Судове рішення #6678242

           

                Справа № 2–28/09    

               


            Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  


06 листопада     2009 року     Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, в складі:  

головуючої судді           :  Кривошеї С.С.  

при секретарі           :Фадєєвій Т.Б.  

    позивача ОСОБА_1, представника відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» ОСОБА_2 представника третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Першотравенськ ОСОБА_3,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Першотравенськ, про перерахунок сум відшкодування шкоди в зв’язку з ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків,  

          В С Т А Н О В И В :  


ОСОБА_1 17.05.2002 року звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Першотравенськ про перерахунок сум відшкодування шкоди здоров’ю де просить суд стягнути з відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» на його користь 44765 грн. 00 коп. в рахунок не донарахованих щомісячних сум відшкодування шкоди за період з  1995 року по 2001 року і не донарахованої суми одноразової допомоги 4078 грн. 46 коп., а також витрати на надання йому юридичної допомоги.  

В ході слухання справи в суді позивач ОСОБА_1.Я. повністю підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з мотивів того, що  саме наведений в позовній заяві розрахунок щомісячних платежів та одноразової допомоги по відшкодуванню шкоди завданої при виконанні трудових обов’язків був передбачений Правилами відшкодування шкоди як єдиним, діючим на той час законодавством України, а відповідачі невірно застосували законодавство, що призвело до зменшення розміру цих виплат.  

Представник відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» позов ОСОБА_1 не визнав, пояснивши, що позивачу було вірно нараховано одноразову допомогу та щомісячні платежі сум відшкодування шкоди, тому просить суд відмовити йому в задоволенні позовних вимог.  

Представник відповідача – ВВД ФССНВ у м.Першотравенськ позов ОСОБА_1 не визнала, вважає, що відповідачем – ВАТ «Павлоградвугілля» було вірно нараховані та виплачені суми відшкодування шкоди, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.  


Вислухавши думку сторін і вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:  

Як було встановлено в ході слухання справи позивач ОСОБА_1. раніше перебував в трудових відносинах з шахтою ім.М.І.Сташкова, правонаступником якої нині є ВАТ «Павлоградвугілля», в якості гірничого майстра дільниці МДР, з повним робочим днем в шахті. Внаслідок довгої роботи в тяжких та шкідливих умовах праці, він захворів на професійне захворювання: хронічну дискогенну попереково-крижову полірадікулопатію, в зв’язку з чим 12 грудня 1994 року за висновком Новомосковської  МСЕК, йому було встановлено 55% стійкої втрати професійної працездатності і 3 групу інвалідності (а.с 5). При подальших обстеженнях на МСЕК ступінь втрати працездатності – не змінювався.  

Після  огляду ОСОБА_1 на МСЕК, шахта ім. М.І.Сташкова наказом №819 від 23.12.1994р. нарахувала позивачу одноразову допомогу в розмірі 352254760 крб. (3522 грн. 55 коп.)  і щомісячні виплати по 3522548 крб. (35 грн.23 коп.),  виходячи із середнього заробітку по професії гірничого майстра дільниці МДР  6404632 крб. (64 грн.05 коп.), що склався в листопаді 1994р. по підприємству за посадою гірничого майстра дільниці МДР, та 55% стійкої втрати працездатності,  (а.с.11).  Одноразова допомога відповідачем  сплачена в повному розмірі -НОМЕР_1 крб. в  лютому 1995 року.  

  Починаючи з 12.12.1994 року, позивачу на шахті ім. М.І.Сташкова щомісячні виплати виплачувались на підставі п.12.27 Галузевої угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям, укладеної між Держвуглепромом України і галузевими профспілками 12.02.1992р. з послідуючими змінами і доповненнями, розраховуючи їх розмір виходячи з середнього заробітку, який склався на підприємстві по відповідній професії в місяці, який передував місяцю виплати. За вказаний в позовних вимогах період: з 12.12.1994р. по 01.04.2001р., виходячи з долученої до справи довідки ,  відповідачем були нараховані та сплачені позивачеві  щомісячні виплати на загальну суму   17692 грн. 19 коп.  

