РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Іващенко В.В. Суддів: Летягіної О.В., Руснак А.П. При секретарі: Постікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 третя особа: Відділ реєстрації та міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа: Кореїзська житлова -експлуатаційна організація, Комунальне підприємство „Ялтажилсервіс". Комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації, про визнання частково недійсним розпорядження виконавчого комітету Ялтинської міської ради та свідоцтва про право. власності на . квартиру, вселення у квартиру та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 21 грудня 2007року,
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять визнати ОСОБА_5. таким, що втратив право користування квартирою № 49 у будинку АДРЕСА_1 у пгт. Кореіз та зобов'язати відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим зняти ОСОБА_5. з реєстрації за даною адресою.
Вимоги мотивовані тим, що після розірвання шлюбу в 1979 році між ОСОБА_1. та ОСОБА_5., відповідач з позивачами не проживає. У 1982 році переїхав на постійне місце проживання в м. Москва РФ., де зареєстрував свої відносини з іншою жінкою, з тих пір участі в утриманні квартири не приймає, ніякої допомоги не надає, іноді приїжджає у відпустку.
ОСОБА_5. пред'явив зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1., ОСОБА_2.. ОСОБА_3, ОСОБА_4., виконавчого комітету Ялтинської міської ради, в якому просить визнати частково недійсним розпорядження виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 14375 від 16 травня 1997 року про приватизацію квартири та свідоцтва про право власності на квартиру № 1193 -1 від
Справа № 22-ц-2783/2008 Головуючий суду першої інстанції - Романенко В.В.
Доповідач -Летягіна О.В.
16 травня 1997 року, вселити його в квартиру, відшкодувати моральну шкоду у сумі 1000грн. з кожного відповідача.
Вимоги мотивовані тим, що спірна квартира в 1972 році була отримана його родиною для проживання, після розірвання шлюбу квартира була поділена за рішенням суду. Він весь час проживав та користувався своєю часткою, сплачував послуги, після переїзду в м. Москва регулярно приїжджав та проживав в квартирі. В жовтні 2007 року йому стало відомо, що квартира приватизована без його участі. Вказує, що діями відповідачів йому причинена моральна шкода.
Рішенням Ялтинського міського суду від 21 грудня 2007року позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задоволена.
ОСОБА_5 визнаний таким, що втратив право користування квартирою № 49 по АДРЕСА_1 у м. Алупка.
Відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Ялтинського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим зобов'язано зняти ОСОБА_5 з реєстрації за адресою: м. Алупка, вул. АДРЕСА_1 кв.49
В позові ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа: Кореїзська житлова -експлуатаційна організація. Комунальне підприємство „Ялтажилсервіс", Комунальне підприємство „Ялтинське бюро технічної інвентаризації, про визнання частково недійсним розпорядження виконавчого комітету Ялтинської міської ради та свідоцтва про право власності на квартиру, вселення у квартиру та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що факт того, що він постійно приїжджав в квартиру підтверджується матеріалами справи, а також це не спростовується позивачами. Вважає, що йому суд необгрунтовано відмовив в позові, оскільки квартиру він не залишав, постійно приїжджав і сплачував всі платежі. Крім того вказує, що приватизація вказаній квартири суперечить Закону України „Про приватизацію".
Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обгрунтованою і підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3, суд виходив з того, що ОСОБА_5. переїхав на постійне місце проживання в м. Москву, тому втратив право користування спірною квартирою. При цьому, суд відмовляючи в позові ОСОБА_5., виходив з того, що права ОСОБА_5. при приватизації квартири, відповідачами за його позовом, порушені не були, тому підстав для визнання приватизації , свідоцтва про права власності на квартиру та вселення в квартиру ОСОБА_5. не має.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_5. та ОСОБА_1. був розірваний 2 жовтня 1979 року \а.с.14\
З домової книги на квартиру № 49 АДРЕСА_1 пгт. Кореіз є зареєстрованим, крім ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ще і ОСОБА_5. Значиться він зареєстрованим за даною адресою з 31.07.1972 року і по цей час \ а. с. 16-19\.
З матеріалів справи також слідує, що розпорядженням Виконкому Ялтинської міської ради від 16 травня 1997 року № 14375 заява ОСОБА_1. на приватизацію квартири у пгт. Кореіз АДРЕСА_1 кв. 49 задоволена і вказана квартира безоплатно передана в приватну власність \а.с.42\.
З розрахунку площі, що приватизується, значиться, що площа трикімнатної квартири 49 АДРЕСА_1 в пгт. Кореіз складає загальну площа 58, 10 KB.M., жилу 38, 60 кв.м. \а.с. 43\.
На підставі цих документів було видане свідоцтво про право власності № 11913-1 від 16 травня 1997 року зареєстрованого БТІ м. Ялта 21 травня 1997 року № 257 на вказану квартиру за ОСОБА_1.. ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3. в рівних частках \а.е.39\.
Однак, крім вказаних документів в матеріалах справи є інші документи, а саме рішення нарсуду м. Ялта від 5 травня 1983 року по цивільної справі за позовом ОСОБА_5. до ОСОБА_1. про розподіл квартири , зі змісту якого слідує, що вказаним рішенням був проведений розділ квартири № 49 в будинку АДРЕСА_1 в сел. Місхор м. Ялта і ОСОБА_5 виділена кімната площею 10, 25 кв.м., ОСОБА_1 з дітьми кімнати площею 17, 5 кв.м. та 12 кв.м., кухню, ванну кімнату , туалет залишити в загальному користуванні.
