані незаконними та не скасовані, не вказується правонаступництво Східної регіональної митниці, окрім п.12 Наказу №64, який визначає правонаступником Східну митницю - у разі звернення колишніх посадових осіб Східної регіональної митниці лише в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям, пенсія яким призначена на умовах і відповідно до норм Закону України «Про державну службу».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше, ніж за два місяці.
На виконання вказаних норм позивача письмово попереджено під розпис 19.02.2008 про наступне звільнення у зв'язку з ліквідацією Східної регіональної митниці, а Наказом Державної митної служби №665-к від 25.04.2008 року звільнено з 30.04.2008 року з посади головного інспектора митного посту «Донецьк – аеропорт» Східної регіональної митниці.
Крім того, Пленум Верховного Суду України у п. 19 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 N 9 звертає увагу на те, що при ліквідації підприємства (установи, організації) правила п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. У цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.
Суд вважає, що при звільненні ОСОБА_1 порушень чинного законодавства не було допущено, відповідно до чого не підлягає скасуванню наказ Державної митної служби України № 665-к від 25.04.2008 р.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1. про поновлення його на посаді та стягнення на його користь заробітної плати за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Оскільки в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що при звільненні позивача порушень чинного законодавства не було допущено, тому зазначені позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням наданих повноважень; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
З урахуванням ст.71 КАС України, яка зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов до висновку про недоведеність вимог позивача, а тому вони не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд, –
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Східної митниці, Державної митної служби України про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу – відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 20 липня 2009 року.
Повний текст постанови складений 25 липня 2009 року.
Головуючий суддя Галатіна О.О.
Судді