  На момент введення в дію з 01.04.2001р. Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності», щомісячні виплати відшкодування шкоди завданої здоров’ю  ОСОБА_1 становили   по 389 грн.92 коп   .  


  Розглядаючи спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що для їх правильного врегулювання необхідно зробити розрахунок виплат по відшкодування шкоди відповідно до Правил відшкодування шкоди і інших нормативних актів, в діючій на той час редакції, з порівнянням  з фактичними виплатами,  сплаченими відповідачами.  

  Вирішуючи питання про порядок обчислення середнього заробітку для нарахування виплат по відшкодуванню шкоди, суд вважає, що це питання врегульовано п.22,23 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №472 від 23.06.1993р. із змінами, внесеними постановою №492 від 18.07.1994р.  

Згідно п.22 цих Правил … по професійному захворюванню, він має визначатись за 12 або останні 3 повні календарні місяці роботи, що передували стійкій втраті працездатності потерпілим.  

Згідно п.23 цих Правил…, види оплати праці, що враховуються при обчисленні середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення.  

На момент виникнення правовідносин, який визначається днем встановлення МСЕК позивачу стійкої втрати працездатності –1   2.12.1994р.,   це питання було врегульовано:  

- ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р.., згідно якої, «до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які  нараховується внески на обов’язкове державне пенсійне забезпечення….  

У заробіток для обчислення пенсії   включається за відповідні  періоди     допомога по тимчасовій непрацездатності чи середній заробіток, що зберігається за працівником.   »  

Нормативними актами, які визначали види оплати праці, на які нараховується  внески на пенсійне забезпечення були:  

- Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р., згідно ст.5 якого «До сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються:  

а) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню,   крім допомоги по тимчасовій непрацездатності   (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною)…»  

- Декрет Кабінету Мністрів України  від 31.12.1992р. «Про оплату праці», згідно ст.11 якого, оплата щорічних відпусток, оплата праці переведених за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу і т.п. виплат – є гарантованою оплатою передбаченою КЗпП України під час роботи працівника.  

  Таким чином,  як допомога по тимчасовії втраті працездатності, так і оплата відпусток – визначались законодавством  доходом, який підлягав оподаткуванню і на який нараховувались внески на пенсійне забезпечення. А отже,  місяці роботи, в яких потерпілому були проведені оплата відповідних періодів перебування в відпустці, або коли він був відсутнім на роботі з причин тимчасової непрацездатності і випадках, коли за ним зберігався середній заробіток – підлягаєть врахуванню при визначенні середнього заробітку, з якого мають визначатись виплати по відшкодуванню шкоди.  

Такий порядок визначення видів оплати праці, на які нараховуються внески по пенсійному забезпеченню і які відповідно до п.23 Правил… мають бути  враховані при обчисленні середного заробітку для визначення розміру виплат відшкодуванню шкоди, передбачено також:  

- п.16,23 Інструкції «     Про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів», затвержденої постановою Правління пенсійного Фонду Уркаїни №5-5 від 10.06.1994р., зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України  09.09.1994р. за №217/427;  

- постановою КМУ №583 від 12.10.92р. якою затверджено «Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховуються страхові внески, та які не враховуються при визначенні середньомісячного заробітку для обчислення пенсій»  

- роз’ясненням Міністерства Праці України  від 09.12.1996р. №ДІП-4145 «Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення розміру відшкодування шкоди» - стосовно видів оплати праці взагалі і в вугільній галузі зокрема .  

- п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. (із змінами за №7 від 08.07.94р. та №11 від 30.09.94р.) «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»  

Згідно наданої відповідачем довідки, з розшифровкою видів оплат та застосуванням коефіцієнтів підвищення посадових окладів (які застосовувались на підприємстві відповідача по день встановлення позивачу стійкої втрати працездатності – 12.12.1994р.) до виплат на які нараховуються внески на пенсійне забезпечення, з врахуванням виплат по вислузі років, - особистий середньомісячний заробіток ОСОБА_1, в гривневому еквіваленті складав: з грудня 1993р. по листопад 1994р. - за   12   місяців –   82 грн. 67 коп.   , з вересня 1994р. по листопад 1994р. -  за   3   місяці –   67 грн. 69 коп.   При цьому всі 12 місяців є повними, оскільки оплата проведена за повну кількість робочих днів відповідного місяця.  

Середній заробіток по професії позивача – гірничого майстра дільниці МДР за місяць перед встановленням стійкої втрати працездатності – 12.12.1994р., з якого відповідач своїм наказом №819 від 23.12.1994р., посилаючись на п.12.27 Галузевої угоди…, нарахував йому виплати відшкодування шкоди, становив   64 грн. 05 коп.  

Згідно п.12.27 Галузевої угоди…, середній заробіток, який склався за минулий місяць по професії потерпілого, може братись для розрахунку виплат відшкодування шкоди, якщо він є більшим його особистого заробітку взятого за Правилами…  

В даному випадку більшим є особистий заробіток   82 грн.67 коп.,   визначений за 12 останніх місяців роботи позивача перед МСЕК за Правилами відшкодування шкоди…., а тому саме він мав бути застосованим для визначення позивачу розміру виплат по відшкодуванню шкоди.  

  З врахуванням вищевказаного, з 12.12.1994р. - з дня встановлення МСЕК позивачу 55% стійкої втрати професійної працездатності виплати відшкодування шкоди мали бути розраховані таким чином:  


- одноразова допомога повинна була становити   4546 грн.85 коп   .   .   з розрахунку: 82,67 грн. х 55 = 4546,85 грн.   Недоплата   по одноразовій допомозі становить   1024 грн.30 коп.   з розрахунку:  

  4546,85 грн. – 3522,55 грн. = 1024,30 грн.  

 

 

- щомісячні виплати відшкодування шкоди мали становити   по 45 грн. 47 коп   . з розрахунку: 82,67 грн. х 55% = 45,47 грн.  

За грудень 1994р.:   45,47 грн   . : 31дн. х 20дн.           =     29,34 грн.  

З 01.01.95р. по 01.02.95р.:   45,47 грн   . х 1 міс.           =   45,47 грн.  

З 01.02.95р. по 01.06.95р.: 45,47 грн. х 2.15   = 97,76 грн   . х 4 міс.     =   391,04 грн   .  

З 01.06.95р. по 01.09.95р.: 97,76 грн. х 1.1 =   107,54 грн   . х 3 міс.     =   322,62 грн.  

З 01.09.05р. по 01.04.96р.: 107,54 грн. х 2.0 =   214,48 грн   . х 7 міс.     =   1501,36 грн.    

  Пунктом 1 Указу Президента України №41/96 від 09.01.1996р.   «   Про додаткові заходи щодо матеріального і морального заохочення працівників вугільної промисловості»,міністерства і відомства були зобовя»занні  «   визначити   умови оплати праці,   розміри тарифних ставок і схеми посадових окладів працівників вугільної промисловості   та шахтного будівництва з урахуванням умов складності праці, здійснивши їх перегляд з метою збільшення   у межах наявного фонду споживання   ».  

На виконання цього Указу,  Міністерством вігільної промисловості України було видано одноіменний наказ за №72     від 04.03.1994р., яким структуру заробітної плати було змінено: було підвищено тарифні ставки та посадові оклади, за рахунок зменшення інших її складових виплат (доплат, надбавок, винагород, премій),   в межах наявного фонду споживання   , без збільшення загального розміру заробітної плати. При цьому тарифна частина заробітної плати на підприємствах вугільної галузі була збільшена на коефіцієнт 2.38 за рахунок зменшення додаткових видів оплати праці, в межах наявних фондів оплати праці станом на 01.04.1996р., що підтверджується довідкою відповідача про розмір фонду заробітної плати по підприємству в березні і квітні 1996р.  

    При такій особливості застосування цього коефіцієнту, слід враховувати вимоги абз.5 п.28 Правил… в редакції постанови КМУ №492 від. 18.07.1994р. про те що «перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну допомогу) проводиться у разі: …підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також  заробітної плати відповідно до колективного договору».  

