Справа № 2а- 627/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2009 р. Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді – Бондаренко І.В.
при секретарі – Биковій С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -
В С Т А Н О В И В :
12 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду та вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась, тому бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року за вказаний період є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин просить зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити перерахунок надбавки до пенсії, відновивши строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про факт порушення прав дізнався лише з газети «Діалог інформ» від 26 листопада 2008 року.
Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх в повному обсязі. , також пояснив, що про те, що він має право на 30% надбавку до пенсії як «дитина війни» дізнався в 2006 році при отриманні цього статусу, але позовів не подавав, оскільки тоді ніхто не подавав таких позовів.
Представник відповідача за позовом заперечує, зазначивши, що Управління ПФУ адміністративний позов не визнає посилаючись на те, що хоча позивач має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте Управління ПФУ за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року мало право діяти лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, тому з боку відповідача не було допущено бездіяльності, на яку вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, і не погоджується на поновлення пропущеного позивачем строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Вислухавши сторони, дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 1 вказаного закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач згідно паспорту серії СА 936659, виданого Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області 04.03.1999 року, народився 21.08.1942 року, тобто станом на 2 вересня 1945 року йому було менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується відповідним посвідченням.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ Хортицького району Запорізької області та має правовий статус дитини війни, що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ не здійснювало будь-яких дій, пов’язаних з перерахуванням пенсії позивача відповідно до вищенаведених положень Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року та виплат позивачеві надбавки до пенсії не проводило, що свідчить про бездіяльність відповідача.
Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частиною 2 статті 3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-IV дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2006 рік.
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV пункт 17 ст.77 Закону №3235-IV від 20 грудня 2005 року виключено та відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року. У статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році державою не було визначено порядок нарахування та виплати «дітям війни» 30% надбавки до пенсії відповідно до ч.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2007 рік та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті шостої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI текст статті 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було змінено та встановлено, зокрема у частині першій, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 350 гривень, з 01 квітня - 359 гривень, з 01 жовтня - 366 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 380 гривень, з 01 квітня - 406 гривень, з 01 жовтня - 411 гривень.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 гривень, з 01 квітня - 481 гривню, з 01 липня - 482 гривні, з 01 жовтня - 498 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ за 2006 та 2007 рік щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії не сплачувало, а з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року сплачувало в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що призупиняли дію статті 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з рішення Конституційного суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд зазначає, що передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії позивачу та виплатити йому пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.
Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти адміністративного позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог позивача, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлені цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року).
Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач по справі, заперечуючи проти адміністративного позову, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був довести правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача.
Проте відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У судовому засіданні представник відповідача наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.
В позовній заяві та у судовому засіданні позивач зазначив, що він дізнався, що його право на отримання допомоги порушено відповідачем лише наприкінці листопада 2008 року, проте в судовому засіданні підтвердив, що дізнався про своє право на надбавку до пенсії при отриманні статусу «дитина війни» кілька років тому.
Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27.07.2007 року.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27.07.2007 року.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 12.06.2009 року, суд вважає що заява позивача щодо поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги за 2007 рік та за 2006 рік внаслідок пропущення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, так як зазначений строк не був пропущеним з поважної причини, отже в цій частині клопотання позивача задоволенню не підлягають.
Крім того, позовні вимоги за 2006 рік також задоволенню не підлягають у зв»язку з відсутністю в 2006 році порядку призначення та виплати 30% надбавки до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню у межах строку позовної давності, а саме за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки позивачеві за зазначений період не було нараховано та виплачено надбавку до пенсії як дитині війни. У зв'язку з цим дії відповідача суд розцінює як неправомірні та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 69-71, 99, 100, 160-163 КАС України, ст.22 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 30%-надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманої ним суми за цей період, та сплатити позивачу суму недоплаченої надбавки до пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Хортицький районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя
Справа № 2а- 627/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
ВСТУПНА ОСОБА_2 ЧАСТИНА
15 вересня 2009 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя
в складі: головуючого судді – Бондаренко І.В.
при секретарі – Биковій С.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 69-71, 99, 100, 160-163 КАС України, ст.22 Конституції України, ст.ст. 3, 4, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп, ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 30%- надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням фактично отриманої ним суми за цей період, та сплатити позивачу суму недоплаченої надбавки до пенсії.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Хортицький районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Повна постанова суду буде виготовлена 16 вересня 2009 року.
Суддя