Справа № 22-12104/2007р. Головуючий в 1 інстанції Мавроді Р.Ф.
Категорія 31 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Андрусь B.C. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків і
встановив:
в апеляційній скарзі позивач оспорює обгрунтованість рішення суду, яким відмовлено в задоволенні позову, і ставить питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову за невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду позивач підтримав доводи скарги, просив про її задоволення, скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
10.10.2006р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідачки, зазначав, що згідно з договором купівлі-продажу від 15.05.2000р. він став власником квартири АДРЕСА_1.
В цій квартирі з моменту її придбання зареєстровані він та відповідачка до т.ч., яка в ній не проживає, а з 19.05.2004р. в квартирі зареєстрована його дружина ОСОБА_3.
За період з 1.11.2003р. до 1.10.2006р. він сплачував за комунальні послуги,
опалення та воду- всього в сумі 2116,97 грн. Плата за надані послуги нараховується,
з урахуванням всіх зареєстрованих в квартирі осіб.
Ним за період з 1.11.2003р. до 19.05.2004р. було сплачено частку відповідачки-288,89 грн., за період з 19.05.2004р. до 1.10.2006р. -471,06 грн., а всього- 759,95 грн.
За воду ним сплачено 382,34 грн., частка відповідачки складає- 191,07 грн. За комунальні послуги ним сплачено за період з 1.11.2003р. до 19.05.2004р.- 59,38 грн., частка відповідачки складає - 29,80 грн.; за період з 19.05.2004р. до 1.10.2006р. ним сплачено 419,39 грн., частка відповідачки складає- 157,27, а всього- 187,07 грн. Загальна сума спричиненої нею шкоди складає 1138,09 грн.
Просив стягнути з відповідачки на його користь, з урахуванням частки дитини, 1138,09 грн.- шкоду, спричинену несплатою комунальних послуг.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до вимог ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Члени сім'ї власника будинку зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах врішуються в судовому порядку.
Відповідно до вимог ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційний суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів у обґрунтування своїх позовних вимог, і ці вимоги грунтуються на законі.
Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу квартири 15.05.2000 року під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою позивач придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 11), 13.11.2001р. шлюб між сторонами був розірваний.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України придбана позивачем за час шлюбу з відповідачкою квартира є спільною власністю подружжя.
Згідно з Домовою книгою відповідачка разом з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з 16.02.2001р. була зареєстрована в цій квартирі (а.с. 7), не була знята з реєстрації в ній і на момент вирішення спору.
З Домовою книги також вбачається, що з 19.05.2004р. в квартирі зареєстрована друга дружина позивача ОСОБА_3 (а.с. 7).
За період з 1.11.2001р. до 1.10.2006р. позивач сплачував комунальні послуги, з урахуванням усіх зареєстрованих в квартирі осіб.
Згідно з довідкою Добропільського ВУВКГ позивачем дійсно сплачено 7.09.2005р. заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що утворилась за період з 6.02.2001р. до 1.11.2003р., в сумі 382,13 грн. (а.с. 12), тобто розмір частки відповідачки складає 191,07 грн.
Згідно з довідкою ДП „Управління соціальної сфери" позивачем сплачено за надані послуги з опалення за період з 1.11.2003р. до 1.10.2006р. 1256,07 грн. (а.с. 13), тобто розмір частки відповідачки складає 471,03 грн.
Згідно з довідкою КП „Простір" сплата позивачем квартирної' плати за період з 1.11.2003р. до 19.05.2004р. склала 59,38 грн., за період з 19.05.2004р. до 1.10.2006р.-419,39 грн.- всього на суму 478,77 грн., тобто розмір частки відповідачки складає 186,96 грн.
Загальна сума витрат з оплати квартирної плати та комунальних послуг з водо- та теплопостачання, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 849,06 грн., при її обчисленні апеляційний суд врахував те, що частка витрат неповнолітньої дитини сторін повинна розподілятися порівну між ними.
Оскільки відповідачка є співвласником вказаної квартири, вона зобов'язана сплачувати квартплату та комунальні послуги з водо- та теплопостачання. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, взяв до уваги те, що з моменту розірвання шлюбу між сторонами до теперішнього часу право користування та володіння спірною квартирою не вирішувалось, відповідачка з дитиною проживала у іншому місці, і дійшов необгрунтованого висновку про те, що позивачем не надано достатньо доказів на підтвердження його дійсних витрат щодо сплати ним комунальних платежів, наявності спричинення йому дійсного збитку. Апеляційний суд вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до вимог п. З ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви: 51 грн.- судовий збір та ЗО грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції, та судові витрати, понесені ним при подачі апеляційної скарги: 25,50 грн.- судовий збір та ЗО грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. З ст. 309, ст.ст. 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21 листопада 2006 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати з оплати квартирної плати та комунальних послуг з
водо- та теплопостачання з у розмірі 849 грн. 06 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 76 грн. 50 коп. та 60 грн.- витрат ні інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.