  Виходячи зі змісту цієї норми, та значення терміну «втрачений заробіток», для визначення у цьому випадку порядку перерахування розміру  відшкодування шкоди, для їх збільшення, визначальним є термінологія  «у разі підвищення тарифних ставок», а не «на коефіцієнт підвищення тарифних ставок».  

  Тобто, в даному випадку, виходячи з умов, визначених Указом Президента України №41/96 від 09.01.1996р., перерахунок розміру відшкодування шкоди мав проводитись одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів, шляхом збільшення суми відшкодування шкоди   на величину  фактичного збільшення заробітної плати.    

    По співвідношенню середньої заробітної плати, яка склалась на шахті «ім.М.І.Сташкова» по  професії гірничого майстра дільниці інших дільниць, після попереднього підвищення посадових окладів: в вересні 1995р. – 294,54 грн.,  з середньою заробітною платою – квітня 1996р. – 299,00 грн., фактичний коефіцієнт росту заробітної плати  становить 1.01514.     А тому саме цей коефіцієнт мав бути застосованим при перерахунку позивачу розміру  щомісячних виплат з 01.04.1996р.  

Таким чином щомісячні виплати позивача в подальшому мали становити:  

З 01.04.96р. по 01.07.98р.: 214,48 грн. х  1.01514 =   217,73     грн   . х 27 міс. =   5878,71 грн.    

З 01.07.98р. по 01.09.99р. по   217,73 грн.   х  14 міс.           =   3048,22 грн.  

оскільки , з врахуванням змін внесених до п.22 и п.28 Правил … постановою КМУ №1100 від 03.10.97р. розрахунковий заробіток з застосуванням з 01.07.98г. коефіцієнта 1.146 в перерахунку на 100% втрати працездатності (217,73 х 1.146 : 55 х 100 =   452,48 грн   .), так і без його застосування (217,73 грн. : 55 х 100 =   395,87 грн   .) - перевищує середній заробіток за його посадою гірничого майстра, який склався  після його застосування  в липні 1998р. –   328,80 грн   .  

З 01.09.99р. по 01.07.2000 р   : 217,73 грн   . х 10 міс           =   2177,30 грн   .  

оскільки, з врахуванням змін внесених до п.22 и п.28 Правил … постановою КМУ №1100 від 03.10.97р., застосування з 01.09.99р. коефіцієнта 1.293 в перерахунку на 100% втрати працездатності (217,73 х 1.293 : 55 х 100 =   511,86 грн   .), так і без його застосування (217,73 грн. : 55 х 100 =   395,87 грн   .)  перевищує середній заробіток за посадою гірничого майстра, що склався після його застосування в вересні 1999р. –   376,33 грн   .    

    З 01.07.2000р. по 01.04.2001р.: 217,73 грн. х 1.367 =   297, 64 грн.   х 9 міс. =   2678,76 грн.  

оскільки , з врахуванням змін внесених до п.22 и п.28 Правил … постановою КМУ №1100 від 03.10.97р. застосування з 01.07.98г. коефіцієнта 1.367 в перерахунку на 100% втрати працездатності (217,73 х 1.367 : 55 х 100 =   541,16 грн   .) не перевищує середній заробіток за посадою гірничого майстра дільниці ВТБ, який склався  після його застосування  в липні 2000р.   – 708,95 грн.  


Всього з 12.12.94р. по 01.04.2001р., за заявлений в позові період, відповідальність за який несе відповідач ВАТ «Павлоградвугілля», відповідно до Правил відшкодування шкоди… позивачу мало бути нараховані  щомісячні виплати на загальну суму:  

  29,34+45,47+391,04+322,62+1501,36+5878,71+3048,22+2177,30+2678,76=16072,82 грн.  


За цей же період, згідно довідки відповідача , позивачу фактично сплачено   17692 грн. 19 коп.  

  Переплата по щомісячним виплатам за цей період складає   1619 грн. 37 коп   . з розрахунку: 17692,19грн – 16072,82 грн. = 1619,37 грн.  

