Справа № 2-926/09  

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

06 листопада 2009 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області  у складі :  

головуючої судді Кривошеї С.С.  

при секретарі  Фадєєвій Т.Б.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну запису дати звільнення з роботи в трудовій книжці.  

В С Т А Н О В И В :  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну запису дати звільнення з роботи в трудовій книжці.  

Позивачка прохала суд зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_2 змінити запис про звільнення в її трудовій книжці БТ-ІІ №6633939 від 14 травня 1992 року з 20 березня 2009 року на 20 квітня 2009 року, посилаючись на те, що 01 грудня 2007 року вона була прийнята на роботу продавцем непродовольчих товарів в магазин «Автозапчастин» ПП ОСОБА_2, ними було укладено трудовий договір № 2007120300001 від 01 грудня 2007 року та зроблено запис №5 від 01 грудня 2007 року про прийняття на роботу. 03 грудня 2007 року їх трудовий договір був зареєстрований в Першотравенському міському центрі зайнятості.  

19 березня 2009 року вона написала заяву про надання їй щорічної основної відпустки з 20 березня 2009 року тривалістю 31 календарний день. 20 березня 2009 року їй були виплачені відпускні в розмірі 566 грн., про що була складена розписка від 20 березня 2009 року.  

Вони домовились з відповідачкою, що після закінчення її відпустки вона буду звільнена за власним бажанням з 20 квітня 2009 року.  

16 квітня 2009 року вони з відповідачкою разом з'явилися до Першотравенського центру зайнятості для реєстрації розірвання трудового договору. Вона     отримала свою трудову книжку та побачила, що відповідачкою зроблений запис про її звільнення 20 березня 2009 року, тобто в перший день її відпустки. Трудовий договір був знятий з реєстрації в Першотравенському міському центрі зайнятості 16 квітня 2009 року.  

На її вимогу змінити запис в трудовій книжці з 20 березня 2009 року на 20 квітня 2009 року відповідачка відповіла відмовою.  

В Першотравенському міському центрі зайнятості їй пояснили, що дійсно відповідачка порушила вимоги трудового законодавства, вона не мала права звільняти її в перший день відпустки, але так як запис про звільнення робить роботодавець то для вирішення цього питання їй необхідно звернутися до суду.  

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, подала суду заяву, в якій просить розглядати справу в її відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

В судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не з’явилась, причини неявки суду не відомі. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.  

Представник третьої особи позовні вимоги визнав в повному обсязі та   прохав суд вирішити спір згідно вимог закону.  

Вивчивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини.  

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 01 грудня 2007 року було укладено трудовий договір, відповідно якого позивачку прийнято на роботу по професії продавець, та встановлено заробітну плату у розмірі 460 гривень. Час виконання трудових обов’язків з 8 до 14 години та, тривалість щорічної оплачуваної відпустки у розмірі 24 календарні дні. Даний договір зареєстрований в Першотравенському міському центрі зайнятості 03 серпня 2007 року за №2007120300001.  

19 березня 2009 року ОСОБА_1 відповідачу була надана заява про надання їй оплачуваної відпустки з 20 березня 2009 року строком 31 календарний день до 19 квітня 2009 року включно, та в цей же день отримала відпускні в сумі 566,58 грн., про що нею була складена розписка ПП ОСОБА_2.  

Згідно домовленості сторін, після закінчення відпустки ОСОБА_1 звільняється за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).  

Ст.ст.74,75 КЗпП України передбачає, що громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.  

Крім того, ст.3 Закону України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15 листопада 1996 року, встановлено, що з   а бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.  

Тобто ОСОБА_1 повинні звільнити 19 квітня 2009 року, тоді як її було звільнено 20 березня 2009 року.  

Згідно п.п.2.10 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої Наказом Міністерства праці України,   Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.  

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольни частково, визнати не дійсним запис про звільнення позивачки від 20 березня 2009 року та зобов’язати відповідачку зробити новий запис про звільнення позивачки від 19 квітня 2009 року.  

На підставі викладеного, керуючись ст.10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, ст.ст.74,75 КЗпП України, Законом України «Про відпустки» №504/96-ВР від 15 листопада 1996 року, «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» затвердженої Наказом Міністерства праці України,   Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року   , суд  

В И Р І Ш И В :  

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати не дійсним запис про звільнення ОСОБА_1 у трудовій книжці БТ-ІІ №6633939 від 14 травня 1992 року від 20 березня 2009 року.  

Зобов’язати приватного підприємця ОСОБА_2 зробити запис про звільнення ОСОБА_1 у трудову книжку БТ-ІІ №6633939 від 14 травня 1992 року від 19 квітня 2009 року.  

В задоволені решти позовних вимог відмовити.  

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення суду набирає законну силу після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.  

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано через Першотравенський міський суд на протязі 10 днів з дня оголошення рішення.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Першотравенський міський суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про  апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: