УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 2373 /2006 Головуючий в 1 інстанції - Слюсар Л.П.
Категорія - 42 Доповідач - Глущенко Н.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного
суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі - Горобець КВ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення невиплаченого грошового забезпечення, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2005 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
Зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 відмовлено в його позовних вимогах до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення невиплаченого грошового забезпечення / а. с. 82-83 /.
Як на підстави апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального закону / а. с. 94-95 /.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є підполковником запасу. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 09.11.2004 року НОМЕР_4 підполковник ОСОБА_1, начальник служби шифрувального зв'язку та режиму секретності - помічник начальника штабу управління 49 корпусу протиповітряної оборони, звільнений із військової служби у запас в зв'язку зі скороченням штатів / а. с. 7 /. Наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_2 від 15.12.2004 року НОМЕР_3 підполковник ОСОБА_1, відповідно до наказу Міністра оборони України від 09.11.2004 року НОМЕР_4, з 15.12.2004 року виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Календарна вислуга ОСОБА_1 складає 22 роки / а. с. 8 /.
Військова частина НОМЕР_2, в якій проходив службу ОСОБА_1, розформована до 31.12.2004 року відповідно до директиви Головнокомандувача Повітряних Сил ЗС України від02.12.2004 року НОМЕР_5. Правонаступником військової частини НОМЕР_2 визначена військова частина НОМЕР_1 м. Васильків Київської області, яка і є відповідачем по справі / а. с. 11/.
В період проходження військової служби ОСОБА_1 отримував грошове забезпечення, що підтверджується довідками від 30.11.2004 року НОМЕР_6 та від 28.04.2005 року НОМЕР_7, а також його грошовим атестатом / а. с. 9,10,43 /.
Твердження позивача (як встановив суд першої інстанції) про те, що в період проходження військової служби він повинен був отримувати надбавку за безперервну військову служу в розмірі 70 % і тому, з травня 2003 року по листопад 2004 року, йому не доплачено загальну суму в розмірі 11540,25 грн., як і не доплачено грошову суму на оздоровлення в сумі 1430,36 грн., - не знайшли підтвердження в судовому засіданні.
До даного висновку суд прийшов виходячи з того, що Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу" - Міністру оборони України надано право з 01.05.2003 року встановлювати щомісячну надбавку за безперервну службу в Збройних Силах України у відсотках до щомісячного грошового забезпечення військовослужбовця залежно від стажу служби, при стажі роботи понад 20 років - до 70%. Указом встановлено граничний розмір залежно від стажу.
При цьому, п.2 Указу чітко визначено, що право встановлювати військовослужбовцям щомісячні надбавки за безперервну службу в Збройних Силах України надано Міністру оборони України, він же визначає порядок і умови виплати.
Відповідно до п.2 Наказу Міністра Оборони від 26.05.2003 року № 149 „ Про . затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Сил України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.05.2003 року за № 411 / 7732, - розміри надбавки за безперервну військову службу встановлюються щорічно, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, за рішенням Міністра оборони України.
Виплата ОСОБА_1 надбавки за безперервну військову службу здійснювалась відповідно до рішень Міністра оборони України, яке було доведено до військ телеграмами від 26.05.2003 року НОМЕР_8, від 16.01.2004 року НОМЕР_9, від 13.11.2003 року НОМЕР_10, від 07.10.2004 року НОМЕР_11 і від 26.07.2004 року НОМЕР_12.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що як розмір надбавки за безперервну військову службу, так і грошова допомога на оздоровлення в спірний період позивачу були правильно нараховані і виплачені / а. с. 9,10,43, 58,59 /, а тому підстав для задоволення його позовних вимог не має.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.
При вище зазначених обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачу правильно нараховані і виплачені, як розмір надбавки за безперервну військову службу, так і грошова допомога на оздоровлення в спірний період /а. с. 9,10,43, 58,59 /, тобто вони нараховані і виплачені у відповідності з Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389 „ Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони за безперервну службу", наказом Міністра Оборони від 26.05.2003 року № 149 „ Про затвердження Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Сил України" та рішеннями Міністра оборони України, які було доведено до військ телеграмами від 26.05.2003 року НОМЕР_8, від 13.11.2003 року НОМЕР_10, від 25.12.2003 року НОМЕР_13, від 16.01.2004 року НОМЕР_9, від 07.10.2004 року НОМЕР_11 і від 26.07.2004 року НОМЕР_14, а також у відповідності з Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України затверджене наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року № 75 та зареєстроване в Мін'юсті України 20.03.2001 року за № 251/5442) / а. с.16-17,29-36,46-48 /.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має право оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Крім того, приведеш в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що суперечить діючому законодавству.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення судом апеляційної інстанції не встановлено
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.