Справа №22-11452/2006                   Головуючий у і інстанції Владимирської П.А.

Категорія - 34                                        Доповідач Ігнатова Л.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Краснощокової Н.С., суддів Ігнатової Л.Є., Маширо О.П. при секретарі Тимченко Г.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру сплачуваних аліментів на неповнолітню дитину.

встановив:

ОСОБА_1 звернувлась до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2, задоволені.

Зменшений розмір аліментів, стягнутих постановою судді Селидівського міського суду від 25.09.1996 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 з 1/4 частини до 1/6 частини усіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог позивачу відмовити, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не прийняв до уваги, що донька є інвалідом по зору, що вона два рази на рік проходить стаціонарно курс лікування, після чого носить спеціальні нові окуляри, а все це потрібує великих коштів. Відповідач крім аліментів ні якої допомоги на утримання дитини не надає.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідачки, позивача, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходилися у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, яка проживає з відповідачкою. Згідно з постановою Селидівського міського суду Донецької області від 25.09.1996 року з відповідача стягуються аліменти по 1/4 частини щомісячно на утримання доньки ОСОБА_3 до її повноліття. У 2001 році позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 і ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них з дружиною народився син ОСОБА_5 а ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син ОСОБА_6. Його дружина не працює, знаходиться у відпусці по догляду за дитиною. Тобто його сімейний та матеріальний стан змінився.

Відповідно до вимог ч.1ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров"я когось із них.

Задовольняючи позовні вимоги та зменшуючи розмір аліментів на утримання доньки з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що змінився матеріальний та сімейний стан позивача. Тобто суд врахував наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, непрацездатну дружину, яких він зобов'язаний також утримувати.

Розглядаючи справу, суд повно , всебічно і об'єктивно перевірив доводи та заперечення сторін, встановленим фактам та доказам дав правильну правову оцінку, правильно застосувавши норми матеріального і процесуального права, дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

В рішенні суду наведені переконливі мотиви, з яких суд дійшов такого висновку, ці мотиви не протирічать вимогам закону.

Постановлене судове рішена є законним й обгрунтованим, воно ухвалене з додержанням вимог матеріального і прцесуального права.

Наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до непрвального вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, та керуючись ст. ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховно Суду України.