ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 р. № 42/136т
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачаГринюк І.І. дов. №4 від 05.01.2009 р.
відповідачаВисотенко І.М. дов. №2/5720 від 02.12.2008 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від 12.06.2009 р.
у справі№42/136-т господарського суду м. Києва
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії
доДержавного комітету України з державного матеріального резерву
простягнення 545 315,58 грн.
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії (надалі ВАТ "Укртелеком") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом (з урахуванням збільшених позовних вимог) до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі Держкомматрезерв України) про стягнення 765 493,62 грн. витрат понесених у зв'язку зі зберіганням матеріальних цінностей мобрезерву у період 01.01.-31.12.2005 року та 01.01.-30.09.2006 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.02.2009 року (суддя Хрипун О.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2009 року (судді: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.), позов задоволений частково, з Держкомматрезерву України на користь ВАТ "Укртелеком" стягнуто 664 947,49 грн. основного боргу. Відповідно розподілені судові витрати. В решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані посиланням на те, що відшкодування зберігачу вищезазначених витрат передбачене як Законом України "Про державний матеріальний резерв" так і укладеним між сторонами договором, однак відповідач Доповідач: Шагало В.І.
фактично відмовився ці витрати відшкодовувати; розмір фактично понесених витрат визначений висновком призначеної судом судово-бухгалтерської експертизи.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ВАТ "Укртелеком" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відмови у позові та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправомірно взято до уваги висновки судово-бухгалтерської експертизи, оскільки згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України такий висновок є лише одним із доказів у справі, який суд повинен оцінювати критично. Скаржник також зазначає, що на операції з відповідального зберігання матцінностей ПДВ не нараховується, а суди не надали цій обставині належної оцінки.
Заслухавши в судовому пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що ВАТ "Укртелеком" здійснює відповідальне зберігання матцінностей мобілізаційного резерву Держкомматрезерву України, в тому числі і у період 01.01.2005 року по 30.09.2006 року, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі на відповідальне зберігання та актами перевірок наявності матеріальних цінностей.
Крім того, 14.11.2005 року між ВАТ "Укртелеком" та Держкомматрезервом України підписаний договір №10/16 на відповідальне зберігання матцінностей, за умовами якого останній зобов'язався відшкодовувати зберігачу витрати пов’язані з таким зберіганням. При цьому сторони погодили, що вартість зберігання визначається згідно з Порядком відшкодування витрат підприємствам, установам, організаціям, що здійснюють відповідальне зберігання матеріальних цінностей, затв. Кабінетом Міністрів України.
ВАТ "Укртелеком" щоквартально направляв Держкомматрезерву рахунки на оплату понесених витрат на зберігання, однак, жоден з цих рахунків не був оплачений. Претензія позивача від 24.11.2006 року про сплату заборгованості також залишилась без відповіді.
На підтвердження понесених витрат ВАТ "Укртелеком" на вимогу суду подав ряд первинних документів.
Ухвалою від 22.01.2007 року господарський суд м. Києва призначив судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлені наступні питання:
- Чи підтверджується документально витрати Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" на зберігання цінностей держматрезерву за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року?
- Яку суму складають фактично понесені витрати Дніпропетровської філії ВАТ "Укртелеком" на зберігання цінностей держматрезерву за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року?
- Чи відповідає механізм розрахунку суми витрат…, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №532 від 12.04.2002 року та Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України, затв. Наказом Мінфіну від 30.05.1996 року №111/03?
За висновком №2005/2006 судово-бухгалтерської експертизи у господарській справі №42/136т від 28.05.2008 року документально підтверджуються фактично понесені Дніпропетровською філією ВАТ "Укртелеком" витрати на зберігання цінностей держматрезерву за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року в сумі 664 947,49 грн. Механізм розрахунку суми витрат, що застосовувався позивачем, не відповідає Порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України №532 від 12.04.2002 року та Інструкції про порядок фінансування заходів з мобілізаційної підготовки народного господарства України, затв. Наказом Мінфіну від 30.05.1996 року №111/03. Питання щодо ПДВ також відображено в цьому висновку.
На вищезазначений висновок судово-бухгалтерської експертизи ВАТ "Укртелеком" подані заперечення №25-16 від 17.02.2009 року.
Дослідивши зміст висновку №2005/2006 судово-бухгалтерської експертизи та подані позивачем заперечення, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені в запереченні доводи не знайшли свого документального підтвердження, тоді як названий висновок відповідає наданим позивачем первинним документам.
З приписів ст. 42 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що експертний висновок –це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих в результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованих в ухвалі суду про призначення експертизи питаннях. Висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами статті 43 цього Кодексу як один із доказів у справі.
З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції відзначає, що доводи касаційної скарги фактично зводяться до вимоги переоцінки доказів у справі, що з урахуванням норм ст. 1117 Господарського процесуального Кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, тому не можуть бути підставою для скасування прийнятих у справі рішень. А відтак, касаційна інстанція не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги і скасування постановлених у справі рішень.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 12.06.2009 р. у справі №42/136-т залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.