Санаторій «Білорусія» зобов'язаний відкрити особовий рахунок на кімнату 10, 25 кв.м. на ім'я ОСОБА_5.
В рішенні також вказано, що між сторонами склався порядок користування квартирою, ОСОБА_5. користується кімнатою 10, 25 кв.м., закриває її на замок. Також визнане право за ОСОБА_5. на укладання окремого договору найму приміщення яке він займає \ а.с.54\.
В підтвердження того, що окремий особовий рахунок на кімнату 10, 25 кв.м. на ОСОБА_5. був відкритий, в матеріалах справи є довідка про склад сім'ї наймача квартири, виданий ОСОБА_1., на час приватизації нею спірної квартири.
З даної довідки, підписаної паспортистом, майстром та головним бухгалтером Кореїзськї ЖЄО. вбачається, що видана вона на склад сім'ї в який входять : ОСОБА_1. наймач, ОСОБА_2. дочка наймача, ОСОБА_3 онука наймача, та ОСОБА_4 зять. Жила площа двокімнатної квартири \яка приватизується \ 28, 0 кв.м, кухня 5, 8, ванна кімната 2, 1, туалет 1, 0 кв.м., загальна площа підсобних приміщень 9, 3 кв.м. \а.с.45\.
З довідки ГЖЄО «Кореіз» від 18 жовтня 2007 року слідує, що у ОСОБА_5. . проживаючого за адресою пгт. Коре із вул. АДРЕСА_1 кв.49 \ площа 14, 2 кв.м.\ відсутня заборгованість по оплаті за проживання на даний час, починаючи з 1997 року \а.с.46\.
На а.с.47-48 є виписки з особового рахунку ОСОБА_5. № 7551 і № квартири у нього значиться 49 Б . В особовому рахунку у ОСОБА_1. № квартири значиться 49 А.
З вказаного слідує, що приватизація спірної квартири була проведена з порушенням як закону «Про приватизацію державного житлового фонду» так і норм Житлового кодексу України.
Так ч.2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачається, що передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
Судом було встановлено, що на час приватизації ОСОБА_5. не був визнаний таким . що втратив право на користування кімнатою 10, 25 кв.м. в спірної квартири.
Згоди на приватизацію квартири він не давав.
Довід суду про те, що позивачем пропущений строк на звернення в суд з такими вимогами колегія суддів вважає необгрунтованим.
З матеріалів справи, пояснень сторін слідує, що ОСОБА_5. займав в квартирі окрему кімнату, яку закривав на замок, декілька разів в рік він приїздив і проживав в своєї кімнаті.
Довід ОСОБА_5. про те, що про приватизацію квартири він дізнався у 2007 році, відповідачі не спростували будь-якими доказами.
Напроти, в матеріалах справи є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 9 жовтня 2007 року за заявою ОСОБА_1. зі змісту якої слідує, що в ході перевірки було встановлено що ОСОБА_5. влаштовує скандали з приводу того, що квартира приватизована без його участі \ а.с.13\.
До того ж, позивач, маючи відокремлену кімнату, особовий рахунок на неї, обґрунтоване вважав, що виселити його, в зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в іншу місцевість, мають право тільки відповідні органи, а ніяк ні сусіді, якими після розділу квартири є відповідачі.
Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що при приватизації квартири № 49 будинку АДРЕСА_1 в пгт. Кореіз були порушені права наймача квартири ОСОБА_5. тому приватизацію даної квартири , а також свідоцтво про право власності слід визнати недійсними.
Крім того, , колегія суддів вважає підлягаючим задоволенню позов ОСОБА_5/про вселення його в кімнату 10, 25 кв.м. спірної квартири, так як право на вказану квартиру закріплене за ним рішенням суду, що набрало законної сили. До того ж судом було встановлено, що дійсно на час виникнення спору відповідачі заважають позивачу проживати в даній кімнаті.
При цьому, колегія суддів не задовольняє позов ОСОБА_5. про відшкодування моральної шкоди, враховуючи обставини справи, а також вважає сатисфакцією сам факт поновлення прав позивача.
Колегія суддів відмовляє також в позов ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_5. таким, що втратив право користування жилим приміщенням та зняття його з реєстрації , виходячи з того, що права відповідача при приватизації квартири були порушені тому і свідоцтво про права власності є недійсним /виходячи з цього вимоги позивачів, що заявляють про порушення їх прав, як власників квартири, є незаконними.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2007 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення. Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Визнати недійсним розпорядження виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 16 травня 1997 року № 14375 в частині приватизації квартири № 49 будинку АДРЕСА_1 пгт. Кореіз м. Ялта на ОСОБА_1 та члені її сім'ї.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру № 49 будинку АДРЕСА_1 в пгт. Кореіз м.Ялта за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в рівних частках.
Вселити ОСОБА_5 в кімнату площею 10, 25 кв.м. в квартирі № 49 будинку АДРЕСА_1 в пгт. Кореіз м.Ялта .
ОСОБА_5 в позові до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити .
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації за вищевказаною адресою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.