  Вирішуючи спір, в межах позовних вимог позивача, суд вважає, що відповідно п.41, ч.2 п.43 Правил відшкодування шкоди і ст.71 ЦК України 1963 року  (з  урахуванням правила п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003р.), п.1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодуванню шкоди (з наступними змінами),  загальний строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого права (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. У випадку коли вимоги потерпілого стосується перерахунку сум щомісячних платежів, раніш визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову, кошти стягуються за час що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.  

  Позивач ОСОБА_1. з позовом про перерахунок виплат відшкодуванню шкоди звернувся до суду   17.05.2002р   . Таким чином, трьохрічний термін позовної давності, за який його позовні вимоги підлягають задоволенню, спливає   17.05.1999р.  

  Оскільки з   01.04.2001р   . виплати проводились Фондом ССНВПЗУ, або за його рахунок, то строк за який позовні вимоги можуть бути задоволені за рахунок відповідача ВАТ «Павлоградвугілля» обмежується цією датою.  

  За цей період, з 17.05.1999р. по 01.04.2001р.,  згідно наведеного вище розрахунку, відповідач ВАТ «Павлоградвугілля» повинен був сплатити позивачу   5614 грн. 60 коп.   з розрахунку:  

  За травень 1999р.:     217,73 грн   : 31дн. х 15дн.       = 105,35 грн.  

  З 01.06.99р. по 01.09.99р. : 217,73 х 3 міс.         =   653,19 грн.  

  З 01.09.99р. по 01.07.2000р.: 217,73 грн. х 10 міс.     = 2177,30 грн.  

  З 01.07.2000р. по 01.04.2001р.: 297,64 грн. х 9 міс.     =   2678,76   грн.  

Всього:     5614,60   грн.  

    Фактично підприємством ВАТ «Павлоградвугілля» за цей час: з 26.10.1998р. по 01.04.2001р.  позивачу  сплачено   8505 грн. 87 коп.  

За травень 1999р.:     214,00 грн   : 31дн. х 15дн.       = 103,55 грн.  

З 01.06.99р. по 01.04.01р.             8402,32 грн.  

            Всього:               8505,87 грн.    

    Тобто, в цей термін, відповідач ВАТ «Павлоградвугілля» сплатив виплат, по відшкодуванню шкоди завданої здоров’ю позивача   , на 2891 грн. 27 коп.   (8505,87 грн. – 5614,60 грн. = 2891,27 грн.)   більше   порівняно з тими, які в цей період мали бути йому нараховані за Правилами відшкодування шкоди…  

  Станом на 01.04.2001р. відповідач ВАТ «Павлоградвугілля» сплачував позивачеві за рахунок коштів Фонду ССНВПЗУ по   389 грн.92 коп   ., що на 92 грн.28 коп. перевищує той розмір, на який він мав би право при їх розрахунку за Правилами…   - 297 грн.64 коп   .  

    На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про перерахунок і стягнення виплат відшкодування шкоди задоволенню не підлягають:  по одноразовій допомозі – в зв’язку зі сплином строку позовної давності; по щомісячним виплатам і витратам по розгляду справи у суді - за їх безпідставністю.  

Обговорюючи питання про сплату судового збору по справі, суд вважає за можливе віднести його сплату за рахунок держави, а також стягнути з позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільної справи в суді у розмірі 15 (п'ятнадцять ) гривень 00 копійок.  

Керуючись ст.11 Закону України «Про охорону праці» 1992р., п.22,23,28,41,ч.2 п.43,48 Правил відшкодування шкоди… , ст.71 ЦК України 1963р., ст.213-215 ЦПК України, суд  


          В И Р І Ш И В :  


В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до  Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Першотравенськ про перерахунок і стягнення виплат відшкодування шкоди завданої його здоров’ю, за період з 12 грудня 1994р. по 01 квітня 2001р. та одноразової допомоги – відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних справ у розмірі 15 (п'ятнадцять ) гривень 00 копійок.  

Виплати по оплаті судового збору віднести за рахунок держави.  

Рішення суду набирає законну силу після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.  

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано через Першотравенський міський суд на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

 



  СУДДЯ :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація